Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №372/6865/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6865/25

Провадження 2-622/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Таценка М.Д.,

представника позивача – адвоката Данилюка П.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Кізлівської І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Обухівської міської ради Обухівського районну Київської області, про визнання недійсним договору щодо визначення місця проживання дитини, участь у вихованні та утриманні дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у грудні 2025 року через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила визнати недійсним договір між батьками щодо визначення місця проживання дитини, участь у вихованні та утриманні дитини, який 12.01.2025 року посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М.С. за № 595, та стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 968,96 грн.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що під час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .

Рішенням Рівненського міського суду від 28.10.2011 року шлюб, укладений між сторонами, розірвано. ОСОБА_4 відновлено її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Неповнолітню дочку залишено проживати разом з матір`ю.

12.06.2024 року між сторонами укладено договір між батьками щодо визначення місця проживання дитини, участь у вихованні та утриманні дитини, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М.С. за № 595.

Згідно з п. 1 зазначеного договору батьки досягли згоди про місце проживання дитини та про порядок здійснення батьківських прав батьком та матір`ю, які проживатимуть окремо від дитини, і підписанням цього договору засвідчують волевиявлення щодо того, що на момент підписання цього договору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітньою дитиною, буде проживати разом з батьком, який є її єдиним опікуном.

Відповідно до п. 2 договору місцем проживання дитини батьки визначили місце проживання або знаходження батька. У разі зміни місця проживання дитини батько зобов`язується попередити матір, письмово з вказівкою точного місця проживання та / або знаходження дитини не пізніше одного місяця до моменту зміни місця проживання або знаходження дитини.

Пунктом 3 договору передбачено, що батько зобов`язується:

3.1. Самостійно виховувати дитину та забезпечити її повноцінне матеріальне та моральне виховання;

3.2. Піклуватися одноосібно про здоров`я дитини, брати участь у вихованні дитини, забезпечити дитині достатній рівень освіти, незалежно від стосунків сторін;

3.3. Виконувати передбачені цим договором та чинним законодавством обов`язки по вихованню та утриманню дитини.

Відповідач порушує взяті на себе зобов`язання за договором, оскільки з часу його укладення не вчинив жодних дій для того, щоб дочка проживала разом з ним.

Крім того, відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо утримання дочки, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, а також інформацією з реєстру боржників.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору про визначення місця проживання та виховання дитини та фактичним введенням в оману позивача, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, просить задовольнити позов.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у зазначеній справі та призначено підготовче судове засідання.

30.01.2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, не стягувати з нього судовий збір та послуги представника позивача, посилаючись на те, що договір укладено із додержанням вимог ст. ст. 203, 204, 215 ЦК України, а підстави для визнання його недійсним відсутні.

Посилання позивача на самоусунення від виховання, утримання та забезпечення дитини є неправдивими, оскільки він постійно перераховував грошові кошти на банківську картку як дочки, так і позивача, у 2024 році дочка виключно за його участі відкрила банківську карту «Юніор» у АТ КБ «ПриватБанк», яка прив`язана до його банківської карти, на яку ним постійно перераховувалися кошти, він здійснював оплату за відпочинок у 2025 році дочки за містом для святкування дня народження та брав участь в організації святкування Нового року, постійно перебуває з нею на зв`язку.

Сума боргу за аліментами не відповідає дійсності, оскільки позивачем умисно не враховані факти перерахування коштів з карткових рахунків, відкритих не на його ім`я, отримання від нього готівки та перерахування коштів дочці.

Крім того, у нього з 2012 року змінився сімейний стан, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народився син ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 – син ОСОБА_7 .

З кінця 2024 року на зменшення сум перерахування коштів на утримання дочки вплинули фактори зміни місця роботи та погіршення стану здоров`я.

Позивачем не вчинено будь-яких дій щодо досудового врегулювання спору. Він не заперечує проти розірвання договору, проте заперечує у визнанні його недійсним.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19.01.2026 року заяву представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Данилюка П.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, – задоволено. Надано представнику позивача ОСОБА_2 – адвокату Данилюку П.С. можливість приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу на офіційному вебпорталі судової влади «URL – адреса: vkz.court.gov.ua».

10.02.2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Данилюк П.С. через підсистему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив, в якому просить відхилити наведені у відзиві заперечення, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що правові наслідки, обумовлені договором (встановлення місця проживання неповнолітньої з батьком / відповідачем), не могли бути реалізованими без волевиявлення самої неповнолітньої дочки сторін, яка це волевиявлення (її бажання проживати саме з батьком чи матір`ю, які проживають окремо)могла у будь-який час змінити, тому вказаний договір є фіктивним, оскільки не був спрямований на реальне настання тих правових наслідків, які обумовлені ним, тобто правового результату, що мав би настати в дійсному правочині, оскільки мав факт недотримання ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Про фіктивний характер договору свідчить також і те, що зареєстрованим місцем відповідача (батька неповнолітньої) є м. Обухів Київської області, а неповнолітня дочка постійно навчалася у Рівненському ліцеї № 9 та навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» у м. Рівне.

Відповідачем не заперечується та обставина, що неповнолітня донька сторін, як до укладення договору, так і після його укладення продовжувала і продовжує проживати разом з матір`ю і до батька на проживання не переїжджала.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 16.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.04.2026 року поновлено розгляд цивільної справи № 372/6865/25 за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Обухівської міської ради Обухівського району Київської області.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01.06.2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, до суду надійшла заява від представника позивача, у якій він просив розглянути справу без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судовому засіданні щодо позовних вимог поклалась на розсуд суду.

Суд, вислухавши сторін, перевіривши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 26.05.2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 16.09.2008 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28.10.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 26.05.2007 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 673, розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 відновлено її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Неповнолітню дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю.

12.06.2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір між батьками щодо визначення місця проживання дитини, участь у вихованні та утриманні дитини, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М.С. та зареєстрований в реєстрі за № 595.

Згідно з п. 1 зазначеного договору батьки досягли згоди про місце проживання дитини та про порядок здійснення батьківських прав батьком та матір`ю, які проживатимуть окремо від дитини, і підписанням цього договору засвідчують волевиявлення щодо того, що на момент підписання цього договору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітньою дитиною, буде проживати разом з батьком, який є її єдиним опікуном.

Відповідно до п. 2 договору місцем проживання дитини батьки визначили місце проживання або знаходження батька. У разі зміни місця проживання дитини батько зобов`язується попередити матір, письмово з вказівкою точного місця проживання та / або знаходження дитини не пізніше одного місяця до моменту зміни місця проживання або знаходження дитини.

Пунктом 3 договору передбачено, що батько зобов`язується:

3.1. Самостійно виховувати дитину та забезпечити її повноцінне матеріальне та моральне виховання;

3.2. Піклуватися одноосібно про здоров`я дитини, брати участь у вихованні дитини, забезпечити дитині достатній рівень освіти, незалежно від стосунків сторін;

3.3. Виконувати передбачені цим договором та чинним законодавством обов`язки по вихованню та утриманню дитини;

3.4. Несе відповідальність за життя і здоров`я дитини, її інтелектуальний, особистий і фізичний розвиток, а також за належне виконання умов цього договору.

Згідно з п. 8 цього договору усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між батьками. Якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 23.01.2025 року № 2025/000974753.

Актом, затвердженим 05.11.2025 року директором ТОВ «УК «Житло Сервіс Рівне» та складеним на підставі показань свідків – сусідів, ОСОБА_8 зареєстрована та проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_2 у кв. АДРЕСА_2 по теперішній час.

Відповідно до довідки Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» від 11.11.2025 року № 1732 ОСОБА_8 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» на 2 курсі денної форми навчання за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Строк закінчення навчання 20.06.2028 року.

Зазначене також підтверджується характеристикою, виданою 11.11.2025 року № 374 Відокремленим структурним підрозділом «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України».

Згідно з довідкою, виданою 05.11.2025 року лікарем ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спостерігається у сімейного лікаря ОСОБА_9 з 29.01.2024 року. Під час відвідування медичного закладу дитину завжди супроводжувала мама – ОСОБА_2

ОСОБА_1 зареєстрований з 26.08.2022 року у АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників від 27.11.2025 року ОСОБА_1 значиться боржником за виконавчим провадженням № 50706934 про стягнення аліментів.

Заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів по ВП № 50706934 станом на 31.10.2025 року становить 76 520,69 грн, що підтверджується розрахунком ВДВС у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.11.2025 року № 293514.

Згідно з платіжними інструкціями, наданими ОСОБА_1 , останнім сплачено на утримання дочки ОСОБА_8 на підставі платіжних інструкцій:

– № P24A2208182D3171926 від 01.07.2022 року – 3 015,08 грн;

– № P24A111054698D07761 від 01.08.2022 року – 3 015,08 грн;

– № P24A225434191D14359 від 03.09.2022 року – 4 020,10 грн;

– № BASS20416134713 від 04.11.2022 року – 3 000,00 грн;

– № BASS20482399987 від 02.12.2022 року – 3 960,00 грн;

– № BASS20482347921 від 02.12.2022 року – 47,76 грн;

– № BASS20554963890 від 03.01.2023 року – 3 000,00 грн;

– № P24A717120539D92296 від 14.01.2023 року – 3 015,08 грн;

– № P24A868576097D66547 від 21.02.2023 року – 4 020,10 грн;

– № BASS20776518133 від 04.04.2023 року – 3 000,00 грн;

– № BASS20821037401 від 23.04.2023 року – 3 500 грн;

– № BASS20902573930 від 25.05.2023 року – 3 000,00 грн;

– № P24A1294429072D9614 від 06.06.2023 року – 1 005,03 грн;

– № BASS20981886939 від 27.06.2023 року – 3 000,00 грн;

– № BASS21044220239 від 24.07.2023 року – 4 000,00 грн;

– № BASS21141946671 від 01.09.2023 року – 4 020,10 грн;

– № BASS21301469114 від 01.11.2023 року – 4 020,00 грн;

– № BASS213818044888 від 02.12.2023 року – 5 958,06 грн;

– № BASS21416176276 від 16.12.2023 року – 1 500,00 грн;

– № BASS21456285194 від 02.01.2024 року – 4 000,00 грн;

– № BASS21523118696 від 31.01.2024 року – 3 018,75 грн;

– № BASS21525243338 від 01.02.2024 року – 1 986,02 грн;

– № P24A2293449899D1437 від 06.02.2024 року – 700,00 грн;

– № BASS21568335883 від 19.02.2024 року – 500,00 грн;

– № BASS21597266485 від 01.03.2024 року – 4 965,05 грн;

– № BASS21597259873 від 01.03.2024 року – 998,00 грн;

– № BASS21621547768 від 12.03.2024 року – 500,00 грн;

– № P24A2483891033D2753 від 19.03.2024 року – 350,00 грн;

– № BASS21645273595 від 21.03.2024 року – 5 000,00 грн;

– № BASS21645259952 від 21.03.2024 року – 998,00 грн;

– № P24A2528503927D3258 від 30.03.2024 року – 300,00 грн;

– № P24A2538903492D5414 від 02.04.2024 року – 200,00 грн;

– № BASS21686918950 від 08.04.2024 року – 2 750,00 грн;

– № P24A2590438220D7373 від 14.04.2024 року – 500,00 грн;

– № P24A2650828848D3446 від 27.04.2024 року – 100,00 грн;

– № BASS21742929467 від 02.05.2024 року – 1 000,00 грн;

– № BASS21742300488 від 02.05.2024 року – 4 000 грн;

– № BASS21742296593 від 02.05.2024 року – 998,00 грн;

– № BASS21746885524 від 04.05.2024 року – 2 000,00 грн;

– № BASS21752782949 від 08.05.2024 року – 1 500,00 грн;

– № BASS21774077479 від 17.05.2024 року – 1 000,00 грн;

– № P24A2742611454D9556 від 18.05.2024 року – 500,00 грн;

– № BASS21785837452 від 23.05.2024 року – 600,00 грн;

– № BASS21799029355 від 29.05.2024 року – 4 000,00 грн;

– № P24A2793077095D7866 від 30.05.2024 року – 50,00 грн;

– № P24A2792880600D3033 від 30.05.2024 року – 150,00 грн;

– № P24A2801338740D3407 від 01.06.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A2813379434D0299 від 04.06.2024 року – 150,00 грн;

– № P24A2821840693D7899 від 06.06.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A2839016374D9084 від 10.06.2024 року – 100,00 грн;

– № BASS21826013793 від 11.06.2024 року – 1 000,00 грн;

– № BASS21825957805 від 11.06.2024 року – 19 411,00 грн;

– № P24A2845003353D2494 від 11.06.2024 року – 70,00 грн;

– № P24A2856142105D9638 від 14.06.2024 року – 150,00 грн;

– № BASS21837924543 від 17.06.2024 року – 1 000,00 грн;

– № P24A2885907811D2787 від 20.06.2024 року – 150,00 грн;

– № BASS21843731312 від 20.06.2024 року – 1 397,20 грн;

– № P24A2902861230D6352 від 24.06.2024 року – 150,00 грн;

– № P24A2913916746D7620 від 27.06.2024 року – 100,00 грн;

– № BASS21862728705 від 29.06.2024 року – 4 000,00 грн;

– № BASS21866855004 від 01.07.2024 року – 9 000,00 грн;

– № BASS218668558783 від 01.07.2024 року – 998,00 грн;

– № BASS21874624561 від 05.07.2024 року – 500,00 грн;

– № BASS21874628890 від 05.07.2024 року – 700,00 грн;

– № P24A2988663503D5181 від 15.07.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3011077921D6381 від 19.07.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3011035745D9376 від 19.07.2024 року – 250,00 грн;

– № P24A3009310595D2106 від 19.07.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A30152280115D3841 від 20.07.2024 року – 150,00 грн;

– № P24A3026743268D8113 від 23.07.2024 року – 300,00 грн;

– № P24A3026256710D9882 від 23.07.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3035040051D0461 від 25.07.2024 року – 200,00 грн;

– № P24A3042811025D1615 від 27.07.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3042091211D5788 від 27.07.2024 року – 150,00 грн;

– № BASS21930706928 від 02.08.2024 року – 4 965,05 грн;

– № P24A3066207887D9912 від 02.08.2024 року – 200,00 грн;

– № P24A3075991259D4186 від 05.08.2024 року – 400,00 грн;

– № P24A3076234723D3805 від 05.08.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3076379222D9283 від 05.08.2024 року – 500,00 грн;

– № P24A3081929167D9616 від 07.08.2024 року – 300,00 грн;

– № P24A3090075056D9362 від 08.08.2024 року – 150,00 грн;

– № P24A3097893524D4375 від 10.08.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3101997569D5043 від 11.08.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3107028375D1738 від 12.08.2024 року – 100,00 грн;

– № BASS21987757226 від 29.08.2024 року – 4 766,45 грн;

– № P24A3204392029D6088 від 04.09.2024 року – 200,00 грн;

– № P24A3211603523D8362 від 06.09.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3220774512D1122 від 08.09.2024 року – 60,00 грн;

– № BASS22012897629 від 10.09.2024 року – 1 996,00 грн;

– № P24A3258138159D7465 від 16.09.2024 року – 250,00 грн;

– № P24A3274269907D8103 від 20.09.2024 року – 200,00 грн;

– № BASS22040438431 від 22.09.2024 року – 500,00 грн;

– № P24A3283380601D4326 від 22.09.2024 року – 500,00 грн;

– № P24A3297899089D5807 від 25.09.2024 року – 150,00 грн;

– № P24A3301448148D9988 від 26.09.2024 року – 250,00 грн;

– № P24A3306338640D7650 від 27.09.2024 року – 100,00 грн;

– № P24A3309481435D4103 від 28.09.2024 року – 200,00 грн;

– № P24A3314043099D0533 від 29.09.2024 року – 300,00 грн;

– № BASS22060013746 від 01.10.2024 року – 4 300,00 грн;

– № P24A3335109193D2925 від 04.10.2024 року – 250,00 грн;

– № P24A3344612703D5867 від 06.10.2024 року – 150,00 грн;

– № P24A3358900146D6743 від 09.10.2024 року – 150,00 грн;

– № P24A3357086736D3100 від 09.10.2024 року – 250,00 грн;

– № P24A3445030614D3146 від 29.10.2024 року – 400,00 грн;

– № BASS22129955677 від 01.11.2024 року – 4 000,00 грн;

– № P24A3459257703D4411 від 01.11.2024 року – 200,00 грн;

– № BASS22145566506 від 09.11.2024 року – 200,00 грн;

– № P24A3495631245D7905 від 10.11.2024 року – 150,00 грн;

– № BASS221626649994 від 17.11.2024 року – 300,00 грн;

– № BASS22177953735 від 24.11.2024 року – 200,00 грн;

– № P24A3577499177D5420 від 28.11.2024 року – 50,00 грн;

– № P24A3596704576D2035 від 02.12.2024 року – 250,00 грн;

– № P24A3600168429D2376 від 03.12.2024 року – 50,00 грн;

– № P24A3609824204D0977 від 05.12.2024 року – 200,00 грн;

– № BASS22205182776 від 06.12.2024 року – 298,00 грн;

– № BASS22205157730 від 06.12.2024 року – 4 491,00 грн;

– № BASS22267609867 від 06.01.2025 року – 198,00 грн;

– № BASS22267605552 від 06.01.2025 року – 4 020,10 грн;

– № BASS22288424839 від 16.01.2025 року – 400,00 грн;

– № P24A382862928502336 від 23.01.2025 року – 280,00 грн;

– № BASS22331056264 від 06.02.2025 року – 200,00 грн;

– № BASS22331052985 від 06.02.2025 року – 4 040,30 грн;

– № P24A3911318463D0957 від 12.02.2025 року – 100,00 грн;

– № P24A394722549901573 від 19.02.2025 року – 200,00 грн;

– № BASS22357601806 від 19.02.2025 року – 150,00 грн;

– № BASS22361739357 від 21.02.2025 року – 200,00 грн;

– № BASS22375037981 від 27.02.2025 року – 1 000,00 грн;

– № BASS22390562986 від 06.03.2025 року – 4 020,10 грн;

– № P24A4035377951D8410 від 11.03.2025 року – 100,00 грн;

– № P24A4088794013D3225 від 22.03.2025 року – 200,00 грн;

– № P24A4121044734D1104 від 30.03.2025 року – 50,00 грн;

– № P24A4129216880D8677 від 01.04.2025 року – 200,00 грн;

– № P24A4140040798D3598 від 04.04.2025 року – 400,00 грн;

– № P24A4152232507D9014 від 07.04.2025 року – 900,00 грн;

– № BASS22461661489 від 07.04.2025 року – 4 020,10 грн;

– № P24A4222570602D6047 від 22.04.2025 року – 50,00 грн;

– № P24A4222376464D8374 від 22.04.2025 року – 80,00 грн;

– № P24A4241231193D4311 від 26.04.2025 року – 50,00 грн;

– № P24A4263021688D0340 від 01.05.2025 року – 50,00 грн;

– № BASS22525647908 від 06.05.2025 року – 4 221,11 грн;

– на підставі квитанції від 06.06.2025 року – 4 000,00 грн;

– № P24A4291837015D9921 від 08.05.2025 року – 200,00 грн;

– № P24A4357769980D7859 від 22.05.2025 року – 100,00 грн;

– № P24A4373759344D2380 від 26.05.2025 року – 50,00 грн;

– № P24A4404098719D9559 від 02.06.2025 року – 120,00 грн;

– № P24A4414778483D8373 від 05.06.2025 року – 300,00 грн;

– № P24A4452498751D7351 від 13.06.2025 року – 400,00 грн;

– № P24A4474811976D4590 від 18.06.2025 року – 100,00 грн;

– № BASS22642918054 від 28.06.2025 року – 2 055,88 грн;

– № P24A4519917661D2146 від 29.06.2025 року – 150,00 грн;

– № P24A4537520588D5842 від 03.07.2025 року – 100,00 грн;

– № P24A4547916825D0264 від 06.07.2025 року – 200,00 грн;

– на підставі квитанції від 07.07.2025 року – 4 000,00 грн;

– № P24A459999823D4929 від 17.07.2025 року – 50,00 грн;

– № P24A4614611718D3338 від 21.07.2025 року – 300,00 грн;

– на підставі квитанції від 23.07.2025 року – 500,00 грн;

– на підставі квитанції від 06.08.2025 року – 4 000,00 грн;

– на підставі квитанції від 06.08.2025 року – 800,00 грн;

– на підставі квитанції від 22.08.2025 року – 4 000,00 грн;

– на підставі квитанції від 23.08.2025 року – 1 850,00 грн;

– № BASS22781194841 від 01.09.2025 року – 198,00 грн;

– на підставі квитанції від 10.09.2025 року – 1 250,00 грн;

– на підставі квитанції від 06.10.2025 року – 4 000,00 грн;

– на підставі квитанції від 07.10.2025 року – 2 000,00 грн.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 роздруківок встановлено, що останнім перераховано аліменти в межах ВП № 50706934 05.12.2025 року в розмірі 8 115,39 грн, 19.12.2025 року – 68 151,13 грн, 29.12.2025 року –12 460 грн, 06.01.2026 року – 15 481,88 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 17.12.2025 року № 53536602 ОСОБА_1 сплачено заборгованість по аліментам у розмірі 68 173,00 грн, а 29.12.2025 року – заборгованість по аліментам у розмірі 2 352,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 53730040.

Також ОСОБА_1 сплачено заборгованість по аліментам у розмірі 12 510,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.12.2025 року № 53707122.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

У ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частинами 1, 9 ст. 7 СК України встановлено, що сімейні відносини регулюються цим кодексом та іншими нормативно-правовими актами на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Серед загальних засад регулювання сімейних відносин у ч. 2 ст. 7 СК України закріплена можливість урегулювання цих відносин за домовленістю (договором) між їх учасниками.

Стаття 9 СК України визначає загальні межі договірного регулювання відносин між подружжям, а саме: така домовленість не повинна суперечити вимогам СК України, іншим законам та моральним засадам суспільства. Під вимогами законів у цьому випадку слід розуміти імперативні норми, що встановлюють заборону для договірного регулювання відносин подружжя.

Відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Частиною 4 ст. 157 СК України визначено, що батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

На виконання вимог зазначених норм закону позивач та відповідач 12.06.2024 року уклали договір щодо визначення місця проживання дитини, участь у вихованні та утриманні дитини, який було посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М.С. та зареєстровано в реєстрі за № 595.

Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_2 посилалася на те, що зазначений договір не виконується відповідачем, а під час його укладення її введено в оману.

Відповідно до ст. 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Зокрема порядок визнання недійсним договору визначено нормами ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

У ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зазначено, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказано, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку про те, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі – вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 ч. 1 ст. 229 ЦК України).

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести:

по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину;

по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином;

по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.04.2020 року у справі № 293/780/18 (провадження № 61-10328св19), від 28.04.2020 року у справі № 263/16688/17 (провадження № 61-16584св19), від 02.10.2019 року у справі № 140/2589/15-ц (провадження № 61-16847св18), від 17.02.2022 року у справі № 307/3807/19 (провадження № 61-19275св21), від 01.11.2023 року у справі № 317/2213/21 (провадження № 61-10790св23).

У постанові Верховного Суду України від 29.04.2014 року у справі № 3-11гс14 викладено висновок, що «обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю».

Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Судом встановлено, що під час посвідчення нотаріусом спірного правочину сторони були присутні особисто.

Відповідно до п. 13 договору сторони підтвердили, що цей договір відповідає дійсним намірам сторін.

Згідно з п. 11 договору нотаріусом роз`яснено сторонам положення чинного законодавства щодо порядку укладення договорів – ст. ст. 141, 142, 150-155, 157-162, 171 СК України.

Перевіряючи доведеність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним під впливом обману, суд доказів, що підтверджують таких підстав не встановив.

За загальними правилами доказування, визначеними ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Ураховуючи викладене, відсутні правові підстави для визнання недійсним договору, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оспорюваний договір укладений під впливом обману, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати несе позивач відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 202-204, 215, 229, 230, 626-628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7-9, 157, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Обухівської міської ради Обухівського районну Київської області, про визнання недійсним договору щодо визначення місця проживання дитини, участь у вихованні та утриманні дитини, – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Г. Сташків