Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №370/1273/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. Справа № 370/1273/26

Провадження № 3/370/388/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Білоцька Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продавець ФОП магазин ФОП ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 07.04.2026 о 16.10 год року при проведенні фактичної перевірки магазину ФОП ОСОБА_2 , було виявлено порушення встановлених правил проведення розрахунків у сфері торгівлі та послуг, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування РРО, чим порушила п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО» №265/95-ВР від 06.07.95 зі змінами та доповненнями, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Від захисника ОСОБА_3 адвоката Рац М.О. надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначено, що протокол складено за результатами фактичної перевірки господарської одиниці (магазину) за адресою: АДРЕСА_2 , у якій господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_2 . ОСОБА_1 інкримінується проведення 07.04.2026 розрахункової операції з продажу товару на загальну суму 440,00 грн без застосування реєстратора розрахункових операцій. 07.04.2026 до магазину прибули двоє осіб, які, не повідомивши про свій статус та мету відвідування, придбали товар, а вже після цього оголосили про намір провести фактичну перевірку. Перед початком перевірки ці особи не пред`явили ані суб`єкту господарювання — фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 як особі, що фактично здійснювала розрахункову операцію, направлення на проведення перевірки, копії наказу про її проведення чи службових посвідчень. Оскільки направлення, копію наказу та службові посвідчення пред`явлено не було, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як суб`єкт господарювання, у власності (користуванні) якого перебуває господарська одиниця, правомірно не допустила цих осіб до проведення фактичної перевірки. ОСОБА_1 є продавцем і не наділена повноваженнями щодо допуску чи недопуску контролюючого органу до перевірки господарської одиниці – такі повноваження належать виключно суб`єкту господарювання. Водночас передбачені пунктом 81.1 статті 81 ПКУ документи не були пред`явлені й безпосередньо ОСОБА_1 , унаслідок чого вона була позбавлена можливості пересвідчитися в наявності правових підстав для перевірки та в обсязі повноважень осіб, які її ініціювали. Зазначені обставини об`єктивно підтверджуються відеофіксацією події, у тому числі відеозаписом, що здійснювався на підставі статті 20 Податкового кодексу України, з якого вбачається, що передбачені пунктом 81.1 статті 81 ПКУ документи не надавалися.

Крім того, під час дій контролюючого органу ОСОБА_1 заявила про намір скористатися професійною правничою допомогою та просила надати можливість залучити адвоката, проте в реалізації цього права їй було відмовлено, а оформлення матеріалів перевірки продовжено за відсутності в неї можливості отримати правову допомогу.

Ненадання такої можливості на стадії, що передувала складанню Протоколу, позбавило ОСОБА_1 змоги належним чином реалізувати свої процесуальні права і свідчить про істотне порушення процедури притягнення до відповідальності.

Протокол складено 16.04.2026 - у день закінчення фактичної перевірки і через дев`ять днів після дати стверджуваного правопорушення (07.04.2026), тобто не в момент виявлення стверджуваного діяння. При цьому ОСОБА_1 при складанні Протоколу не була присутня та до податкового органу для його складання і підписання не викликалася.

Захисник вказує, що зафіксовані в матеріалах справи акти про неявку та про відмову від підписання й отримання документів не можуть свідчити про відмову ОСОБА_1 від участі у справі: неявка особи, яку належним чином не викликали, сама собою не є відмовою від отримання та підписання протоколу. Доказів належного виклику ОСОБА_1 і надіслання їй примірника Протоколу рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять.

Фактична перевірка, до проведення якої суб`єкта господарювання не було допущено через недодержання вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, не може вважатися законною, а складений за її результатами акт фактичної перевірки, дані контрольної розрахункової операції та похідний від них протокол є доказами, здобутими з порушенням закону.

Долучена до Протоколу копія акта фактичної перевірки сама собою не може вважатися достатнім і належним доказом вчинення адміністративного правопорушення. Акт перевірки лише фіксує обставини, виявлені під час перевірки, є службовим документом контролюючого органу, не є актом індивідуальної дії та сам собою не породжує правових наслідків; у статті 252 КУпАП акти перевірок контролюючих органів безпосередньо не зазначені серед видів доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Захисник вважає, що обвинувачення фактично ґрунтується на похідному службовому документі, який не є самостійним і достатнім доказом вини ОСОБА_1 та зауважує, що документ, на якому ґрунтується акт фактичної перевірки, — «нефіскальний чек від 07.04.2026 № 7596328418» (додаток № 1 до акта) у матеріалах справи, переданих на розгляд суду, відсутній, що позбавляє суд можливості перевірити його форму, зміст і фіскальний статус. Натомість розрахункова операція від 07.04.2026 (брюки спортивні чоловічі - 437,00 грн, пакет - 3,00 грн, на загальну суму 440,00 грн) відображена в розрахунковому документі № 7596328418, який має статус фіскального чека та сформований засобами програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого за ФОП ОСОБА_2 (фіскальний номер ПРРО 4001336464, дата реєстрації 15.01.2026, що підтверджується і самим актом перевірки).

Також, захисник вказує. що суб`єктами правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, є особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація таких операцій. ОСОБА_1 є найманим працівником - продавцем ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про прийняття працівника на роботу; водночас матеріали справи не містять доказів того, що до її функціональних обов`язків належали відповідальність за здійснення розрахункових операцій та забезпечення застосування ПРРО (зокрема, відсутня посадова інструкція), а організація розрахунків, реєстрація та належне використання ПРРО суб`єкта господарювання від неї не залежали. Сам лише факт відпуску товару під час контрольної операції за відсутності доказів функціонального статусу особи не є достатнім для висновку про наявність суб`єктного складу правопорушення.

За змістом статті 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення має містити чіткий і конкретний виклад суті правопорушення з посиланням на конкретну порушену норму. Натомість фабула Протоколу не розкриває, які саме конкретні дії чи бездіяльність вчинені особисто ОСОБА_1 , щодо якого саме товару та в чому полягало порушення встановленого порядку проведення розрахунків.

Враховуючи викладене, захисник просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першої статті 155-1 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП — за відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного .правопорушення. Справу розглядати за відсутності ОСОБА_1 та її захисника.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 0761/10/36/07/08 від 16.04.2026, копію акта фактичної перевірки, реєстраційний номер № 17811/Ж5/10/36/07/3126723980 від 16.04.2026, копію акту відмови від підписання та отримання матеріалів перевірки № 1255/Ж6/10/36/07/08 від 16.04.2026, акт відмови від підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення № 3232/10/36/07/08 від 16.04.2026, суддя зазначає про наступне.

Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до акту фактичної перевірки перед початком фактичної перевірки у магазині проведено контрольно-розрахункову операцію та придбано спортивні брюки чоловічі - 1 штука за ціною 437,00 грн., пакет - 1 штука за ціною 3,00 грн. , на загальну суму 440.00 грн. Розрахункову операцію проводила продавець магазину - ОСОБА_1 без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій. Розрахунковий документ не сформовано на ПРРО та не видано. Продавцем видано нефіскальний чек від 07.04.2026 № 7596328418 (додаток № 1 до акту). Дане порушення встановлено вперше.

Разом з тим, до матеріалів справи не надано нефіскальний чек від 07.04.2026 № 7596328418 .

Суддя зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення складено лише на підставі акту фактичної перевірки, який сам по собі не може слугувати належним та допустимим доказом її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, оскільки в силу норм ПК України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

При цьому, протоколу про адміністративне правопорушення містить загальний перелік порушень, суть адміністративного правопорушення не розкрита, фабула інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не містить обставин, за яких було вчинено правопорушення, в чому воно виразилось, щодо якого саме товару чи товарів порушила правила торгівлі і розрахунків, спосіб його вчинення.

Натомість, до заперечень захисником скаржника було долучено фіскальний чек № 7596328418, який було сформовано 07.04.2026 товар: спортивні брюки чоловічі - 1 штука за ціною 437,00 грн., пакет - 1 штука за ціною 3,00 грн. , на загальну суму 440, 00 грн.

Відтак, матеріалами справи спростовується факт проведення розрахункової без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (фіскальний чек).

Крім того, докази того, що до обов`язків ОСОБА_1 входять обов`язки зі здійснення розрахункових операцій, в матеріалах справи відсутні.

Відтак, в матеріалах справи відсутні докази для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Суд зауважує, що сам лише протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки, за відсутності інших доказів, не можє бути допустимими доказами вини особи.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

У той же час, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись вимогами ст. 155-1, 247, 283-285 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП – закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду Апеляційним судом.

Суддя Л.В. Білоцька