Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №367/1632/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1632/26

Провадження №2-а/367/141/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування позову зазначено, що із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу місця роботи ОСОБА_1 , а саме ТОВ “ВІКНАЛЕНД”, направлено розпорядження від 27 листопада 2025 року № 25903/1 про виклик на 11.12.2025 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних. Листом від 16.12.2025 року № 148 підприємство повідомило, що нібито ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засобами поштового зв`язку ознайомлено з Розпорядженням, Наказом по підприємству про оповіщення військовозобов`язаних та їх виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Станом на 22.12.2025 року ОСОБА_1 поштове повідомлення отримано та до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних зазначений вище військовозобов`язаний не прибув, чим порушив норми чинного законодавства.

З урахуванням того, що відповідно до витягу з Резерв+ у позивача не вбачається порушень, ним було своєчасно оновлено дані та станом на сьогоднішній день наявна відстрочка за п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, то не є зрозумілим надсилання повістки для прибуття до ТЦК та СП та оновлення даних.

Позивач фактично дізнався про постанову від 23 грудня 2025 року, коли від ТОВ “ВікнаЛенд” отримав супровідний лист-повідомлення від 26.01.2026 року №01, разом із яким на ознайомлення була надана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, на якій значиться підпис позивача із датою отримання зазначених документів.

З 22 грудня 2025 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ДУ “Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМНУ” по 05.01.2026 року, що підтверджується випискою із медичної картки № 87022.

20 січня 2026 року ОСОБА_1 повторно опинився на стаціонарному лікуванні у відділенні вікової патології нервової системи медичного закладу ДУ “Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМНУ” до 23 січня 2026 року.

Із наявних матеріалів адміністративної справи, вбачається, що відсутні підтвердження належного повідомлення позивача про розгляд адміністративної справи стосовно нього.

Позивачем не було отримано жодної повістки про виклик для розгляду питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, йому не було надіслано жодної повістки про виклик до ТЦК та СП для винесення постанови № 8314.

У клопотанні про поновлення строків на звернення до суду позивач зазначив, що із змісту оскаржуваної постанови № 8314 вбачається, що постанова була винесена 23 грудня 2025 року. Однак, із повідомлення-листа ТОВ “Вікналенд” вбачається, що ОСОБА_1 фактично був ознайомлений із постановою № 8314 26 січня 2026 року, про що свідчить дата супровідного листа роботодавця та підпис отримувача із зазначенням дати. Позовна заява подається 02 лютого 2026 року – в межах десятиденного строку з дня фактичного отримання оскаржуваної постанови.

Посилаючись на вказані обставини просить: поновити строк на подання позовної заяви, визнати протиправною та скасувати постанову № 8314 від 23 грудня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 25 500 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення через відсутність складу правопорушення.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.02.2026 матеріали позову надійшли у провадження судді Ткаченко М.О.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.02.2026 вказану у справі відкрито провадження в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст. 268-272, 286 КАС України, призначено судове засідання у справ, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.03.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , якого 23 грудня 2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно з постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 за № .

20.03.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив на позовну заяву, згідно із яким ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює в ТОВ «ВІКНАЛЕНД».

27.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 направив до ТОВ «ВІКНАЛЕНД» Розпорядження №25903/1 від 27.11.2025 року з вимогою здійснити оповіщення ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечити його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 11.12.2025 року о 09.00год.

Згідно із наданими ТОВ «ВІКНАЛЕНД» до ІНФОРМАЦІЯ_3 документами, на виконання вказаного Розпорядження ТОВ «ВІКНАЛЕНД» 15.12.2025 року було видано наказ №14/ТЦК та СП від 15.12.2025 року про вжиття заходів до оповіщення ОСОБА_1 , направлено ОСОБА_1 повідомлення №77 від 15.12.2025 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 з копіями розпорядження №25903/1 від 27.11.2025 року та повістки №5626114 від 27.11.2025 року.

У визначений розпорядженням №25903/1 від 27.11.2025 року та повісткою №5626114 від 27.11.2025 року час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, не прибув і до цього часу, про причини не прибуття не повідомив, тобто не виконав обов`язку військовозобов`язаного, передбаченого ч.ч.1, 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

23.12.2025 року за результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача винесено постанову №8314, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00грн.

Позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів і не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про належне виконання ним вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, порушення чого в особливий період є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Щодо доводів позовної заяви, які зводяться до процедурних зауважень складення оскаржуваної постанови, то просять суд врахувати висновок Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 в якій зазначено: що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

За таких обставин вважають, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови є правомірними та обгрунтованими, а позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Крім того, на виконання ухвали про витребування доказів надано копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

09.04.2026 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначено, що порушення адміністративної процедури по поточній справі є істотними, оскільки ОСОБА_1 було позбавлено його законного права на ознайомлення із матеріалами адміністративної справи, отримання юридичної допомоги та надання власних заперечень під час прийняття постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Додатково із наданих ІНФОРМАЦІЯ_6 на вимогу Ірпінського міського суду Київської області матеріалів адміністративної справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 було повідомлено про складання протоколу стосовно нього та призначення дати розгляду справи на якому б вирішувалось питання притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – «КУпАП») встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки військовозобов`язаного.

Тому в постанові про адміністративне правопорушення є необхідним посилання на порушення військовозобов`язаним вимог конкретної норми закону чи підзаконного акта.

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до вимог частин 6, 8 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Постановою №8314 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 23.12.2025 року накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 25500,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу місця роботи ОСОБА_1 , а саме ТОВ «Вікналенд», направлено розпорядження від 27.11.2025 №25903/1 про виклик на 11.12.2025 вказаного військовозобов`язаного з метою уточнення облікових даних. Листом від 16.12.2025 №148 підприємство повідомило, що ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку ознайомлено з Розпорядженням, Наказом по підприємству про оповіщення військовозобов`язаних та їх виклик до районного ТЦК та СП. Станом на 22.12.2025 ОСОБА_1 поштове повідомлення отримано та до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних зазначений вище військовозобов`язаний не прибув.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Згідно із абзацом 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указами Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

При цьому, Закону України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09 травня 2024 року, який набув чинності 19 травня 2024 року статтю 210 КУпАП було доповнено приміткою: «Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» в редакції Закону № 3549-ІХ від 16 січня 2024 року - Держателем Реєстру є Міністерство оборони України. На підставі п. 3 ч. 2 Закону організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри».

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень зокрема є і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, маючи можливість отримати інформацію про ОСОБА_1 як військовозобов`язаного з інших відомчих реєстрів, станом на момент складання протоколу, службовими особами не було використано, що доводить відсутність всебічного та повного встановлення всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Частиною 3 цієї статті визначено, що у разі неприбуття за викликом громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує семи календарних днів.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (надалі – «Порядок №1487»).

Відповідно до пункту 34 Поряду №1487 з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють: оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Згідно із п. 47 Порядку №1487 у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.

Відповідно до п.27 вказаного Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Крім того, відповідно до пункту 82 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1071 від 10.10.2023 року, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час їх доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Разом з тим із наданих відповідачем вбачається, що наказ ТОВ «Вікналенд» «Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП» стосовно виклику ОСОБА_1 на 11.12.2025 було винесено 15.12.2025 і в цей же день направлено поштою на адресу ОСОБА_1 , тобто вже після дати, на яку викликався військовозобов`язаний.

Доказів отримання позивачем повістки або іншого належного підтвердження його повідомлення про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали справи не містять.

Отже, відповідачем не доведено факт належного повідомлення позивача про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений час, що виключає можливість встановлення його вини у неявці.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Статтею 277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а, у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі №465/5145/16-а, відповідно до якого "………факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу….".

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач про дату, час та місце розгляду справи відносно нього жодним чином не повідомлявся.

Відповідачем зазначені твердження позивача жодним чином не спростовані, у постанові №8314 від 23 грудня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_3 , не вказано, яким чином позивач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи відносно нього та чи повідомлявся взагалі, що свідчить про те, що позивач був обмежений в праві брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України.

Факт неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що останній не був поінформований про час та місце розгляду справи, що є грубим порушенням ст. 268 КУпАП, а також вимог ст. 280 КУпАП.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов слід задовольнити, рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.

Як зазначено у позовній заяві позивач фактично був ознайомлений із оскаржуваною постановою №8314 26.01.2026, що підтверджено повідомленням-листом ТОВ «Вікналенд».

З даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду за допомогою Системи «Електронний суд» 02.02.2026 року.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно пункту 1 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У відповідності з положеннями статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частина друга статті 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 140/2046/19.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи все вищезазначене, та зокрема, факт отримання Позивачем оскаржуваної постанови лише 26.01.2026 року, Суд вважає причини пропуску Позивачем строку звернення до суду поважними та знаходить підстави для його поновлення

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 532,64 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 532,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за №8314 від 23.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 532,64 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 64 копійки).

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Ніколаєва Наталія Борисівна, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя М.О. Ткаченко