Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №369/15858/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 369/15858/25

Провадження №2-а/367/46/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Устіч Роман Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Устіч Р.С. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 23 серпня 2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №R17261 від 22.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 гривень.

Вважають зазначену постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає безумовному скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Так, у своєму електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста в мобільному застосунку «Резерв+» позивач отримав сповіщення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ще 12.01.2025 звернувся до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Наявність відповідного звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.01.2025 за №Е1067331 було підтверджено листом Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.08.2025 № 174447-2025.

14.08.2025 позивач, діючи добросовісно та з метою врегулювання ситуації, скористався функціоналом мобільного застосунку «Резерв+» та подав електронну заяву про визнання факту порушення та надання згоди на розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, як це передбачено статтею 279-9 КУпАП.

Всупереч вимогам ч. 2 статті 279-9 КУпАП відповідач виніс оскаржувану постанову лише 22.08.2025.

Як вбачається зі звернення самого відповідача до Національної поліції, факт можливого вчинення позивачем правопорушення був виявлений ІНФОРМАЦІЯ_3 не пізніше 12.01.2025 року. Саме ця дата є відправною точкою для обчислення тримісячного строку накладення стягнення.

Таким чином, граничним строком для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було 12.04.2025.

Оскаржувана постанова була винесена 22.08.2025 року, тобто через більш ніж сім місяців після виявлення правопорушення, що є грубим порушенням вимог статті 38 КУпАП.

Крім цього, відповідачем порушено процедуру розгляду справи, встановленої статтею 279-9 КУпАП.

Позивач, подавши 14.08.2025 заяву через «Резерв+», ініціював спрощену процедуру розгляду справи, передбачену статтею 279-9 КУпАП.

Позивач подав заяву 14.08.2025. Отже, відповідач був зобов`язаний винести постанову не пізніше 17.08.2025. Натомість постанова була винесена лише 22.08.2025, тобто з порушенням встановленого триденного строку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.09.2025 матеріали справи передано для розгляду за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Ткаченко М.О.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.12.2025 у справі відкрито провадження в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст. 268-272, 286 КАС України, призначено судове засідання у справ, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.03.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для надання до суду копії оскаржуваної постанови №R17261 від 22.08.2025.

13.03.2026 від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків, в якій зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не надає відповіді на неодноразові запити адвоката про надання копії оскаржуваної постанови, у зв`язку із чим заявляє клопотання про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію постанови №R17261 від 22.08.2025.

Ухвалою суду від 01.04.2026 продовжено розгляд адміністративної справи та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в якій було винесено Постанову №R17261 від 22.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також належним чином засвідчену копію постанови №R17261 від 22.08.2025.

14.05.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли витребувані ухвалою суду матеріали.

15.05.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, згідно з якими вказано, що оскаржувана постанови № R17261 від 22.08.2025 винесена щодо громадянина на прізвище « ОСОБА_2 », водночас позивачем у даній справі є ОСОБА_1 . Вважає, що різниця у написанні прізвища (« ОСОБА_2 » замість «Поночовний») не є простою технічною опискою, а свідчить про те, що відповідач притягнув до відповідальності іншу особу або особу, яка юридично не існує з такими даними.

Зазначає, що відповідач надав суду лише два документи: заяву позивача та саму постанову. Це підтверджує, що відповідач не проводив жодних процесуальних дій для встановлення істини, не збирав докази та не складав протокол, а обмежився лише автоматичним накладенням штрафу на підставі заяви. Такий підхід суперечить вимогам ст. 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи.

Крім того, згідно з наданими матеріалами, електронна заява позивача надійшла до відповідача 14.08.2025. Відповідно до ч. 2 ст. 279-9 КУпАП, відповідач був зобов`язаний винести постанову протягом трьох днів, тобто не пізніше 17.08.2025. Проте оскаржувана постанова датована 22.08.2025, що є грубим порушенням процедурних строків, встановлених законом для цього виду провадження.

Також вказує, що з матеріалів вбачається, що правопорушення було виявлене відповідачем ще 12.01.2025 (дата звернення до поліції). Згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП, стягнення могло бути накладено лише до 12.04.2025. Винесення постанови 22.08.2025 відбулося через 7 місяців після виявлення, що згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обов`язковою підставою для закриття провадження.

Таким чином, надані відповідачем докази лише підтверджують аргументи позивача про незаконність постанови. Винесення рішення щодо особи з іншим прізвищем («Поночевний»), порушення 3-денного строку розгляду заяви та ігнорування 3-місячного строку давності притягнення до відповідальності роблять оскаржувану постанову протиправною.

25.05.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказано, що позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів і не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про належне виконання ним вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, порушення чого в особливий період є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В постанові №R17261 від 22.08.2025 року відображено усі суттєві обставини, що мають значення для фіксування вчиненого адміністративного правопорушення та розгляду адміністративної справи, а саме відображено факт неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом по повістці, що є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що являє собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Щодо доводів позовної заяви, які зводяться до процедурних зауважень складення оскаржуваної постанови, відповідач просить суд врахувати висновок Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 в якій зазначено: що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

26.05.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивач оскаржує не повістку і не свій військовий обов`язок. Предметом оскарження є конкретне рішення суб`єкта владних повноважень - Постанова № R17261 від 22.08.2025, яка винесена з грубим порушенням строків та процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Порушення, допущені ТЦК, не є "суто формальними", як це намагається подати відповідач, а є прямою підставою, передбаченою законом, для закриття провадження. Вказує, що отримавши електронну заяву позивача про згоду на розгляд за його відсутності, відповідач використав її лише як зручний привід для автоматичного накладення штрафу, повністю проігнорувавши той факт, що строки притягнення до відповідальності вже давно спливли. Закінчення строків притягнення до відповідальності є безумовною підставою для скасування постанови.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 22.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № R17261, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Згідно з даною постановою, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст. 210, 2101 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Представник позивача, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом вказав, що позивач у своєму електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста у мобільному застосунку «Резерв+» отримав сповіщення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ще 12.01.2025 звернувся до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується відповіддю Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Київській області №17444-2025 від 08.08.2025.

З огляду на це, 14.08.2025 позивачем згідно зі ст. 279-9 КУпАП через застосунок «Резерв+» (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста) відправлено запропоновану сервісом заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову від 22.08.2025 № R17261 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд вважає доведеним, що саме 12.01.2025 року відповідачу було відомо про наявне порушення позивача. Саме тому 13.04.2025 сплинули строки накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через військовозобов`язаного, резервіста.

Водночас у силу приписів ч. 2 ст. 279-9 КУпАП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, подання позивачем заяви у порядку ст. 279-9 КУпАП щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності не звільняє керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки від виконання вимог статей 247, 280, 283 КУпАП, а у разі недотримання останніх – не перешкоджає судовому оскарженню винесеної постанови.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Частиною 9 ст. 38 КУпАП (спеціальна норма) встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

В контексті наведеного суд зазначає, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При цьому КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, неприбуття в семиденний строк до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що станом на 12.01.2025 уповноваженим особам ТЦК та СП достовірно було відомо, що позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому 13.04.2025 сплинув строк накладення адміністративного стягнення. Оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн винесена 22.08.2025, тобто після закінчення визначеного ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за: відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Частиною 3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Оскільки, за результатом судового розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову, сплачений позивачем за подання адміністративного позову судовий збір у сумі 605,60 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Устіч Роман Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за №R17261 від 22.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Устіч Роман Сергійович, адреса робочого місця адвоката: 04071, м. Київ, провул. Ярославський, буд. 7/9, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя М.О. Ткаченко