Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №363/924/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"15" червня 2026 р. Справа № 363/924/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

15.01.2026 року о 18 год. 45 хв. у с. Новосілки по вул. Урочище Чаплище, 1, водій ОСОБА_1 , в порушення п. 2.9.а ПДР України, керував автомобілем марки «Хонда Сівік» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння (огляд на стан сп`яніння проводився у Вишгородській ЦРЛ у лікаря нарколога зі згоди водія, результат позитивний), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

09.06.2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Лаврентьєв Д.О. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі №363/924/26. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 бажає надати пояснення особисто у даній справі, однак є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі у Збройних силах України, та не може з`явитись до суду, тож з метою недопущення порушення його права на захист та доступ до правосуддя, просив зупинити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП до його звільнення з військової служби.

15.06.2026 року у судовому засіданні ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Лаврентьєва Д.О. про зупинення провадження у зазначеній справі, оскільки ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ за ч.1 ст.130 КУпАП, а зупинення провадження може привести до закінчення строків, визначених ст. 38 КУпАП, що в свою чергу призведе до штучно створеного уникнення особи від відповідальності визначеної законом.

Натомість, оскільки ОСОБА_1 скористався своїм правом на захисника, який в його інтересах має всі можливості подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, судом ухвалено проводити розгляд справи за участі захисника адвоката Лаврентьєва Д.О..

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Лаврентьєв Д.О. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнає. ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом не перебував в стані наркотичного сп`яніння, жодні наркотичні засоби не вживав, можливо вживав якісь ліки. Зауважив, що під час зупинки транспортного засобу та проведення відповідного огляду поведінка ОСОБА_1 була адекватною, і його стан не вказував на наявність будь-яких ознак, які б давали обґрунтовану підозру про перебування ОСОБА_1 в алкогольному/наркотичному сп?янінні чи під дією будь яких медичних препаратів. Тож просив закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та керування транспортним засобом є необхідним для виконання службових обов`язків, тож у разі визнання останнього винним просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення за малозначністю.

Заслухавши думку адвоката, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно частини першої ст. 130 КУпАП України, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі дослідженими доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 567681 від 15.01.2026 року, який складений у присутності ОСОБА_1 , копією схеми ДТР від 15.01.2026 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 567613 від 15.01.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння від 15.01.2026 року, в якому зазначено ознаки сп`яніння - зіниці очей не реагують на світло, висновком щодо результатів медичного огляду № 8 від 15.01.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння, копією результатів лабораторного дослідження № 129 від 20.01.2026 року, згідно якого в організмі ОСОБА_1 виявлено речовину «Барбітурати», відеозаписом з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано проведення медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Протилежного доказам, дослідженим у судовому засіданні, не встановлено.

Оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 убачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд критично ставиться до доводів захисника ОСОБА_1 – адвоката Лаврентьєв Д.О. висловлених в судовому засіданні, оскільки останні не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, спростовуються дослідженими судом доказами та в своїй сукупності мають формальний характер та спрямовані на ухилення особи від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Також суд зауважує, що положення ст. 22 КУпАП, які передбачають можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, не застосовуються до правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, тож застосовані до ОСОБА_1 бути не можуть.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

На підставі ч. 1 ст. 130 КУАП, керуючись ст. 23, 33, 34, 35, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя Д.А. Свєтушкіна