Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 09 червня 2026 р.
Справа: №363/1649/26
Суддя: Котлярова І. Ю.
10.06.2026 Справа № 363/1649/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Дрозд В.С.,
представника відповідача Напрієнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 25.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1688; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття; у разі відсутності у відповідача офіційного заробітку (доходу) на момент виконання рішення, розрахунок аліментів здійснювати виходячи із середньої заробітної плати працівника для м. Києва (ч. 2 ст. 195 СК України).
В обґрунтування своїх вимог вказала, що 25.09.2015 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1688. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх декількох років відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, такими як повага до жінки, через, що подружні стосунки почали розладжуватися. Також зазначила, що у них з відповідачем постійно виникають непорозуміння на ґрунті різних поглядів на життя, які супроводжуються сварками, а свідком таких обставин стає неповнолітній син. Внаслідок таких дій, почуття любові та поваги один до одного зникло. Протягом останнього року разом не проживають, шлюб існує формально. Позивач вважає, що надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин. Дитина проживає з нею та перебуває на повному її утриманні, а відповідач надає допомогу нерегулярно, готівкові та банківські перекази відсутні. Відповідач є особою працездатного віку, стан його здоров`я дозволяє займатися трудовою діяльністю, а тому, просить стягнути з нього аліменти на утримання сина.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.03.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, оскільки сімейні відносини фактично припинені, спільне життя та ведення господарства не здійснюється, примирення між сторонами є неможливим. Відповідач є офіційно працевлаштованим, а тому не заперечує, щодо призначення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначила, що твердження відповідача про дохід в середньому у розмірі 7000, 00 грн. на місяць є свідомо неправдивим, оскільки його витрати значно перевищують цю суму. Відповідач тривалий час та на даний час винаймає житло, є власником автомобіля, яким користується та здійснює його обслуговування, а тому не може мати дохід у розмірі 7000, 00 грн. Враховуючи те, що відповідач приховує свої реальні доходи, наполягає на стягненні аліментів у розмірі 6000, 00 грн.
Під час підготовчого судового засідання позивач вказала, що не змінює заявлених вимог в частині стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Позивач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо розірвання між сторонами шлюбу та стягнення з відповідача у аліментів у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 25 вересня 2015 року зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1688, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його свідоцтвом про народження, згідно якого батьками дитини зазначено – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбно-сімейні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Подружні відносини сторони припинили, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим, оскільки це суперечить її інтересам.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких умов суд вважає, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечитиме їхнім інтересам, а тому шлюб між сторонами підлягає розірванню.
Шлюб сторони розривають вперше.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Дитина проживає з матір`ю, а тому потребує фінансової допомоги. Доказів того, що за станом здоров`я та матеріального становища відповідач не може сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, суду не надано.
З долученої до відзиву на позовну заяву довідки про доходи, встановлено, що ОСОБА_2 працює в ІМБіГ НАНУ та займає посаду інженера 1 категорії. Загальна сума доходу за період з 02.02.2026 року по 31.03.2026 року склала 13 992, 42 грн., за виключенням податку склала 10 774, 16 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач є дієздатним та погодився щодо розміру аліментів на утримання сина, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, суд вважає, що з нього можуть бути стягнуті аліменти на користь позивача на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 13 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Доводи викладені позивачем у відповіді на відзив, про приховування відповідачем своїх дійсних доходів, а відтак про необхідність стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 6000, 00 грн., суд відхиляє, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем приховується доходи суду не надано та під час розгляду справи в суді не доведено. При цьому, не подано і відповідної заяви про зміну предмету позову, як визначено нормами ЦПК України, враховуючи про заявлення до стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу).
Щодо позовної вимоги у разі відсутності у відповідача офіційного заробітку (доходу) на момент виконання рішення, розрахунок аліментів здійснювати виходячи із середньої заробітної плати працівника для м. Києва (ч. 2 ст. 195 СК України), то суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні, оскільки розрахунок аліментів на випадок відсутності у відповідача офіційного заробітку не потребує окремого рішення суду та він чітко врегульований ст. 195 Сімейного кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження» і застосовується державними або приватними виконавцями під час примусового виконання рішення суду.
Крім того, згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 331, 20 грн. за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів, від сплати судового збору за яку позивач звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24, 56, 80, 84, 112, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 25 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1688 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 13 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 гривень.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення суду складений 16 червня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шевченківським РВ ГУ ДМС України в місті Києві, 20.11.2015 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Суддя І.Ю. Котлярова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua