Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №363/3113/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"15" червня 2026 р. Справа № 363/3113/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Київського рибоохоронного патруля Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 85 КУпАП,

встановив:

11 квітня 2026 року о 17 год. 30 хв. на р. Десна в р-ні с. Хотянівка Вишгородського р-ну Київської обл., гр. ОСОБА_1 , грубо порушуючи правила рибальства проводив заборонений вилов риби забороненим знаряддям лову – павук із сітки – 1 шт. в нерестовий період, при цьому виловив рибу: плітка – 6 шт., чим порушив п.п. 1 п. 2 р. 3, п.п. 1 п. 1 р. 4 Правил любительського та спортивного рибальства та ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 85 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов`язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/189/14.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі тваринного світу, зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

У ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 р. 4 Правил любительського і спортивного рибальства, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Згідно п.п. 1 п. 2 р. 3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за № 700 передбачені обов`язки рибалок дотримуватися вимог цих Правил та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що факт вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом серії КИ №001319 про адміністративне правопорушення від 11 квітня 2026 року, який складений в присутності правопорушника та ним підписаний;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких останній підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;

- протоколом огляду та вилучення речей і документів від 11 квітня 2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено сітчасте знаряддя лову «павук» - 1 шт. L-1.5*1.5 мм – 28 см, риба свіжовиловлена «плітка» – 6 шт. вагою 2 кг;

- розрахунком матеріальної шкоди;

- розпискою про передачу на відповідальне зберігання рибу ОСОБА_1 ;

- квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- витягами з Правил любительського та спортивного рибальства та ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 85 КУпАП, провину останнього вважаю доведеною.

Частиною 4 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову), що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації знарядь та незаконно добутих водних живих ресурсів, що передбачено санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до ст. 40 КУпАП якщо в результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду, то суддя під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди.

Оскільки вирішення питання про відшкодування винним майнової шкоди є правом суду, а не обов`язком, суддя вважає, що майнова шкода не підлягає стягненню, але одночасно роз`яснює представнику Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області, що для відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушення має право звернутися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40, 40-1, 85, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімум ів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень без конфіскації знарядь та незаконно добутих водних живих ресурсів.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Водні біоресурси: плітка 6 шт., вагою 2 кг, які передані ОСОБА_1 на відповідальне зберігання, залишити у ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів. Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя С.В. Олійник