Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №357/5457/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5457/26

3/357/2067/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612821 від 12.03.2026 вбачається, що 12.03.2026 о 8 год. 59 хв. гр. ОСОБА_1 , рухаючись в Київській області, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 4, керував транспортним засобом марки ЗАЗ 110206, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер», результат огляду позитивний, 0.25%, від проходження огляду в найближчому медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9. а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до суду 03.04.2026. Розгляд справи було призначено на 08.04.2026.

До суду надійшло клопотання від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування клопотання останній зазначив, що проходить військову службу та виконує службові завдання, що унеможливлює його особисту участь у судовому засіданні, надання пояснень та реалізацію права на правничу допомогу. Також просив не розглядати справу за його відсутності. У зв`язку з наведеним розгляд справи було відкладено на 30.04.2026.

Надалі до суду повторно надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття до суду. При цьому останній зазначив, що його особиста участь є необхідною для надання пояснень та реалізації права на захист. У зв`язку з цим судове засідання було відкладено на 13.05.2026.

Одночасно судом було направлено ОСОБА_1 лист-роз`яснення, в якому повідомлено, що відповідно до вимог КУпАП участь особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою за умови її належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання. Також судом було роз`яснено, що особі забезпечено реалізацію права на захист, передбаченого ст. 268 КУпАП, зокрема права користуватися правовою допомогою захисника, подавати пояснення, докази, клопотання та заперечення, а в разі неможливості особистої участі у судовому засіданні - забезпечити представництво своїх інтересів захисником або надати письмові пояснення.

Крім того, у листі було зазначено, що з огляду на належне повідомлення особи про судові засідання та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи суд не позбавлений можливості вирішити питання щодо її розгляду за наявними матеріалами з урахуванням поданих клопотань та пояснень.

Незважаючи на надані роз`яснення, до суду повторно надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, в якому останній наполягав на неможливості розгляду справи за його відсутності та просив повідомити його про дату і час наступного судового засідання. У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 28.05.2026.

До суду також надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній зазначив, що розгляд справи без його участі є порушенням його права на захист, водночас особиста явка до суду є неможливою у зв`язку з проходженням військової служби у лавах Національної гвардії України. У зв`язку з цим він просив закрити провадження у справі, а в разі відмови у задоволенні такого клопотання - відкласти її розгляд.

З огляду на наведене судове засідання було відкладено на 16.06.2026. Крім того, судом повторно направлено ОСОБА_1 лист-роз`яснення, а також направлено листи до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Національної гвардії України з проханням довести зміст зазначеного листа до відома військовослужбовця ОСОБА_1 під підпис. На адресу суду надійшли відповіді про виконання зазначених листів.

Також до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній повторно наполягав на неможливості розгляду справи за його відсутності, посилався на порушення його права на захист, відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, а також на похибку газоаналізатора, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

Суддя, дослідивши матеріали справи та клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійшов наступного висновку.

Про дату, час та місце судових засідань ОСОБА_1 повідомлявся належним чином за адресою проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом направлення SMS-повідомлень відповідно до встановленого порядку.

У зв`язку з надходженням клопотань про відкладення розгляду справи судові засідання неодноразово відкладалися, про що особа також повідомлялася належним чином.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог КУпАП участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою за умови її належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Разом з тим, особі було забезпечено реалізацію права на захист, передбаченого ст. 268 КУпАП, зокрема права користуватися правовою допомогою захисника, подавати пояснення, докази, клопотання та заперечення. У разі неможливості особистої участі у судовому засіданні особа не була позбавлена можливості забезпечити представництво своїх інтересів захисником або подати письмові пояснення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово реалізовував своє право на захист шляхом подання клопотань, заяв та письмових пояснень, у яких викладав власну правову позицію та заперечення щодо обставин справи.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення особи про розгляд справи, забезпечення їй можливості реалізації права на захист, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок).

Так, згідно з п. 2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, за наявності ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п. 7 Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції та матеріалів справи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ЗАЗ 110206, державний номерний знак НОМЕР_1 (Clip-0 08:59:46).

Підставою для зупинки транспортного засобу була його технічна несправність, а саме несправність лівого стоп-сигналу.

Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху алкоголю з порожнини рота, та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (Clip-0 09:01:13). ОСОБА_1 погодився на проходження такого огляду та повідомив, що вживав алкоголь напередодні (Clip-0 09:01:36).

Надалі працівник поліції запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проведення огляду, однак одночасно з цим поліцейськими вже було розпочато підготовку до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного приладу «Драгер» (Clip-0 09:03:23). При цьому з відеозапису не вбачається оголошення конкретних ознак наркотичного сп`яніння, які б обґрунтовували направлення до медичного закладу для відповідного виду огляду. Разом з тим ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу (Clip-0 09:03:32).

Під час подальшого руху на службовому транспортному засобі поліції ОСОБА_1 уточнив у працівників поліції місце призначення, на що останні повідомили, що прямують до ТЦК та СП у зв`язку з перебуванням особи у розшуку (Clip-0 09:13:16).

У подальшому під час руху працівник поліції двічі запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» (Clip-0 09:14:40, 09:15:40). На запитання останнього щодо необхідності проходження такого огляду за умови, що вони прямують до медичного закладу, працівник поліції повідомив, що така процедура передбачена законодавством та що в медичному закладі використовується аналогічний прилад (Clip-0 09:15:04, 09:15:40).

ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим після зупинки службового транспортного засобу поліції було розпочато процедуру освідування (Clip-0 09:16:14). При цьому з відеозапису вбачається, що зазначена процедура проводилася не на місці первинної зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , а вже після того, як він разом із працівниками поліції залишив місце зупинки та рухався у службовому транспортному засобі поліції. За результатами огляду за допомогою приладу «Драгер» зафіксовано результат 0.25% (Clip-0 09:21:33).

Після оголошення результату ОСОБА_1 повідомив, що не погоджується з ним (Clip-0 09:23:29). У відповідь працівник поліції запитав, чи бажає останній пройти огляд у лікаря-нарколога в медичному закладі (Clip-0 09:23:33), на що ОСОБА_1 погодився та зазначив про відібрання зразків крові для проведення освідування (Clip-0 09:23:34).

Працівник поліції роз`яснив, що в медичному закладі огляд також проводитиметься за допомогою спеціального технічного засобу та що забір крові здійснюватися не буде (Clip-0 09:23:53), однак ОСОБА_1 повторно висловив незгоду з результатом огляду (Clip-0 09:23:58). Після цього працівник поліції повідомив про намір доставити його до медичного закладу для проведення огляду (Clip-0 09:24:03).

На запитання ОСОБА_1 щодо того, чи буде в медичному закладі проведено огляд на стан наркотичного сп`яніння (Clip-0 09:24:11), працівник поліції повідомив, що такий огляд проводитися не буде, оскільки, за його словами, у ОСОБА_1 наявне алкогольне сп`яніння (Clip-0 09:24:14).

Разом з тим, як вбачається з подальшого відеозапису, службовий транспортний засіб прибув не до медичного закладу, а на територію ТЦК та СП (Clip-0 09:29:39).

Суддя звертає увагу, що первинне направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння не було обґрунтовано повідомленням конкретних ознак такого стану, а фактичні дії працівників поліції щодо визначення виду огляду носили непослідовний характер та змінювалися у процесі подальшого спілкування з особою.

Суддя також враховує, що після залишення місця первинної зупинки транспортного засобу та під час руху у службовому автомобілі поліції фактично було ініційовано та проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу «Драгер», тобто з порушенням процедури, передбаченої Інструкцією.

Крім цього, відповідно до п.7 розділу І вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612821 від 12.03.2026 року ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі. При цьому досліджені у судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема фрагменти відеозапису з нагрудної камери поліцейського навпаки фіксують згоду водія ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі, оскільки останній не погоджувався з результатами спеціального приладу «Драгер». Так, особу фактично не було доставлено до медичного закладу, а переміщення завершилося прибуттям на територію ТЦК та СП та складенням адміністративних матеріалів.

За таких обставин у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо дотримання працівниками поліції вимог законодавства під час фіксації адміністративного правопорушення та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, дії працівників поліції за наведених обставин суд розцінює як проведені з не дотриманням вимог Інструкції , а сам огляд особи на стан сп`яніння

проведений з порушенням порядку, визначеного ст. 266 КУпАП, є недійсним та не може вважатися належним і допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи ОСОБА_1 щодо можливого впливу похибки газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» на результати проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння та посилання на технічну документацію виробника щодо гранично допустимої похибки не приймаються судом до уваги, оскільки відповідні технічні дані, документи або належні докази на підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи не долучалися та суду не надавалися.

Слід наголосити, що суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положенням ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.

З урахуванням викладеного, оцінивши вимоги чинного законодавства та наявні у справі докази в їх сукупності, суддя доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ