Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №159/1362/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1362/26

Провадження № 1-кп/159/416/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому обвинувальний акту у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026030550000027 від 10.01.2026 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця місто Ковель, Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись злочинним умислом, спрямованим на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, з мотивів помсти за особисту образу, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, 10 січня 2026 року, близько 20.00 години, прийшов за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в під`їзд будинку АДРЕСА_3 , та, скориставшись тим, що його дії є непомітними, перебуваючи на сходинковому майданчику другого поверху, виконав усі дії, спрямовані на пошкодження майна останнього шляхом застосування вогневого джерела запалювання полуменевої форми до певних об`єктів, а саме: облив вхідні двері квартири АДРЕСА_4 , нафтопродуктом бензинової фракції нафти та нафтової оливи (легкозаймиста/горюча рідина), який стікав на поверхню сходового майданчика та по сходовому маршруту до низу, після чого за допомогою запальнички умисно його підпалив, в результаті чого виникла пожежа, внаслідок якої пошкоджено вхідні двері вказаної квартири та внутрішнє оздоблення під`їзду багатоквартирного будинку.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 власнику квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_8 завдано майнової шкоди у розмірі 1833,33 грн, а Ремонтному житлово-комунальному підприємству № 1 м. Ковель Волинської області (код ЄРДПОУ 305299), що є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , майнової шкоди на загальну суму 71268,90 грн.

Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст.194 КК України, що полягало в умисному пошкоджені чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив фактичні обставини вчиненого діяння за обставин вказаних в обвинувальному акті. Так обвинувачений зазначив, що 10.01.2026 близько 20.00 год він прийшов до місця проживання потерпілого ОСОБА_8 — до квартири АДРЕСА_4 , облив вхідні двері квартири бензином та підпалив його. Зазначив, що зробив це тому, що потерпілий чотири роки тому дуже образив обвинуваченого і у такий спосіб обвинувачений намагався відімстити потерпілому.

Обвинувачений визнав вину, шкодує про вчинене, повідомив, що повністю відшкодував завдану підпалом шкоду, зробив для себе відповідні висновки про недопустимість подібної поведінки в майбутньому, розуміє усю небезпечність вчинених ним дій, просив суд суворо не карати .

Представник потерпілого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_7 підтвердила відшкодування шкоди потерпілому, у призначенні покарання послалася на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, подав суду зави про розгляд справи за його відсутності у яких зазначає, що у нього відсутні будь-які претензії до обвинуваченого, останній повністю відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду.

Потерпілий РЖКП №1 повідомив, що жодних претензій до обвинуваченого немає, останній повністю відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки.

Зважаючи на те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які просили розглядати кримінальне провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З урахуванням наведеного, вивчивши обвинувальний акт, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та стосуються речових доказів і процесуальних витрат, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що полягало в умисному пошкоджені чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Діяння, які вчинив обвинувачений, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, визнання вини, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання в обвинувальному акті не встановлені.

Також, обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд виходить із характеру діянь, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що підпал відбувся у багатоквартирному будинку де проживають інші мешканці, що значно підвищує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, адже несе загрозу для життя та здоров`я значної кількості людей та їх майна, враховує форму та ступінь його вини, яка полягає в прямому умислі; обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення, а також, які безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, а також обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що він щиро шкодує про вчинене; враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його молодий вік, злочин вчинив вперше, позитивно характеризується у церкві, яку відвідує (завжди відповідально виконує доручену роботу, сумлінно та вчасно), за місцем проживання характеризується позитивно, як працьовитий, товариський і ввічливий, доброзичливий, бере активну участь у громадському житті.

Також суд враховує те, що шкоду потерпілим обвинувачений відшкодував, у зв`язку з чим потерпілі не мають до нього претензій, зокрема це підтверджується квитанцією №0.0.4716211406.1 від 15.01.2026 про сплату РЖКП №1 71268,90 грн.

Сторона обвинувачення просила суд призначити покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі строком на 5 років та застосувати положення ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на 3 роки.

Сторона захисту просила призначити мінімальне покарання передбачене санкцією статті, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Обставин для застосування положень ст. 69 КК України та обставин, які б унеможливлювали понесення обвинуваченим покарання, суд не встановив.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України, у виді 5 років позбавлення волі.

На переконання суду таке покарання відповідатиме принципам законності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде справедливим і співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також не є надто суворим чи м`яким.

Водночас, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, який є злочином проти власності, вчинений з прямим умислом, усвідомлення обвинуваченим неприйнятності вчинених ним діянь, особу обвинуваченого, його молодий вік та недосвідченість, якому на час вчинення злочину було повних 23 роки, те, що злочин ним вичинено вперше, наявність двох обставин які пом`якшують покарання: щире каяття, добровільне відшкодування збитку, позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, та у церкві, яку відвідує обвинувачений, суд дійшов висновку що обвинувачений не становить небезпеки для суспільства і його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та відбування ним покарання.

На підставі наведеного суд застосовує положення ч.1 ст.75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку встановленому ч. 9 ст. 100 КПК України:

- куртку темно-зеленого кольору типу хакі, куртку темно-зеленого кольору тактичну, пару зимового взуття, штани чорного кольору, баф синього кольору, мобільний телефон марки «Redmi Note 8 pro» чорного кольору в чохлі чорного кольору з сім-карткою НОМЕР_2 IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , які були вилучені у ОСОБА_5 та знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області – повернути власнику ОСОБА_5 ;

- ємність сірого кольору об`ємом 1 л, яка знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області – конфіскувати та знищити;

- два оптичні диски DVD-R 4,7Gb та один оптичний диск CD-R 700Mb , які приєднано до матеріалів кримінального провадження – зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Арешти речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2026 у справі №159/174/26 необхідно скасувати.

На підставі ст.ст. 118, 124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути процесуальні витрати в розмірі 31199,00 грн на проведення судових експертиз:

- 1782,80 грн за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів» № СЕ-19/103-26/526-ФХД від 15.01.2026;

- 21393,60 грн вартість проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів» № СЕ-19/103-26/701-ФХД від 05.02.2026;

- 1782,80 грн за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-26/2059-ТВ від 18.02.2026;

- 6239,80 грн за проведення судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/103-26/1888-ПТ від 27.02.2026.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді домашнього арешту у певний період доби закінчився 11.05.2026.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

У строк покарання у виді позбавлення волі необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з дня затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 11.01.2026 до 13.01.2026 включно, а також строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 14.01.2026 до 11.03.2026 включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 334, 368, 370, 374, 376, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, під час іспитового строку, покласти на ОСОБА_5 ровича такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації ;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11.01.2026 до 13.01.2026 включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 14.01.2026 по 11.03.2026 включно із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Речові докази у справі:

- куртку темно-зеленого кольору типу хакі, куртку темно-зеленого кольору тактичну, пару зимового взуття, штани чорного кольору, баф синього кольору, мобільний телефон марки «Redmi Note 8 pro» чорного кольору в чохлі чорного кольору з сім-карткою НОМЕР_2 IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , які були вилучені у ОСОБА_5 та знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області – повернути власнику ОСОБА_5 ;

- ємність сірого кольору об`ємом 1 л, яка знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області – конфіскувати та знищити;

- два оптичні диски DVD-R 4,7Gb та один оптичний диск CD-R 700Mb , які приєднано до матеріалів кримінального провадження – зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Скасувати арешт речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2026 у справі №159/174/26.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 31199,00 грн.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1