Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №522/19560/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5157/26

Справа № 522/19560/25-Е

Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пашичевої Галини Леонідівни на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Пашичевої Галини Леонідівни, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» про визнання нотаріальної дії незаконною та скасування заборони на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про призначення експертизи.

04 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача – адвоката Доніної Людмили Анатоліївни про витребування доказів та проведення експертизи, у якому заявниця просила витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Пашичевої Галини Леонідівни оригінали документів, а саме:

- договір іпотеки від 27.08.2008 року, укладеного між АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_1 , реєстровий номер – 2129;

- інформацію із нотаріальної книги про вчинення нотаріальної дії 27.05.2008 року, а саме, підписання договору іпотеки представником АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» - Касаткіним Костянтином Петровичем, РНОКПП – НОМЕР_1 ;

- усі нотаріальні документи, посвідчені 27.05.2008 року за участі ОСОБА_1 .

У клопотанні заявниця також просить суд призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи належать підписи у договорі іпотеки від 27.08.2008 року, укладеного між АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» та ОСОБА_1 , реєстровий номер – 2129, саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

Проведення експертизи заявник просить доручити судовим експертам ТОВ «СУДОВА НЕЗАЛЕЖНА ЕКПЕРТИЗА».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року Клопотання представника позивача – адвоката Доніної Л.А. про повернення до стадії підготовчого провадження задоволено. Повернено до розгляду справи №522/19560/25-Е (провадження №2/522/8572/25) на стадію підготовчого провадження. Клопотання представника позивача – адвоката Доніної Л.А. про витребування доказів задоволено. Клопотання представника позивача – адвоката Доніної Л.А. про призначення експертизи задоволено частково.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пашичева Г.Л. просить скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

1)зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується факт відсутності підпису представника АБ «Факторіал Банк», а не факт належності такого підпису директору АБ «Факторіал Банк», а тому суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні клопотання про проведення експертизи;

2)суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що матеріали справи не містять вільних зразків підпису позивача та ОСОБА_2 , а тому призначення експертизи було передчасним;

3)суд в порушення норм Закону України «Про нотаріат» витребував у відповідача, як нотаріуса, оригінали документів, не зазначивши при цьому, що вказані оригінали мають бути надані безпосередньо експертові, який буде проводити експерте дослідження.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що у клопотанні від 04 грудня 2025 року заявниця просить суд призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи належать підписи у договорі іпотеки від 27.08.2008 року, укладеного між АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» та ОСОБА_1 , реєстровий номер – 2129, саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такою згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експерту установу визначає суд.

У ч.ч.3-4 ст.103 ЦПК України визначено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

Згідно з ч. 1 ст. 108 ЦПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України, суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачується особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Проведення експертизи заявник просив доручити судовим експертам ТОВ «Судова незалежна експертиза».

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Судова незалежна експертиза» є юридичною особою приватного права.

Суд першої інстанції правильно врахував те, що звертаючись із клопотанням, заявник належним чином не обґрунтував, у чому саме полягає необхідність проведення судово-почеркознавчої експертизи в юридичною особою приватного права, а не будь-якою державною спеціалізованою науково-експертною установою, що входить до складу Міністерства юстиції України.

У ч. 3 ст. 103 ЦПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Одеський науково-дослідний інституту судових експертиз Міністерства юстиції України є державною спеціалізованою науково-експертною установою, що входить до складу Міністерства юстиції України, та яка забезпечує проведення судових експертиз.

Таким чином, враховуючи те, що самостійне отримання висновка експерта зі сторони позивача – утруднене, оскільки для проведення експертизи необхідно надати експерту оригінал договору, що знаходиться у відповідача, беручи до уваги той факт, у клопотанні чітко обґрунтовано необхідність проведення такої експертизи та те, що заявником не обґрунтовано проведення експертизи саме юридичною особою приватного права, а не державною спеціалізованою установою суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.7 ст.82 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з наказу «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08.10.1998 року №53/5, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Оскільки, проведення вказаної експертизи є неможливим без вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 надати суду вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки.

Однак призначаючи питання судової почеркознавчої експертизи в частині належності підпису на спірному договорі ОСОБА_1 , судом першої інстанції не враховано, що у позовній заяві позивач посилається виключно на непідписання АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК», а тому саме підпис представника банка може бути предметом дослідження.

Таким чином, питання поставлені експертові щодо належності підпису у договорі іпотеки від 27.08.2008 року, укладеного між АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» та ОСОБА_1 , реєстровий номер – 2129, саме ОСОБА_1 не підлягають призначенню в межах проведення експертизи.

Щодо доводів апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що матеріали справи не містять вільних зразків підпису позивача та ОСОБА_2 , а тому призначення експертизи було передчасним, то колегія суддів звертає увагу на таке.

Так, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи (пункт 1.3 Науково-методичних рекомендацій).

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи. У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо) (пункт 1.4 Науково-методичних рекомендацій).

Однак колегія суддів зауважує, що відсутність вільних зразків позивача та ОСОБА_2 не можна вважати недоліками ухвали.

Крім того, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що зобов`язано ОСОБА_1 надати суду для подальшого направлення експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки.

Також суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, шо відповідно до п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Тобто виключно до компетенції судового експерта відносить визначення достатньої наданих матеріалів для подальшого проведення експертизи.

Таким чином, вказані доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо доводів скаржника про те, що суд в порушення норм Закону України «Про нотаріат» витребував у відповідача, як нотаріуса, оригінали документів, не зазначивши при цьому, що вказані оригінали мають бути надані безпосередньо експертові, який буде проводити експерте дослідження, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 8-1 ЗУ «Про нотаріат» вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.

Згідно з ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи

Крім того у ч. 3 ст. 107 ЦПК України встановлено, що при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Тобто ані Законом України «Про нотаріат», ані нормами ЦПК не встановлено, що документи, що витребувані у нотаріуса мають бути передані саме експерту, а навпаки вказаними нормами прямо передбачено, що обов`язок щодо збирання, отримання та передачі документів для проведення експертизи покладено виключно на суд.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність порушення процедури призначення експертизи судом першої інстанції, а тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення..

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пашичевої Г.Л. необхідно частково задовольнити, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року змінити шляхом виключення із резолютивної частини питання поставлені експертові щодо належності підпису у договорі іпотеки від 27.08.2008 року, укладеного між АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» та ОСОБА_1 , реєстровий номер – 2129, саме ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пашичевої Галини Леонідівни задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року змінити шляхом виключення із резолютивної частини питання поставлені експертові щодо належності підпису у договорі іпотеки від 27.08.2008 року, укладеного між АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» та ОСОБА_1 , реєстровий номер – 2129, саме ОСОБА_1 .

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 15 червня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда