Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №741/1046/25 — Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/1046/25

Провадження № 3/741/11/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 25 травня 2026 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ААД № 843319), передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

встановив:

01 червня 2025 року о 07 годині 22 хвилини в м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Мринський шлях ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобілем) «RENAULT Master», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Царенко А.А. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, не просили розгляд справи відкласти.

ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності. 01 червня 2026 року він ( ОСОБА_1 ) керував автомобілем та був безпідставно зупинений працівниками поліції, в яких виникла підозра про те, що він перебуває в стані сп`яніння. У нього ( ОСОБА_1 ) жодних ознак сп`яніння не було, алкогольних напоїв він не вживав. Працівники поліції запропонували йому ( ОСОБА_1 ) продути якийсь прилад, поліцейський взяв вже використану трубку та приєднав до приладу. Він ( ОСОБА_1 ) зазначив, що не буде продувати прилад у зв`язку із тим, що у нього встановлена вже використана трубка, та повідомив, що готовий пройти огляд на стан сп`яніння в лікарні. Поліцейський наполягав на проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння саме за допомогою приладу, а потім вже в лікарні. Він ( ОСОБА_1 ) не погоджувався з поліцейським та наполягав на проведенні огляду саме в лікарні. Після цього поліцейський пішов до службового автомобіля та став складати протокол. Після складання протоколу поліцейський роз`яснив, що пояснення можна буде надати в суді та в лікарні пройти огляд на стан сп`яніння самостійно. Цього ж дня після оформлення матеріалів та вилучення автомобіля він ( ОСОБА_1 ) з власної ініціативи проходив огляд на стан сп`яніння в лікарні, де було встановлено відсутність стану алкогольного сп`яніння. Відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є безперервним, а тому не може вважатися допустимим доказом.

Ураховуючи відсутність доказів, які б підтверджували поважність причин неявки ОСОБА_1 та його захисника у судове засідання, суд вважає за можливе розгляд справи провести у їх відсутності за наявними у справі доказами, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, з яких вбачається, що 01 червня 2025 року ОСОБА_1 керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції у зв`язку із тим, що не був пристебнутий ременем безпеки. Поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та/або в лікарні, зазначив, що відчуває від нього запах алкоголю. ОСОБА_1 відмовився продувати прилад «Драгер» та їхати в лікарню для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, пояснював, що похоронив свого племінника, намагався вирішити питання без складання протоколу про адміністративне правопорушення. У зв`язку із цим на місце події була викликана слідчо-оперативна група. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після того, як протокол про адміністративне правопорушення був складений, ОСОБА_1 зазначив, що бажає пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в лікарні.

Суд дає критичну оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визнає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються доказами по справі, які суд визнає належними та допустимими.

Суд вважає, що такі доводи ОСОБА_1 мають на меті уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про те, що достатнім та необхідним для його виховання буде адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначивши стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання даної постанови стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Строк стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами рахувати з дня набрання законної сили цією постановою.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Киреєв