Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №734/1422/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1422/26

Провадження № 1-кп/734/277/26

В И Р О К

іменем України

16 червня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024100150000004 від 05.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинський Волинської області, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, особи з інвалідністю 3 групи, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,-

встановив:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2023 № 13 автомобіль Ford Tranzit Connect номер шасі - НОМЕР_2 , введено в штат першої зенітно-кулеметної роти в стройову групу експлуатації та присвоєно військовий номер НОМЕР_3 , цей автомобіль закріплено за водієм солдатом ОСОБА_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023 № 18 солдата ОСОБА_4 , призначеного наказом Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаду водія 2 відділення взводу управління 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2024 № 4 військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які перебували у населеному пункті Секунь Волинської області з метою виконання бойового завдання за призначенням відповідно до бойового розпорядження виконували переміщення в райони виконання бойових завдань у населений пункт Красилівка Чернігівської області.

Так, 05.01.2024 приблизно 2 год водій-електрик 3 відділення взводу управління 1 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , перебуваючи при виконанні обов`язків військової служби, керуючи транспортною машиною - автомобілем марки «Ford» моделі «Tranzit Connect», військовий реєстраційний номер НОМЕР_3 , з увімкненим ближнім світлом фар, рухався автомобільною дорогою М-01 «Київ- Чернігів-Нові Яриловичі» з м. Києва у напрямку м. Чернігова в с. Кіпті Чернігівського району Чернігівської області, в межах населеного пункту, де діють обмеження швидкості руху 50 км/год.

Надалі, у цей же день приблизно о 02:10 год солдат ОСОБА_4 , діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, порушуючи вимоги п. п. 2.3 б), 12.2, 12.3, 2.4. 12.9 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, при наближенні до стаціонарного посту поліції «Кіпті», що розташований на 97 км вищезазначеної автомобільної дороги, за наявності на шляху його руху розташування дорожнього знаку, що обмежував швидкість руху транспортних засобів до 5 км/год, маючи можливість завчасно, на достатньо великій відстані встановити його наявність, не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля, яка б з рахуванням дорожньої обстановки у типових варіантах її розвитку гарантувала можливість уникнення дорожньо-транспортної пригоди при виникненні перешкоди для руху, рухаючись таким чином зі швидкістю приблизно 60 км/год, у темний час доби та в умовах недостатньої видимості, не вибрав швидкості руху автомобіля, щоб мати змогу зупинити автомобіль у межах видимості дороги, проявив неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні перешкоди для руху у вигляді автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «L200», військовий реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія 3 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 1 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_6 , який, рухаючись попереду в попутному напрямку, зменшував швидкість аж до зупинки вказаного транспортного засобу в межах смуги руху, маючи технічну можливість, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, спрямованих на запобігання загибелі чи каліцтва людей, внаслідок чого допустив зіткнення з вищевказаним автомобілем.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир транспортної машини - автомобіля марки «Ford» моделі «Tranzit Connect», військовий реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у виді травми шиї та живота (переломи третього і четвертого шийних хребців з крововиливами в тканину і під оболонки спинного мозку, надриви ніжок головного мозку, множинні розриви оболонок кишечника), що призвели до поліорганної недостатності (деструктивного набряку і набухання мозку з розвитком повного паралічу (тетраплегія), вторинних крововиливів у мозок, запалення легень і очеревини з внутрішньочеревною кровотечею та кишковою непрохідністю тощо), та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Будучи госпіталізованим до медичного закладу, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер внаслідок отриманих вищевказаних тілесних ушкоджень, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

Зазначені наслідки перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням водієм транспортної машини - автомобіля марки «Ford» моделі «Tranzit Connect», військовий реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3 б), згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.2, згідно з яким у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п. 12.3., згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 12.4., згідно з яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;

п. 12.9 б), згідно з яким водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.

У судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, підтвердивши під час допиту обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся, просив не призначати покарання у виді реального позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. З цієї заяви також убачається, що обвинувачений неодноразово висловлював їй свої співчуття та вибачення, які були прийняті. Будь-яких претензій до ОСОБА_4 потерпіла не має, просить суд не призначати йому покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі, застосувавши положення ст. 75 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане за ч. 1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило загибель потерпілого.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини його вчинення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок захворювання, пов?язаного з проходженням військової служби, до призову на військову службу був волонтером (допомагав Збройним Силам України), його вік, сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність обставини, яка пом`якшує покарання за відсутності обставин, що обтяжують покарання, письмово викладену думку потерпілої і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 415 КК України у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 11722.72 грн підлягають стягненню із ОСОБА_4 у дохід держави.

Накладений згідно з ухвалою слідчого судді арешт на майно слід скасувати, а питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстав для його застосування до набрання вироком законної сили не встановлено.

Керуючись ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. .

Стягнути із ОСОБА_4 у дохід держави 11722 гривні 72 копійки процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Накладений згідно з ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.01.2024 арешт на речові докази: автомобіль марки Ford Tranzit Connect, військовий реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «L200», військовий реєстраційний номер НОМЕР_4 - скасувати.

Речові докази: автомобіль марки Ford Tranzit Connect, військовий реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «L200», військовий реєстраційний номер НОМЕР_4 – повернути військовій частині НОМЕР_1 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Суддя ОСОБА_9