Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №950/964/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/964/26

Номер провадження 3/950/477/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , громадянки України, військовослужбовця військової частини в/ч НОМЕР_1 , зареєстрована та фактично проживає - АДРЕСА_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності ч.3 ст. 172-20 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

З протоколу А5002 №49 про військове адміністративне правопорушення вбачається, що його складено командиром батальйону управління військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 .

У протоколі зазначено, що 25 березня 2026 року близько 14 год. 00 хв. під час перевірки особового складу батальйону управління військової частини НОМЕР_1 у місці тимчасового розташування батальйону управління військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 було виявлено військовослужбовицю, солдата ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітке мовлення, невпевнена хода.

Також у протоколі зазначено, що за наказом командира роти зв`язку тилового командного пункту батальйону зв`язку військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 для встановлення факту алкогольного сп`яніння солдата ОСОБА_1 о 14 год. 50 хв. 25 березня 2026 року доставлено до комунального некомерційного підприємства «Лебединська лікарня ім. лікаря К.О. Зільберника». У протоколі вказано, що «Висновок №35» засвідчив результат 2,7 проміле алкоголю, а також одночасно зазначено про «Висновок №20 медичного огляду особи з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння», складений у присутності свідка ОСОБА_4 .

Як докази у протоколі зазначені свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , місце проживання яких зазначено лише як «м. Лебедин Сумської області». Відомості про потерпілих відсутні. Матеріальну шкоду, згідно з протоколом, не заподіяно.

Водночас під час підготовки справи до розгляду та безпосереднього дослідження матеріалів судом встановлено істотні недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, які у своїй сукупності унеможливлюють розгляд справи з ухваленням постанови про накладення адміністративного стягнення.

Зокрема, у протоколі А5002 №49 відсутня дата його складення: у відповідній частині бланка зазначено лише слово «року» та населений пункт «м. Лебедин», однак число, місяць і рік складення протоколу не внесені.

Крім того, у протоколі відсутня дата народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідна графа бланка протоколу залишена незаповненою. Зазначена обставина є істотною, оскільки дата народження належить до відомостей, необхідних для ідентифікації особи, перевірки її процесуального статусу, віку, можливості притягнення до адміністративної відповідальності, а також для правильного оформлення постанови суду відповідно до вимог КУпАП.

Також протокол містить внутрішні неузгодженості та неточності: щодо особи жіночої статі зазначено сімейний стан «не одружений»; у викладі фабули вжито формулювання «перебував», хоча протокол складено щодо ОСОБА_1 ; вказано про Указ Президента України від «17.03.2024 року №303/2014 року», що містить очевидну неузгодженість року видання акта і його номера; у протоколі одночасно згадуються «Висновок №35» та «Висновок №20» медичного огляду, без належного розмежування, який саме документ є актом медичного огляду, який - висновком, а який - результатом тестування чи лабораторного дослідження.

Суд приходить до висновку, що зазначені недоліки не є виключно технічними описками, оскільки вони стосуються обов`язкових реквізитів протоколу, предмета доказування, ідентифікації особи та можливості перевірити дотримання процесуального порядку притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зазначена норма застосовується судом у цій справі тому, що адміністративне стягнення за частиною третьою статті 172-20 КУпАП є заходом державного примусу, а тому його застосування можливе лише за умови не тільки фактичного встановлення певних обставин, але й неухильного дотримання процедури їх фіксації та доказування.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності суд повинен встановити всі елементи складу адміністративного правопорушення: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону, а також доведеність вини особи.

За частиною третьою статті 172-20 КУпАП відповідальність настає, зокрема, за дії, пов`язані з розпиванням алкогольних напоїв, появою на території військової частини в нетверезому стані або виконанням обов`язків військової служби в нетверезому стані, якщо такі дії вчинені за умов, передбачених відповідною частиною цієї статті, зокрема в умовах особливого періоду.

Отже, для доведення складу правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, необхідно встановити: що особа є спеціальним суб`єктом - військовослужбовцем; що вона перебувала на території військової частини або виконувала обов`язки військової служби; що вона перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або відмовилася від проходження огляду; що огляд проведено у встановленому законом порядку; що діяння відбулося в умовах особливого періоду або за іншої кваліфікуючої ознаки; що в діях особи наявна вина.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Суд застосовує цю норму, оскільки розгляд справи не може зводитися до формального підтвердження обставин, викладених у протоколі. Суд зобов`язаний перевірити, чи складено протокол у спосіб, передбачений законом, чи містить він необхідні відомості, чи є він належною процесуальною підставою для розгляду справи та чи підтверджується викладене у ньому іншими допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, відеозаписами та іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не лише джерелом доказової інформації, а й процесуальним документом, який формулює суть адміністративного обвинувачення. Саме з протоколу особа має розуміти, у чому конкретно її обвинувачують, коли і за яких обставин складено процесуальний документ, якою посадовою особою, щодо якої саме особи, за якою нормою закону та на підставі яких доказів.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою посадовою особою. Протокол, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Застосовуючи цю норму, суд зазначає, що відсутність дати складення протоколу позбавляє суд можливості перевірити дотримання вимоги про складення протоколу у встановлений законом строк, а також перевірити, коли саме особі були роз`яснені права, коли вона мала можливість надати пояснення, коли їй мав бути вручений примірник протоколу та з якого моменту починаються відповідні процесуальні наслідки.

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність; прізвища й адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Суд приходить до висновку, що приписи статті 256 КУпАП є імперативними. Закон не надає суду права ігнорувати відсутність обов`язкових реквізитів протоколу або самостійно доповнювати протокол відомостями, які мала внести уповноважена посадова особа під час його складення.

Відсутність дати складення протоколу є істотним порушенням вимог статті 256 КУпАП, оскільки дата складення протоколу має значення для перевірки законності всієї процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Без цієї дати неможливо встановити, чи було дотримано вимог статті 254 КУпАП щодо строку складення протоколу, чи не було порушено право особи на своєчасне ознайомлення з обвинуваченням, чи було забезпечено право на захист.

Відсутність дати народження ОСОБА_1 також є істотним порушенням. Відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не можуть вважатися повними, якщо в протоколі не зазначено дату народження. Саме дата народження дозволяє належно ідентифікувати особу, відмежувати її від інших осіб із тотожними або подібними анкетними даними, перевірити її вік і процесуальну правосуб`єктність, а також правильно оформити постанову суду.

Стаття 283 КУпАП прямо вимагає, щоб постанова у справі містила відомості про особу, щодо якої розглядається справа, зокрема дату народження та місце проживання чи перебування. Отже, коли дата народження відсутня у протоколі та не підтверджена належними матеріалами справи, суд не має достатньої процесуальної основи для повного та правильного зазначення відомостей про особу у постанові.

Судом окремо оцінено протокол А5002 №49 як доказ і як процесуальний документ.

Протокол містить виклад фабули правопорушення, однак складений з істотними порушеннями вимог статті 256 КУпАП. Відсутність дати складення та дати народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є несуттєвими недоліками зовнішньої форми. Ці дані мають істотне значення для перевірки законності процедури, дотримання строків, реалізації права на захист і належної ідентифікації особи. Тому суд не може покласти такий протокол в основу постанови про накладення адміністративного стягнення.

Судом окремо оцінено відомості протоколу про медичний огляд.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 доставлено до КНП «Лебединська лікарня ім. лікаря К.О. Зільберника», а результат обстеження показав 2,7 проміле алкоголю. Водночас у протоколі одночасно зазначено «Висновок №35» і «Висновок №20 медичного огляду», що створює невизначеність щодо того, який саме документ підтверджує результат огляду, коли він складений, ким саме, у якій процесуальній формі, чи відповідає він порядку, передбаченому статтею 266-1 КУпАП.

Відповідно до статті 266-1 КУпАП військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають огляду в установленому законом порядку. Ця ж стаття передбачає, що огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суд приходить до висновку, що за наявності істотних недоліків основного процесуального документа - протоколу про адміністративне правопорушення - саме посилання у протоколі на певний висновок медичного огляду не усуває порушень процедури складання протоколу. Результат медичного огляду може бути доказом лише за умови, що він отриманий, оформлений, долучений і оцінений у визначеному законом порядку. Протокол, який не містить обов`язкових реквізитів і містить суперечливі посилання на різні номери висновків, не забезпечує належної процесуальної визначеності.

Судом окремо оцінено відомості про свідків.

У протоколі як свідки зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , однак їх адреси зазначені неповно - лише як «м. Лебедин Сумської області». Письмові пояснення свідків, які б конкретизували, які саме обставини кожен із них спостерігав, у чому полягали ознаки сп`яніння, хто саме приймав рішення про направлення на огляд, коли і за яких обставин здійснювалося доставлення до медичного закладу, у наданому протоколі не наведені. Підписи свідків у протоколі самі по собі не можуть замінити належного викладу фактичних даних, необхідних для доведення вини особи.

Судом окремо оцінено відомості про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності.

У протоколі зазначено, що порушення за частиною третьою статті 172-20 КУпАП було 14 березня 2026 року, однак на момент складання протоколу №49 рішення суду щодо порушення від 14 березня 2026 року невідоме. Таке формулювання не підтверджує факту попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності. Притягнення до адміністративної відповідальності підтверджується не фактом складення іншого протоколу чи фіксації іншого епізоду, а постановою компетентного органу, яка набрала законної сили, якщо саме така ознака використовується для кваліфікації діяння.

Разом з тим у цій справі протокол посилається також на вчинення діяння в умовах особливого періоду. Однак навіть за наявності такої кваліфікуючої ознаки обов`язок належно скласти протокол, зазначити дату його складення, повні відомості про особу та належним чином оформити докази не усувається.

Судом окремо оцінено відмітку про роз`яснення прав.

У протоколі міститься текст про роз`яснення ОСОБА_1 змісту статті 63 Конституції України та прав, передбачених статтею 268 КУпАП, а також підпис особи. Водночас у зв`язку з відсутністю дати складення протоколу суд не може встановити, коли саме особі роз`яснено права, чи було це зроблено під час складення протоколу, до надання пояснень, після огляду або після фактичного оформлення матеріалів. Відсутність дати складення протоколу ставить під сумнів можливість перевірки своєчасності реалізації права на захист.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою, користуватися послугами перекладача та оскаржити постанову у справі. Ці права є реальними лише тоді, коли особа своєчасно і зрозуміло повідомлена про зміст обвинувачення, а процесуальні документи оформлено у спосіб, який дає можливість перевірити час і порядок вчинення процесуальних дій.

Стаття 63 Конституції України передбачає, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів. Ця гарантія поширюється на ситуації, у яких пояснення особи можуть бути використані для притягнення її до юридичної відповідальності. Отже, роз`яснення цієї гарантії повинно бути своєчасним і належно зафіксованим.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості та встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Хоча ця норма безпосередньо сформульована щодо кримінального обвинувачення, її зміст як конституційної гарантії справедливого провадження враховується судом і у справах про адміністративні правопорушення карального характеру, зокрема у справах, де можливе накладення значного штрафу або арешту з утриманням на гауптвахті.

Суд приходить до висновку, що всі сумніви, які виникли внаслідок неналежного оформлення протоколу, відсутності обов`язкових реквізитів, суперечливості викладених у ньому відомостей і недостатності належних доказів, повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд не є органом, який складає протокол про адміністративне правопорушення, і не вправі перебирати на себе функції сторони обвинувачення. Фабула, викладена в протоколі, визначає межі судового розгляду. Самостійне виправлення судом істотних недоліків протоколу, доповнення його відсутніми реквізитами або уточнення обвинувачення фактично означало б заміну судом органу, який притягає особу до відповідальності, що несумісне з принципами незалежності, безсторонності суду та змагальності.

Підпис особи може підтверджувати факт ознайомлення з певним текстом протоколу або роз`ясненням прав, однак він не усуває відсутності обов`язкових реквізитів протоколу - дати його складення та дати народження особи. Підпис також не виправляє внутрішніх суперечностей протоколу та не підтверджує належності медичного висновку, якщо у протоколі містяться різні номери такого висновку.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на істотні порушення при складенні протоколу суд не має можливості дійти поза розумним сумнівом висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Суд наголошує, що закриття провадження у цій справі не є висновком про допустимість поведінки, яка описана у протоколі, та не спростовує значення військової дисципліни в умовах особливого періоду. Однак адміністративна відповідальність може наставати лише за умови суворого додержання вимог закону. Недбале або неповне оформлення протоколу не може покладатися у негативні наслідки для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 284 КУпАП за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП, орган або посадова особа виносить постанову про закриття справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 172-20 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю належно доведеного складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол А5002 №49 не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, не містить дати його складення, не містить дати народження особи, щодо якої складений, а також містить інші істотні недоліки, що унеможливлюють ухвалення законної постанови про накладення адміністративного стягнення.

Оскільки адміністративне стягнення не накладається, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 7, 9, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 266-1, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, статтями 19, 62, 63 Конституції України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю належно доведеного складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір з ОСОБА_1 не стягувати.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ