Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №380/24723/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 рокусправа № 380/24723/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 ;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключити дані про порушення громадянином правил військового обліку;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2025 позивач сформував запит в “Резерв+” на отримання скерування на проходження ВЛК та отримав скерування за номером 3566996 від 26.05.2025 на проходження ВЛК в 6 МП м. Львова. Позивач вказує, що для проходження ВЛК записався в електронну чергу на 14.07.2025. Крім того, 23.05.2025 звернувся через Урядовий контактний центр до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з повідомленням БІ-18867099, щодо неможливості пройти ВЛК в встановлені законом 14 діб, про що отримав відповідь 16/06/2025 за номером 1159/8/3217 щодо проходження ВЛК. Відтак, вважає, що вчинив всі необхідні дії передбаченні постановою КМУ про повторне проходження ВЛК обмежено придатними до 05.06.2025. На момент оголошення у розшук первинна ВЛК при 6 МП м. Львова була пройдена і рішення було відправлено для затвердження до Окружної ВЛК. 23.07.2025 ВЛК при 6 МП м. Львова прийняла постанову про непридатність до військової служби.

Ухвалою суду від 13.01.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 01.04.2026 витребувано додаткові докази від ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак такі надані не були на час розгляду справи.

15.06.2026 позивачем подано заяву про відмову у частині позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.06.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку, керуючись положеннями ст.37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” як непридатного до військової служби, що визнано постановою ВЛК від 23.07.2025 і внести необхідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 22.05.2025 позивач через мобільний застосунок “Резерв+” сформував запит на отримання скерування для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

23.05.2025 позивач отримав скерування №3566996 на проходження ВЛК у 6-й міській поліклініці м. Львова та здійснено запис на проходження ВЛК на 14.07.2025.

Також, 23.05.2025 ОСОБА_1 звернувся через Урядовий контактний центр із повідомленням (№ БІ-18867099) до начальника ТЦК про те, що не вкладається у встановлений 14-денний строк проходження ВЛК через об`єктивні черги.

16.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 надав письмову відповідь №1159/8/3217.

Згідно картки обстеження та медичного огляду від 23.05.2025 №3566996 ОСОБА_1 проходив ВЛК по 23.07.2025.

23.07.2025 військово-лікарська комісія при 6-й МП м. Львова винесла постанову, якою визнала ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

10.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 вніс до системи “ІПНП” звернення №Е3171560 про порушення правил військового обліку.

17.08.2025 ОСОБА_1 дізнався про оголошення його в розшук за непроходження ВЛК.

ОСОБА_1 намагався врегулювати питання в досудовому порядку, надсилаючи скарги до ДБР, спецпрокуратури, ОК “ ІНФОРМАЦІЯ_6 ”, обласного ТЦК, а також безпосередньо керівнику районного ТЦК (листи з описом вкладення від 11.10.2025 та 19.11.2025). Відповідей по суті отримано не було.

Згідно відомостей військово облікового документу, сформованого 14.11.2025 через застосунок “Резерв+”, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявний запис про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також запис про порушення ним правил військового обліку та звернення 10.08.2025 до Нацполіції з підстав не пройшли (відмовились) від проходження ВЛК.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про відсутність статусу порушника правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” (зі змінами) (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби, дотримання правил військового обліку.

Статтею 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст. 1 Закону № 3543-XII).

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону №3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

За приписами ч.3 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до п. 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п. 14 Порядку №1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Згідно з пунктом 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

На підставі абз. 1, 2 п. 17 Порядку №1487 військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно з пунктом 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 2, 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни зобов`язані, зокрема: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-XII інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі Порядок №560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз.2 п.20 Порядку №560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Згідно з п.21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п.п.1 п. 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Згідно з абз.2 п.69 Порядку №560 особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

На підставі п.74 Порядку №560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Крім того, 04.05.2024 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” №3621-IX від 21.03.2024 (далі Закон №3621).

Цим Законом виключено з положень Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” такі поняття як обмежено придатний до військової служби та непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3621 встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом України від 15.02.2025 №4235-IX внесено зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №3621, відповідно до яких встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що громадяни, які є військовозобов`язаними, мають обов`язки, зокрема, прибути до ТЦК та СП для уточнення своїх персональних даних. Також військовозобов`язані мають обов`язок пройти повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року, якщо вони, зокрема, були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), для чого зобов`язані самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет військовозобов`язаного для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду.

Отже, невиконання військовозобов`язаними вищезазначених обов`язків, визначених Законом №3543 та Порядком №560, є порушенням правил військового обліку.

Як встановлено з матеріалів справи 23.05.2025 позивач отримав скерування №3566996 на проходження ВЛК у 6-й міській поліклініці м. Львова та здійснено запис на проходження ВЛК на 14.07.2025.

Також, 23.05.2025 ОСОБА_1 звернувся через Урядовий контактний центр із повідомленням (№ БІ-18867099) до начальника ТЦК про те, що не вкладається у встановлений 14-денний строк проходження ВЛК через об`єктивні черги.

16.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 надав письмову відповідь №1159/8/3217.

Згідно картки обстеження та медичного огляду від 23.05.2025 №3566996 ОСОБА_1 проходив ВЛК по 23.07.2025.

23.07.2025 військово-лікарська комісія при 6-й МП м. Львова винесла постанову, якою визнала ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

Відтак, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Згідно відомостей військово облікового документу, сформованого 14.11.2025 через застосунок “Резерв+”, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявний запис про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також запис про порушення ним правил військового обліку та звернення 10.08.2025 до Нацполіції з підстав не пройшли (відмовились) від проходження ВЛК.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на момент звернення відповідача до Національної поліції України у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення або винесено постанову про адміністративне правопорушення, що підтверджується самим відповідачем.

Відтак, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 не притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Диспозиція статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріали судової справи не містять докази про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема, на підставі частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Протилежного відповідачем не доведено та відповідних доказів суду не надано.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, відсутність інформації про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що саме дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку є протиправними.

Відтак, достатнім та допустимим способом захисту порушених прав позивача, у даному випадку, є зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що вимоги щодо зобов`язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підлягають задоволенню, як передчасні, оскільки дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку відповідачем ще не вчинялись.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна