Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №340/2247/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року справа № 340/2247/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Брегея Р.І.,

за участі секретаря судового засідання Шпак О.В.,

представників позивача Гуцул М.С. і відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 (далі – військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за місяць пропорційно кількості днів участі у бойових діях і забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах у період зазначених заходів, а саме: у жовтні 2023 року; з 20 листопада 2023 року по 09 січня 2024 року; з 30 травня по 14 вересня 2024 року; з 27 грудня 2024 року по 25 січня 2025 року.

Водночас просить суд зобов`язати відповідача вчинити такі дії.

Пояснив суду, що обіймає посаду санітарного інструктора медичного пункту 3 Загону військової частини.

Неодноразово відряджали до зони проведення бойових дій, де чергував, виконуючи такі завдання як евакуація поранених, надання першої медичної допомоги, стабілізація стану пораненого.

Стверджує, що чергував у зоні до 10 км від лінії зіткнення і самостійно вів облік днів чергування.

Зазначив, що за дні чергування відповідач мав нарахувати і виплатити додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за місяць пропорційно кількості їх днів.

Військова частина заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.142-157).

Зазначила, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Визнала, що ОСОБА_2 відряджали до зони проведення бойових дій і за виконання бойових завдань виплачували додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за місяць.

10 квітня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.26-27).

09 квітня 2026 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (а.с.200).

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, з 2017 року позивач проходить службу у військовій частині, яка раніше мала назву « НОМЕР_2 » (а.с.15).

ОСОБА_2 обіймає таку посаду – санітарний інструктор медичного пункту НОМЕР_3 Загону.

У жовтні 2023 року, з 20 листопада 2023 року по 09 січня 2024 року; з 30 травня по 14 вересня 2024 року; з 27 грудня 2024 року по 25 січня 2025 року брав участь в бойових діях і забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах у період зазначених заходів (а.с.18).

Така участь доводиться довідкою військової частини.

Виконував завдання у м.Куп`янськ і м.Вовчанськ Харківської області та АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 пояснив суду, що виконував такі завдання як евакуація поранених, надання першої медичної допомоги, стабілізація стану пораненого.

Завдання виконував у дні чергування у зоні до 10 км від лінії зіткнення.

Зазначив, що самостійно вів облік днів чергування (а.с.227-229).

Відповідач не надав графіку і обліку днів чергувань в зоні проведення бойових дій.

Представник військової частини визнав, що на той час 3 Загін не вів такий облік.

Військова частина за згадані періоди нарахувала додаткову винагороду відповідно до приписів постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі – Постанова) у розмірі 30000 грн за місяць (пропорційно часу участі у бойових діях) (а.с.53-55).

Нарахування і виплату коштів здійснили на підставі наказів командира військової частини (а.с.56-86).

У цих наказах зазначено, що їх підставою є рапорти командирів підрозділів.

Позов подано до суду 07 квітня 2025 року (а.с.25).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, суд зробив висновок, що ОСОБА_2 не пропустив строку звернення до суду.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог про виплату заробітної плати, різновидом якої є грошове забезпечення, право на яку (яке) набуто до 19 липня 2022 року.

Стосовно розгляду позовних вимог про виплату заробітної плати, право на яку набуто після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.

За сталою практикою Верховного Суду у справах стосовно стягнення невиплачених коштів при звільненні (публічна служба) в частині обчислення строку звернення до суду застосовують приписи частини 2 статті 233 КЗпП України.

Цією нормою права встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, у справах щодо стягнення грошового забезпечення строк звернення до суду бере відлік не раніше дня звільнення зі служби.

У військових підрозділів може бути заборгованість перед військовослужбовцем за тривалі періоди перед звільненням зі служби, яку зобов`язані виплатити у день звільнення.

3-ох місячний строк звернення до суду після звільнення не зменшує періоду, заборгованість за який мала бути виплачена, а лише встановлює час, упродовж якого військовослужбовець має право звернутися до суду зі заявою про виплату усієї заборгованості за весь період служби.

Тому до спорів щодо виплати грошового забезпечення, коли військовослужбовець не звільнений зі служби, не застосовується строк звернення до суду.

На день звернення до суду позивач проходив службу у військовій частині.

Спір пов`язаний з проходження публічної (військової) служби.

З 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан (загальновідомий факт).

Приписами пункту 1 Постанови (у редакції за час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Приписами пункту 2 розділу 34 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення).

ОСОБА_2 у районах ведення бойових дій (у дні чергувань) надавав медичну допомогу військовослужбовцям і складав відповідну медичну документацію (а.с.184-199)

За обліком (підрахунком) позивача за період з 01 жовтня 2023 року по 25 січня 2025 року кількість днів чергувань в районах ведення бойових дій склала 159 (а.с.227-229).

Відповідач не заперечує чергувань в районах ведення бойових дій, однак не вів облік таких днів.

Отже, військова частина не довела, що днів чергувань було менше.

За дні чергувань в районах ведення бойових дій відповідач мав нарахувати і виплатити додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за місяць.

Військова частина таких дій не вчинила, чим допустила протиправну бездіяльність.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду у належному розмірі.

Отже, позов належить задовільнити.

Сторони не понесли судових витрат (а с.26-27).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування і виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди відповідно до приписів постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за 159 днів чергувань в районах ведення бойових дій з розрахунку 100000 грн за місяць.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_2 (код НОМЕР_5 ; АДРЕСА_3 ) додаткову винагороду відповідно до приписів постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за 159 днів чергувань в районах ведення бойових дій з розрахунку 100000 грн за місяць, врахувавши попередню виплату додаткової винагороди за ці ж дні у розмірі 30000 грн за місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ