Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №320/55777/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №320/55777/25

Суддя: Вісьтак М.Я.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року справа №320/55777/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення - додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, в повному розмірі по 100 000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць відповідно до витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_2 № 146 від 04.04.2022 за лютий 2022 року - за 5 діб; № 147 від 04.04.2022 за березень 2022 року – за 31 добу; № 181 від 03.05.2022 за квітень 2022 року – за 8 діб; № 261 від 30.05.2022 року – за 22 доби.

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць відповідно до витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_2 № 146 від 04.04.2022 за лютий 2022 року- за 5 діб; № 147 від 04.04.2022 за березень 2022 року – за 31 добу; № 181 від 03.05.2022 за квітень 2022 року – за 8 діб; № 261 від 30.05.2022 року – за 22 доби з урахуванням раніше виплачених сум.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 2009 року. Під час проходження служби брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період з 25.02.2022 по 06.03.2022, що підтверджується відповідною довідкою. 05.03.2022 Позивач отримав травму (поранення, контузію, каліцтво), що підтверджується Актом №18/22 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 11.05.2022 та Довідкою №103 від 09.01.2024 про обставини травми. У подальшому Позивачу встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №72 від 02.03.2023 контракт про проходження військової служби з Позивачем було припинено, а самого Позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення за станом здоров`я відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З метою з`ясування правильності проведення розрахунку при звільненні та отримання інформації щодо належних йому виплат Позивач 28.05.2025 звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із заявою про надання інформації щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, копій відповідних наказів командира частини, довідки про доходи, довідки про щомісячні види грошового забезпечення та копії грошового атестата. У відповідь на зазначене звернення Військова частина НОМЕР_2 листом №10/27/14-3566-2025 від 07.07.2025 надала окремі витяги з наказів про виплату додаткової винагороди та архівну відомість про нарахування і виплату грошового забезпечення. З наданих витягів із наказів №146 від 04.04.2022, №147 від 04.04.2022, №181 від 03.05.2022 та №261 від 30.05.2022 вбачається, що Позивачу визначено до виплати додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, із розрахунку 100 000 грн на місяць за періоди безпосередньої участі у відповідних заходах у лютому, березні та квітні 2022 року. Водночас із архівної відомості №1 за період з лютого 2022 року по березень 2023 року вбачається, що за графою «Додаткова винагорода ПКМУ 168 за безпосередню участь в бойових діях (100000)» Позивачу фактично було нараховано: у квітні 2022 року – 70 000 грн, у травні 2022 року – 18 666,67 грн, у червні 2022 року – 51 333,33 грн, що загалом становить 140 000 грн. Вважаючи, що додаткова винагорода, визначена наказами командира військової частини, виплачена не в повному обсязі, Позивач 20.08.2025 звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із заявою про виплату невиплаченої частини додаткової винагороди відповідно до наказів №146, №147, №181 та №261. Однак листом №10/27/12-О-127 від 24.09.2025 Військова частина НОМЕР_2 фактично відмовила Позивачу у виплаті невиплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168. На переконання Позивача, ненарахування та невиплата в повному обсязі додаткової винагороди, визначеної наказами командира військової частини НОМЕР_2 , суперечить вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про Національну гвардію України», постанов Кабінету Міністрів України №168 та №704, а також нормативним актам, що регулюють порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Таким чином, бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати Позивачу належної додаткової винагороди порушує його право на належне грошове забезпечення та гарантований державою соціальний захист.

10.12.2025 представник військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України скерував до суду письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо витребуваних судом документів Відповідач повідомляє, що грошовий атестат ОСОБА_1 не складався та йому не надсилався. 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Пунктом 1 постанови №168, у редакції, чинній на 28.02.2022, було встановлено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно відповідним категоріям осіб, зокрема військовослужбовцям Національної гвардії України. Водночас тим із них, хто бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення таких заходів, розмір додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата зазначеної додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Отже, постановою №168 було передбачено виплату 30 000 грн усім військовослужбовцям відповідних категорій та збільшення такої винагороди до 100 000 грн, тобто на 70 000 грн понад основну додаткову винагороду, тим військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях, пропорційно дням такої участі. Відповідно до статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», у редакції, чинній на дату прийняття постанови №168, постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Постанова №168 була офіційно опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» 28.02.2022 та набрала чинності 28.02.2022. З огляду на зазначене, Позивачу були здійснені такі виплати додаткової грошової винагороди: 2 500,00 грн – за 1 день безпосередньої участі у бойових діях у лютому 2022 року, а саме за 28.02.2022, тобто день набрання чинності постановою №168, відповідно до наказу №146 від 04.04.2022. Зазначена сума відображена у березні у рядку 123 архівної відомості №1 за період з лютого 2022 року по березень 2023 року. 5 357,14 грн – за лютий 2022 року із розрахунку 30 000 грн місячної виплати. Зазначена сума відображена у лютому 2022 року у рядку 123 архівної відомості №1. 70 000,00 грн – за 31 день безпосередньої участі у березні 2022 року відповідно до наказу командира військової частини №147 від 04.04.2022. Зазначена сума відображена у квітні у рядку 231 архівної відомості №1. 30 000,00 грн – за березень 2022 року із розрахунку 30 000 грн місячної виплати. Зазначена сума відображена у березні у рядку 123 архівної відомості №1. 18 666,67 грн – за 8 днів безпосередньої участі у бойових діях у квітні 2022 року відповідно до наказу командира військової частини №181 від 03.05.2022. Зазначена сума відображена у травні 2022 року у рядку 231 архівної відомості №1. 51 333,33 грн – за 22 дні безпосередньої участі у бойових діях у квітні 2022 року відповідно до наказу командира військової частини №261 від 30.05.2022. Зазначена сума відображена у червні у рядку 231 архівної відомості №1. 30 000,00 грн – за квітень 2022 року із розрахунку 30 000 грн місячної виплати. Зазначена сума відображена у травні у рядку 123 архівної відомості №1. Інших виплат додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №168, за період спірних правовідносин, а саме лютий, березень, квітень 2022 року, Відповідачем не здійснювалося. Таким чином, позиція Відповідача полягає в тому, що Позивачу було здійснено належні виплати додаткової грошової винагороди відповідно до постанови №168, з урахуванням дати набрання нею чинності, розміру щомісячної виплати 30 000 грн, збільшення винагороди до 100 000 грн для осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях, та пропорційності такої виплати дням участі.

15.12.2025 ОСОБА_1 подав до суду письмову відповідь на відзив, у якій вказує, що відповідач, всупереч власному наказу №146 та пункту 5 постанови №168, фактично здійснив виплату додаткової винагороди за лютий 2022 року лише за 1 день, а саме за 28.02.2022. При цьому із розрахунку 100 000 грн за 28 днів лютого 2022 року розмір винагороди за одну добу становить 3 517,43 грн, а не 2 500,00 грн, як зазначає Відповідач. Відповідно до наказу №146 за 5 діб додаткова винагорода за лютий 2022 року мала становити 17 587,15 грн без урахування податків. Зазначена сума Відповідачем у повному обсязі не виплачена. В архівній відомості №1, у рядку №123 «Нагороджувальна грошова премія (в якості заохочення)», у стовпці «березень» відображена сума 35 357,14 грн. Дійсно, 21.03.2022 на особистий рахунок Позивача було зараховано 34 826,78 грн, тобто 35 357,14 грн за вирахуванням 1,5% податку. Відповідач стверджує, що ця сума є додатковою винагородою відповідно до постанови №168 і виплачена із розрахунку 30 000 грн на місяць пропорційно за 5 діб лютого 2022 року та за березень 2022 року. Однак на звернення Позивача від 28.05.2025 про надання витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_2 про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, за період проходження служби з лютого 2022 року по березень 2023 року включно, Відповідач надав витяги з наказів №146 від 04.04.2022, №147 від 04.04.2022, №181 від 03.05.2022 та №261 від 30.05.2022. Витягом з наказу №146 від 04.04.2022 передбачено виплату Позивачу винагороди у розмірі 100 000 грн із розрахунку на місяць за 5 діб. Проте Відповідач вважає суму 5 357,14 грн, яка відображена як частина «нагороджувальної грошової премії (в якості заохочення)», грошовою винагородою за лютий 2022 року із розрахунку 30 000 грн місячної виплати. Такий підхід ОСОБА_1 вважає суперечливим, оскільки наказ №146 про виплату додаткової винагороди за лютий 2022 року виданий 04.04.2022, а відповідно до постанови №168 виплата грошової винагороди здійснюється саме на підставі наказів командирів. Водночас Відповідач посилається на виплату, яка фактично була здійснена 21.03.2022, тобто до видання наказу №146. З урахуванням викладеного, відповідно до наказу №147 додаткова винагорода за березень 2022 року мала становити 100 000 грн. Однак Відповідач виплатив лише 70 000 грн, у зв`язку з чим невиплаченою залишилася сума 30 000 грн без урахування податків.

12.06.2026 ОСОБА_1 скерував до суду клопотання про долучення доказів, а саме: лист Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ) №27/13/3-О-5712-ЕП від 01.06.2026.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 у період з 25.02.2022 по 06.03.2022 брав участь у зазначених заходах, перебуваючи у с. Горенка Бучанського району Київської області. Вказане підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 28.04.2023 №60 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

05.03.2022 ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, акубаротравму, посттравматичну переважну астроґліозу за даними МРТ головного мозку, а також забійні поля лобних долей з помірно вираженими ліквородинамічними порушеннями та церебрастенічний синдром з депресивними проявами.

У довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.01.2024 №103 зазначено, що 05.03.2022 близько 09:00 години ворожі сили російської федерації завдали мінометного та артилерійського удару по позиції військової частини, внаслідок чого вибуховою хвилею був травмований майор ОСОБА_1 . Також зазначено, що факт перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не встановлювався.

Згідно з витягом з наказу командира 1 бригади оперативного призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.04.2022 №146 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_5 бригади оперативного призначення та їх сім`ям під час дії воєнного стану за лютий 2022», майору ОСОБА_1 наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн із розрахунку на місяць пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за період з 24.02.2022 по 28.02.2022, тобто за 5 діб.

Згідно з витягом із наказу командира 1 бригади оперативного призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.04.2022 №147 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_5 бригади оперативного призначення та їх сім`ям під час дії воєнного стану за березень 2022», майору ОСОБА_1 призначено додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн із розрахунку на місяць пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за періоди з 01.03.2022 по 06.03.2022 та з 06.03.2022 по 31.03.2022, загалом за 31 добу.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.05.2022 №181 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 та їх сім`ям під час дії воєнного стану за квітень 2022» майору ОСОБА_1 визначено виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за період з 01.04.2022 по 08.04.2022, тобто за 8 діб.

Водночас витяг із наказу від 30.05.2022 №261 «Про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 та їх сім`ям під час дії воєнного стану» свідчить про нарахування йому додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн з урахуванням раніше виплачених сум за період з 09.04.2022 по 30.04.2022, тобто за 22 доби безпосередньої участі у бойових діях.

Згідно з наказом від 01.06.2022 №272 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 та їх сім`ям під час дії воєнного стану за травень 2022», позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 (31 доба).

Наказом від 01.07.2022 №357 призначено виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за червень 2022 року, а саме за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 (30 діб).

Відповідно до наказу від 26.08.2022 №464, додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн виплачена за липень 2022 року, тобто за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 (31 доба).

Наказом від 05.09.2022 №489 передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за серпень 2022 року, а саме за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (31 доба).

Згідно з наказом від 03.10.2022 №593, майору ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за вересень 2022 року, тобто за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 (30 діб).

Наказом від 03.11.2022 №689 визначено виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за жовтень 2022 року за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 (31 доба).

Відповідно до наказу від 02.12.2022 №784, позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за листопад 2022 року, тобто за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 (30 діб).

Наказом від 22.12.2022 №868 передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за грудень 2022 року за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 (31 доба).

Крім того, згідно з наказом від 03.02.2023 №112, майору ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за січень 2023 року, тобто за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 (31 доба).

Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 02.03.2023 №72 вбачається, що контракт про проходження військової служби з майором ОСОБА_1 припинено (розірвано), його виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

У наказі зазначено, що майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку зі станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Крім того, наказом передбачено виплату премії за лютий та березень 2023 року у розмірі 520 відсотків посадового окладу, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік та грошової компенсації за невикористані 126 календарних днів додаткової відпустки за 2015– 2023 роки. Також зазначено, що допомогу на оздоровлення за 2023 рік отримано, а матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік не виплачувалась.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.12.2023 №1751 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 та їх сім`ям під час дії воєнного стану», майору ОСОБА_1 призначено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн із розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань за 18 діб, з яких 16 діб припадає на період з 30.10.2022 по 02.11.2022, а 2 доби - на період з 01.02.2023 по 02.02.2023.

З архівної відомості №1 за період з лютого 2022 року по березень 2023 року щодо ОСОБА_1 вбачається, що у графі №231 «Додаткова винагорода ПКМУ 168 за безпосередню участь в бойових діях (100000)» відображено нарахування у квітні 2022 року в сумі 70 000,00 грн, у травні 2022 року - 18 666,67 грн та у червні 2022 року - 51 333,33 грн. Загальна сума нарахованої додаткової винагороди за цією графою становить 140 000,00 грн.

Водночас у графі №230 «Додаткова винагорода ПКМУ 168» відображено нарахування: у травні 2022 року - 30 000,00 грн, червні 2022 року - 30 000,00 грн, серпні 2022 року - 30 000,00 грн, вересні 2022 року - 60 000,00 грн, жовтні 2022 року - 30 000,00 грн, листопаді 2022 року - 30 000,00 грн, грудні 2022 року - 60 000,00 грн та лютому 2023 року - 30 000,00 грн. Загальна сума нарахувань за цією графою складає 300 000,00 грн.

Із листа військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 24.09.2025 №10/27/12-О-127 «Про надання інформації» вбачається, що звернення ОСОБА_1 від 20.08.2025 щодо надання документів та виплати додаткової винагороди розглянуто. У листі зазначено, що Позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова винагорода відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Також повідомлено, що правові підстави для здійснення додаткових виплат одноразової грошової винагороди відсутні. До листа додано витяги з наказів №272, №357, №464, №489, №593, №689, №784, №868 та архівну відомість №1.

На думку позивача, бездіяльність Відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн відповідно до витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_2 №№146, 147, 181, 261, є протиправною.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції станом на 07 березня 2022 року, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.

У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 5 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).

У постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд констатував, що реалізація приписів Постанови № 168 "вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах".

Нечіткість первинної редакції цієї постанови зумовила неодноразове внесення змін до неї, зокрема у період з 07 березня по 01 липня 2022 року, які дещо розширили перелік суб`єктів права на отримання додаткової грошової винагороди. Водночас порядок й умови виплати додаткової винагороди залишалися невизначеними.

Розуміючи нагальну потребу у врегулюванні виплати спірної додаткової винагороди, та усвідомлюючи те, що конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови № 168 поставлена в залежність від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 липня 2022 року № 793, якою доповнив Постанову № 168 новим пунктом (2-1) та делегував визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди керівникам відповідних міністерств та державних органів.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Міністр оборони України видав наказ від 01 квітня 2022 року № 98, яким доповнив раніше затверджений його наказом від 07 червня 2018 року № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, новим пунктом 17, та установив, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану Міністр оборони України видав окремі рішення у формі директив від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, та Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, якими надав тлумачення терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів", встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов`язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.

Отже, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

Беручи до уваги викладене, окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100 000 грн), мають належне юридичне підґрунтя.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 2009 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України та є особою з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення серії НОМЕР_6 від 24.04.2023.

Так, відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Згідно з частини 3 статті 9 Закону України «Про Національну гвардію України» комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України.

Національна гвардія України відповідно до покладених на неї законом завдань та функцій зобов`язана вести воєнні (бойові) дії у разі збройного конфлікту чи загрози нападу на Україну (п. 19 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національну гвардію України»).

Під час проходження військової служби позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у період з 25.02.2022 по 06.03.2022, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у відповідних заходах.

Судом встановлено, що 28.05.2025 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою про надання інформації щодо виплати всіх сум, які належали йому при звільненні, зокрема щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період проходження служби з 24.02.2022 по 02.03.2023 помісячно, а також щодо надання витягів із відповідних наказів, довідок про доходи, довідки про щомісячні види грошового забезпечення та копії грошового атестату.

З матеріалів справи вбачається, що зазначене звернення було отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

04.08.2025 позивач отримав лист військової частини НОМЕР_2 №10/27/14-3566-2025 від 07.07.2025, яким частково надано відповідь на його звернення, зареєстроване 12.06.2025 за №О-202.

Вказаним листом відповідач надав позивачу витяги з наказів про виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 лише за лютий, березень та квітень 2022 року, а саме витяги з наказів №146 від 04.04.2022, №147 від 04.04.2022, №181 від 03.05.2022 та №261 від 30.05.2022, а також архівну відомість №1 за період з лютого 2022 року по березень 2023 року.

20.08.2025 позивач повторно звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою про виплату невиплаченої частини додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 грн під час дії воєнного стану відповідно до витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_2 №146, №147, №181, №261 за лютий-квітень 2022 року.

Вказану заяву було вручено відповідачу 25.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.10.2025 позивач отримав лист військової частини НОМЕР_2 №10/27/12-О-127 від 24.09.2025 про надання інформації. Даним листом відповідач, зокрема, надав витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022 №272, від 01.07.2022 №357, від 26.08.2022 №464, від 05.09.2022 №489, від 03.10.2022 №593, від 03.11.2022 №689, від 02.12.2022 №784, від 22.12.2022 №868, від 03.02.2023 №112, від 06.12.2023 №1751, а також архівну відомість №1.

Разом з тим, листом №10/27/12-О-127 від 24.09.2025 військова частина НОМЕР_2 фактично відмовила позивачу у виплаті невиплаченої частини додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 грн відповідно до витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_2 №146, №147, №181, №261 за лютий-квітень 2022 року.

Щодо наказу №146 від 04.04.2022 за лютий 2022 року (5 діб)

Наказом №146 від 04.04.2022 ОСОБА_1 визначено до виплати додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 (5 діб).

Водночас в архівній відомості №1 у графі №231 «Додаткова винагорода ПКМУ 168 за безпосередню участь в бойових діях (100000)» нарахування за лютий 2022 року відсутнє. Разом з тим у графі №123 «Нагороджувальна грошова премія (в якості заохочення)» за березень 2022 року відображено суму 35 357,14 грн, яку відповідач у листі від 24.09.2025 №10/27/12-О-127 визначає як умовне позначення одноразової грошової винагороди за постановою КМУ №168.

Отже, виплата за наказом №146 у графі №231 архівної відомості не відображена.

Щодо наказу №147 від 04.04.2022 за березень 2022 року (31 доба)

Наказом №147 від 04.04.2022 ОСОБА_1 визначено до виплати додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 (31 доба).

В архівній відомості №1 у графі №231 за квітень 2022 року відображено нарахування у сумі 70 000,00 грн.

Отже, за наказом №147 відображено виплату у сумі 70 000,00 грн при визначеній наказом винагороді з розрахунку 100 000 грн за місяць.

Щодо наказу №181 від 03.05.2022 за квітень 2022 року (8 діб)

Наказом №181 від 03.05.2022 ОСОБА_1 визначено до виплати додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за період з 01.04.2022 по 08.04.2022 (8 діб).

В архівній відомості №1 у графі №231 за травень 2022 року відображено нарахування у сумі 18 666,67 грн.

Отже, за наказом №181 виплата за 8 діб квітня 2022 року відображена у сумі 18 666,67 грн.

Щодо наказу №261 від 30.05.2022 за квітень 2022 року (22 доби)

Наказом №261 від 30.05.2022 ОСОБА_1 визначено до виплати додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн пропорційно дням виконання службово-бойових завдань за період з 09.04.2022 по 30.04.2022 (22 доби) з урахуванням раніше виплачених сум.

В архівній відомості №1 у графі №231 за червень 2022 року відображено нарахування у сумі 51 333,33 грн.

Отже, за наказом №261 виплата за 22 доби квітня 2022 року відображена у сумі 51 333,33 грн.

Загалом із архівної відомості №1 вбачається, що за графою №231 «Додаткова винагорода ПКМУ 168 за безпосередню участь в бойових діях (100000)» за спірними наказами №147, №181 та №261 відображено нарахування на загальну суму 140 000,00 грн, а саме: 70 000,00 грн, 18 666,67 грн та 51 333,33 грн. За наказом №146 від 04.04.2022 нарахування у цій графі не відображено.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт проходження позивачем військової служби, його участі у заходах, за які наказами командира військової частини №146 від 04.04.2022, №147 від 04.04.2022, №181 від 03.05.2022 та №261 від 30.05.2022 передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у відповідних заходах. Також встановлено, що за спірний період позивачу були здійснені виплати такої винагороди не в повному обсязі.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у повному розмірі відповідно до наказів №146 від 04.04.2022, №147 від 04.04.2022, №181 від 03.05.2022 та №261 від 30.05.2022.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 невиплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням участі, визначеним наказами №146 від 04.04.2022, №147 від 04.04.2022, №181 від 03.05.2022 та №261 від 30.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали позову, положення законодавства України та детально оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю II групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 .

На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд –

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у відповідних заходах згідно з наказами командира 1 бригади оперативного призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.04.2022 №146 та №147, наказами командира військової частини НОМЕР_2 від 03.05.2022 №181 та від 30.05.2022 №261.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 невиплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у відповідних заходах: за наказом від 04.04.2022 №146 за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 (5 діб); за наказом від 04.04.2022 №147 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 (31 доба); за наказом від 03.05.2022 №181 за період з 01.04.2022 по 08.04.2022 (8 діб); за наказом від 30.05.2022 №261 за період з 09.04.2022 по 30.04.2022 (22 доби), з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Копію рішення направити сторонам у справі (їх представникам) відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua