Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №320/58290/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Київ №320/58290/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 , Військової частина НОМЕР_2 про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , у якому просить суд:

- визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” за періоди - з 08.08.2023 по 26.10.2023, з 05.01.2024 по 28.02.2024, з 24.04.2024 по 27.05.2024, у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо надання відмови у нарахуванні грошової компенсацію вартості за неотримане речове майно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) підготувати та направити до військової частини НОМЕР_2 документи, необхідні для виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі додаткової винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” за періоди - з 08.08.2023 по 26.10.2023, з 05.01.2024 по 28.02.2024, з 24.04.204 по 27.05.2024, у розмірі 100 000 гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) підготувати та направити до військової частини НОМЕР_2 документи для виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” за періоди - з 08.08.2023 р. по 26.10.2023 р., з 05.01.2024 по 28.02.2024, з 24.04.2024 по 27.05.2024, у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він проходив військову службу за мобілізацією у складі військової частини НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 01.07.2024. Під час виконання бойових завдань 25.06.2023 отримав поранення та травми, пов`язані із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми та медичними документами. У зв`язку з наслідками поранення проходив стаціонарне лікування у періоди з 08.08.2023 по 26.10.2023, з 05.01.2024 по 28.02.2024 та з 24.04.2024 по 27.05.2024. Позивач вважає, що має право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн пропорційно часу лікування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 та Порядку №260, однак така винагорода не була нарахована і виплачена. Також позивач вважає протиправною відмову у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні з військової служби. У зв`язку із цим просить визнати бездіяльність відповідачів протиправною та зобов`язати їх вчинити дії щодо нарахування і виплати належних сум.

Ухвалою суду від 16.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 25.10.2025 замінено відповідача в адміністративній справі №320/58290/24 з військової частини НОМЕР_1 на правонаступника - військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Військова частина НОМЕР_2 заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка самостійно веде облік особового складу, оформлює документи щодо проходження служби та здійснює нарахування грошового забезпечення. Військова частина НОМЕР_2 лише здійснює фінансове забезпечення підпорядкованих частин та проводить виплати на підставі документів, наданих військовою частиною НОМЕР_1 . Відповідач вказує, що не має повноважень самостійно визначати право військовослужбовців на додаткові виплати чи здійснювати їх нарахування. Всі виплати позивачу здійснювалися на підставі документів, отриманих від військової частини НОМЕР_1 . Отже, військова частина НОМЕР_2 вважає, що не допустила порушення прав позивача та діяла виключно в межах наданих повноважень.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» був призваний на військову службу до Збройних Сил України. В період з 24.02.2022 по 01.07.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебувала у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 та була зарахована на її фінансове забезпечення.

Під час проходження військової служби виплата грошового забезпечення, додаткової винагороди та інших виплат здійснювалася через військову частину НОМЕР_2 , оскільки військова частина НОМЕР_1 перебувала на її фінансовому забезпеченні.

25.06.2023 під час безпосередньої участі у бойових діях поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області позивач отримав вогнепальну травму, акубаротравму, ураження обох вух без порушення барабанних перетинок, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та цефалгічний синдром. Згідно з довідкою про обставини травми від 09.07.2023 №1704/2893 поранення визнано таким, що пов`язане із захистом Батьківщини.

У зв`язку з отриманими пораненнями та їх наслідками позивач проходив стаціонарне лікування: з 28.06.2023 по 05.07.2023 у КНП БМР ХО «БКБЛІЛ»; з 03.08.2023 по 07.08.2023 у ВМКЦ ПнР; з 08.08.2023 по 07.09.2023 у КНП «Київська міська клінічна лікарня №8»; з 08.09.2023 по 25.09.2023 у КНП «Київська міська клінічна лікарня №8»; з 26.09.2023 по 26.10.2023 у КНП «Київська міська клінічна лікарня №8».

27.12.2023 військово-лікарською комісією ВМКЦ «ГВКГ» видано довідку №24510, якою встановлено діагноз: наслідки вибухової травми від 25.06.2023, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, астено-вегетативного синдрому та двобічної сенсоневральної приглухуватості. ВЛК підтвердила, що травма пов`язана із захистом Батьківщини.

У подальшому позивач проходив повторне стаціонарне лікування: з 05.01.2024 по 28.02.2024 у КНП «Клінічна лікарня "Психіатрія"»; з 24.04.2024 по 27.05.2024 у НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь».

27.05.2024 госпітальною військово-лікарською комісією НВМКЦ «ГВКГ» оформлено свідоцтво про хворобу №910-п, у якому встановлено діагноз наслідків вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та акубаротравми від 25.06.2023. Травму визнано такою, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 21.06.2024 №60-РС позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2024 №183 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.07.2024. У зазначеному наказі відсутні приписи щодо нарахування додаткової винагороди та виплати компенсації за неотримане речове майно.

Після звільнення позивач звернувся до військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 із заявами про надання інформації щодо нарахованого грошового забезпечення, причин ненарахування додаткової винагороди за час лікування та щодо виплати компенсації за неотримане речове майно. Зазначені звернення були отримані військовими частинами 13.08.2024.

Не отримавши відповіді, 24.09.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням зобов`язати військові частини надати відповідь на його звернення. Після цього позивач отримав лист військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2024 №1707/1390, який був направлений 30.09.2024 та отриманий ним 10.10.2024.

У листі військова частина НОМЕР_1 повідомила, що додаткова винагорода має бути нарахована за періоди стаціонарного лікування з 08.08.2023 по 07.09.2023, з 08.09.2023 по 25.09.2023 та з 26.09.2023 по 26.10.2023, оскільки лікування проходило у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини. Водночас щодо періодів з 05.01.2024 по 28.02.2024 та з 24.04.2024 по 27.05.2024 військова частина вказала, що лікування проводилося у зв`язку із захворюваннями, а тому підстав для виплати додаткової винагороди немає. Також військова частина повідомила про відсутність підстав для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно особам, призваним під час мобілізації.

Не погодившись із такою позицією військових частин та вважаючи, що його право на отримання додаткової винагороди і компенсації за неотримане речове майно порушено, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з цим позовом.

У ході розгляду справи ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 встановлено, що внаслідок проведених організаційних заходів військову частину НОМЕР_1 було переформовано у військову частину НОМЕР_2 , а тому відповідача у справі — військову частину НОМЕР_1 — замінено її правонаступником, військовою частиною НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Таким чином, на момент вирішення спору єдиним належним відповідачем у справі є військова частина НОМЕР_2 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і до теперішнього часу.

28.02.2022 Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

- загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 №836 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», яка застосовується у частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023, пункт 1 Постанови № 168 викладено у новій редакції, та Постанову № 168 доповнено пунктом 1-2 такого змісту:

«Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

- загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).».

Таким чином, із урахуванням вимог пунктів 1, 2 Постанови №168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 520/16191/23.

Наказом Міністерства оборони України «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 № 44, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233 затверджено Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197; в подальшому Порядок № 260), та доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Згідно з абз. 4 п. 11 розд. XXXIV Порядку № 260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800; в подальшому Положення № 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 закріплено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (в подальшому - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Пунктами 21.1, 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 встановлено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, Міністр оборони України прийняв Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.

Пунктом 7 Окремого доручення № 912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної комісії).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення 402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).

У Довідці обов`язково зазначаються: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Відповідно до пункту 6.11 Положення № 402, постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Згідно з пунктом 21.5 Положення № 402, Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби".

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".

д)"Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби".

є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН".

ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН

з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН".

и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу".

к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН".

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168, додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень підлягає виплаті, яка здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Одночасно, пунктом 7 Окремого доручення Міністра оборони України встановлено, що підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2025 у справі № 260/2842/23.

Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 (застосовується з 01.02.2023) Порядок № 260 доповнено новим розділом:

«Пунктом 10 розділу XXXIV Положення № 260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. також включаються військовослужбовці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 11 розділу XXXIV Положення № 260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини проотримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем».

З аналізу наведених норм законодавства убачається, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану. Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Тобто, норми постанови Кабінету Міністрів України № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 13.10.2025 у справі № 160/20252/23.

Судом встановлено, що у період з 08.08.2023 по 07.09.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у психосоматичному відділенні КНП «Київська міська клінічна лікарня №8» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №16050, дата госпіталізації – 08.08.2023, дата виписки – 07.09.2023. Позивачу встановлено основний діагноз: постконтузійний синдром. Супутні діагнози: посттравматичний стресовий розлад з інсомнією; стан після вибухової травми від 25.06.2023; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку у вигляді астено-вегетативного синдрому; акубаротравма від 25.06.2023; гостра двобічна сенсоневральна туговухість; гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеня; хронічний холецистит; сольовий діатез.

Також, судом встановлено, що у період з 08.09.2023 по 25.09.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня №8». Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №18002, дата госпіталізації – 08.09.2023, дата виписки – 25.09.2023. Позивачу встановлено основний діагноз: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість І ступеня (Н90.3). Як супутній діагноз зазначено наслідки акубаротравми від 25.06.2023. З медичних документів убачається, що госпіталізація була пов`язана зі скаргами на зниження слуху на обидва вуха, шум та дзвін у вухах після перенесеної мінно-вибухової травми та акубаротравми.

Крім того, у період з 26.09.2023 по 26.10.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у психосоматичному відділенні КНП «Київська міська клінічна лікарня №8». Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №19322, дата госпіталізації – 26.09.2023, дата виписки – 26.10.2023. Позивачу встановлено основний діагноз: постконтузійний синдром. Супутні діагнози: посттравматичний стресовий розлад з інсомнією; стан після вибухової травми від 25.06.2023; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку у вигляді астено-вегетативного синдрому; акубаротравма від 25.06.2023; хронічна двобічна сенсоневральна туговухість І ступеня; гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеня; хронічний холецистит; сольовий діатез. З анамнезу вбачається, що позивач пов`язував погіршення стану здоров`я із наслідками вибухової травми, отриманої під час виконання бойових завдань, та скаржився на постійний головний біль, шум у вухах, запаморочення, порушення сну, тривожність, дратівливість і зниження працездатності.

При цьому виписки із медичних карт стаціонарного хворого за періоди лікування з 08.08.2023 по 07.09.2023, з 08.09.2023 по 25.09.2023 та з 26.09.2023 по 26.10.2023 свідчать, що основними та супутніми діагнозами позивача були постконтузійний синдром, наслідки вибухової травми від 25.06.2023, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку у вигляді астено-вегетативного синдрому, акубаротравма від 25.06.2023, хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість (туговухість), а також посттравматичний стресовий розлад з інсомнією.

Наведені захворювання та патологічні стани прямо визначені медичними закладами як наслідки отриманої позивачем вибухової травми та акубаротравми від 25.06.2023. Зокрема, постконтузійний синдром, посттравматичний стресовий розлад, астено-вегетативний синдром, сенсоневральна приглухуватість та наслідки акубаротравми перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з бойовою травмою, отриманою під час захисту Батьківщини, а тому лікування позивача у зазначені періоди було зумовлене саме наслідками такого поранення.

Водночас наявність у позивача окремих супутніх захворювань, зокрема гіпертонічної хвороби, хронічного холециститу чи сольового діатезу, сама по собі не спростовує факту того, що стаціонарне лікування здійснювалося насамперед з приводу наслідків бойової травми, оскільки саме ці наслідки визначені лікарями як основні діагнози та причина госпіталізації.

За таких обставин суд дійшов висновку, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у вказані періоди було безпосередньо пов`язане з лікуванням наслідків поранення (травми), отриманого під час захисту Батьківщини, а відтак передбачені постановою Кабінету Міністрів України №168 умови для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн за зазначені періоди є виконаними.

Також, Судом встановлено, що у період з 05.01.2024 по 31.01.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №218, дата госпіталізації – 05.01.2024, дата виписки – 31.01.2024. Позивачу встановлено основний діагноз: F43.1 Стійкий, помірно виражений посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний варіант розвитку, прогредієнтний тип перебігу з інсомнічним компонентом, логоневрозом та проявами емоційно-вольової нестійкості.

Супутніми діагнозами визначено: гіпертонічну хворобу І ступеня, хронічний холецистит у стадії неповної клінічної ремісії, наслідки мінно-вибухової травми від 25.06.2023, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного та астено-невротичного синдромів, акубаротравми від 25.06.2023, двобічну хронічну сенсоневральну приглухуватість при сприйнятті шепітної мови до 2,5 метрів на обидва вуха.

З медичної документації вбачається, що госпіталізація була обумовлена наслідками отриманої під час проходження військової служби бойової травми та супроводжувалася скаргами на порушення сну, нав`язливі спогади про бойові дії, нічні пробудження, підвищену тривожність, емоційну лабільність, дратівливість, головний біль, шум у вухах, запаморочення та погіршення слуху.

Судом встановлено, що у період з 05.01.2024 по 28.02.2024 ОСОБА_1 продовжував стаціонарне лікування у КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ». Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №218, 1428, дата госпіталізації – 05.01.2024, дата виписки – 28.02.2024.

Основним діагнозом визначено: F43.1 Стійкий, помірно виражений посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний варіант розвитку, прогредієнтний тип перебігу з інсомнічним компонентом, логоневрозом та проявами емоційно-вольової нестійкості.

Серед супутніх захворювань зазначено: наслідки перенесеної мінно-вибухової травми від 25.06.2023, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравми у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного та астено-невротичного синдромів, патологічних ЕЕГ-патернів, логоневрозу та двобічної хронічної сенсоневральної приглухуватості, а також інші супутні соматичні захворювання.

Причиною направлення позивача на лікування було продовження лікувально-діагностичних заходів, підбір оптимальної медикаментозної терапії та проходження курсу реабілітації після отриманої бойової травми. З медичних документів вбачається, що позивач скаржився на стійкі прояви посттравматичного стресового розладу, порушення сну, нав`язливі спогади про бойові події, тривожність, емоційну нестійкість, головний біль, шум у вухах, запаморочення та погіршення слуху, які лікарями пов`язувалися з наслідками мінно-вибухової травми від 25.06.2023.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у періодах з 08.08.2023 по 26.10.2023 та з 05.01.2024 по 28.02.2024 було безпосередньо зумовлене наслідками мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та акубаротравми, отриманих 25.06.2023 під час захисту Батьківщини. З медичних документів вбачається наявність причинно-наслідкового зв`язку між отриманим пораненням та діагностованими у позивача постконтузійним синдромом, посттравматичним стресовим розладом, астено-вегетативним синдромом, сенсоневральною приглухуватістю та іншими наслідками бойової травми.

Враховуючи, що поранення позивача визнано таким, що пов`язане із захистом Батьківщини, а стаціонарне лікування здійснювалося саме внаслідок такого поранення, суд дійшов висновку про наявність передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зазначені періоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 24.04.2024 по 27.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у клініці психіатрії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь».

Відповідно до виписного епікризу №5965, позивачу встановлено основний діагноз: F43.1 Стійкий різко виражений посттравматичний стресовий розлад, прогредієнтний тип перебігу, тривожно-депресивний варіант розвитку зі стійким інсомнічним синдромом, емоційно-вольовою нестійкістю та явищами логоневрозу.

Супутніми діагнозами визначено: наслідки вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та акубаротравми від 25.06.2023 у вигляді цефалгічного синдрому, хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості І ступеня, астено-невротичного синдрому та інших неврологічних порушень.

З виписного епікризу вбачається, що 25.06.2023 під час виконання бойового розпорядження поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області позивач потрапив під ворожий обстріл та отримав вибухову травму, акубаротравму, закриту черепно-мозкову травму і струс головного мозку, які відповідно до довідки про обставини травми від 09.07.2023 №1704/2893 пов`язані із захистом Батьківщини. Подальше лікування позивача у різних закладах охорони здоров`я було зумовлене саме наслідками зазначеної бойової травми.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що стаціонарне лікування позивача у період з 24.04.2024 по 27.05.2024 було безпосередньо пов`язане з наслідками поранення (травми), отриманого під час захисту Батьківщини, а встановлені під час госпіталізації діагнози перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із вибуховою травмою, закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку та акубаротравмою від 25.06.2023.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у період з 24.04.2024 по 27.05.2024, оскільки поранення позивача пов`язане із захистом Батьківщини, а стаціонарне лікування здійснювалося саме внаслідок такого поранення.

Суд зауважує, що матеріалами справи документально підтверджено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в зазначений період внаслідок отриманого поранення, яке пов`язано із захистом Батьківщини.

Отже, на думку суду, позивач має безумовне право на виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць, встановленої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, а саме, за періоди стаціонарного лікування з 08.08.2023 по 26.10.2023, з 05.01.2024 по 28.02.2024, з 24.04.2024 по 27.05.2024, у зв`язку з пораненням пов`язаним з захистом Батьківщини, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Натомість, матеріали справи не містять доказів, на підтвердження нарахування та виплати зазначеної допомоги за період з 08.08.2023 по 26.10.2023, з 05.01.2024 по 28.02.2024, з 24.04.2024 по 27.05.2024.

Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за період з 08.08.2023 по 26.10.2023, з 05.01.2024 по 28.02.2024, з 24.04.2024 по 27.05.2024 пропорційно часу лікуванню.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача із заявами щодо нарахування додаткової винагороди і грошової компенсації за неотримане речове майно військова частина НОМЕР_1 була окремою військовою частиною та здійснювала ведення особових справ військовослужбовців, оформлення документів щодо проходження служби, підготовку наказів та документів, необхідних для здійснення відповідних виплат.

Саме військова частина НОМЕР_1 була зобов`язана оформити та подати документи, необхідні для нарахування позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а також грошової компенсації за неотримане речове майно. Невчинення зазначених дій свідчить про допущену військовою частиною НОМЕР_1 протиправну бездіяльність.

Разом з тим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №320/58290/24 встановлено, що внаслідок проведення організаційних заходів військова частина НОМЕР_1 припинила свою діяльність шляхом переформування, а всі її права та обов`язки перейшли до військової частини НОМЕР_2 як правонаступника. У зв`язку з цим відповідача у справі замінено на військову частину НОМЕР_2 .

Відтак саме військова частина НОМЕР_2 як правонаступник військової частини НОМЕР_1 несе обов`язок щодо відновлення порушених прав позивача та виконання судового рішення. Тому належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , правонаступником якої є військова частина НОМЕР_2 , та покладення на військову частину НОМЕР_2 обов`язку здійснити необхідні дії щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди і грошової компенсації за неотримане речове майно.

З огляду на заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва, усі права та обов`язки військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах перейшли до військової частини НОМЕР_2 , яка є належним суб`єктом виконання судового рішення у цій справі.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання, а також, на день виключення зі списків особового складу військової частини, має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Завдання, організація та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці) визначаються Інструкцією про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за № 767/28897 (далі - Інструкція № 232).

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Інструкції № 232 мобілізовані звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі.

За приписами абз. 10 п. 29 розділу V Інструкції № 232 у разі звільнення військовослужбовців з військової служби у запас або відставку в особливий період, у їх власність дозволяється залишати видані предмети речового майна особистого користування та інвентарне майно, вказані у відповідних примітках до Норм забезпечення. Інше інвентарне майно здається на речовий склад військової частини.

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.

Таким чином, із аналізу наведених вище правових норм Інструкції № 232 слідує, що єдиною категорією військовослужбовців, яким речове майно, видане у особисте користування видається у власність, відповідно до абз. 3 п. 28 розділу ІІ Інструкції № 232 є військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, до яких позивач не належить. Інші категорії військовослужбовців отримують предмети речового майна у користування (носіння).

Отже, суд дійшов висновку, що у позивача, який мобілізований на період дії воєнного стану, відсутнє право на нарахування та виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за час перебування на військовій службі.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” за періоди - з 08.08.2023 по 26.10.2023, з 05.01.2024 по 28.02.2024, з 24.04.2024 по 27.05.2024, у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ – НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за періоди - з 08.08.2023 по 26.10.2023, з 05.01.2024 по 28.02.2024, з 24.04.204 по 27.05.2024, у розмірі 100 000 гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.