Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №320/41752/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Київ справа №320/41752/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «РД-СЕРВІС» (адреса Україна, 07800, Київська обл., Бородянський р-н, селище міського типу Бородянка, провулок Залізничний, будинок 1 ЛІТЕРА А, офіс 4, ЄДРПОУ 31712951) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, б.5А, ЄДРПОУ 44096797) та до Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “РД-СЕРВІС” звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення, у якому просить суд:

-Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України у Київській області за №13037045/31712951 від 02.07.2025 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю “РД-СЕРВІС” №10 від 31.05.2025 року на суму 8 078,98 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% – 1 346,50 грн.

-Зобов`язати Державну податкову службу України провести реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю “РД-СЕРВІС” за №10 від 31.05.2025 року датою її подання до реєстрації 11.06.2025 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.

Позов обґрунтовано тим, що 02.07.2025 засобами електронного зв`язку отримав рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у Київській області №13037045/31712951 від 02.07.2025, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 31.05.2025 на суму 8 078,98 грн, у тому числі ПДВ 1 346,50 грн. Підставою для відмови визначено надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Водночас у графі «Додаткова інформація» оскаржуваного рішення, де передбачено зазначення конкретних документів, оформлених з порушеннями, таких документів не наведено. Натомість зазначено лише про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних. 11.07.2025 позивач оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ДПС України, однак рішенням від 18.07.2025 у задоволенні скарги було відмовлено. Позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України щодо обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, пропорційності та прийняття з урахуванням усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної. На думку позивача, податкова накладна №10 від 31.05.2025 складена за результатами реальної господарської операції, а для підтвердження її здійснення контролюючому органу були надані письмові пояснення та первинні документи. Позивач зазначає, що здійснює господарську діяльність у власних виробничих приміщеннях за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б, право власності на які набуте на підставі договорів купівлі-продажу часток нерухомого майна від 25.03.2019 та 26.03.2019. 01.06.2022 між ТОВ «РД-СЕРВІС» та ТОВ «ПРОМИСЛОВО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ГАЗПРОМСЕРВІС» укладено договір №5 про технічне забезпечення електропостачання споживача/субспоживача, відповідно до якого останній сплачує вартість технічного обслуговування мереж та трансформаторної підстанції, що використовуються для передачі електричної енергії. На виконання умов цього договору 31.05.2025 позивачем складено акт надання послуг №86 на суму 8 078,98 грн, у тому числі ПДВ 1 346,50 грн, та відповідно до вимог статті 187.1 Податкового кодексу України оформлено податкову накладну №10 від 31.05.2025, реєстрацію якої в подальшому було зупинено. У поданих до контролюючого органу поясненнях позивач також повідомив про джерела формування витрат на електроенергію та надав документи щодо отримання послуг з розподілу та постачання електричної енергії від ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ЕНЕРГУМ», а також документи, що підтверджують оплату таких послуг. Позивач вважає, що надані документи підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №10, а тому відсутні підстави для відмови у її реєстрації. Крім того, позивач звертає увагу, що спірна операція є типовою для його господарської діяльності у межах договору №5 від 01.06.2022. За аналогічними операціями та на підставі аналогічного комплекту первинних документів податкові накладні раніше реєструвалися контролюючими органами. Зокрема, рішенням ДПС України №255/31712951/2 від 03.01.2025 було задоволено скаргу позивача та зареєстровано податкову накладну №12 від 30.09.2024, складену в межах того самого договору та підтверджену аналогічними документами. Також позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні не конкретизовано, які саме первинні документи складені з порушенням законодавства, а наведене посилання на відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості не містить мотивів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в реєстрації саме податкової накладної №10. За твердженням позивача, факт віднесення платника податків до ризикових не є самостійною та достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за наявності документального підтвердження реальності господарської операції. З огляду на викладене позивач вважає рішення Комісії від 02.07.2025 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а податкова накладна №10 від 31.05.2025 має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

18.09.2025 року скеровано спільний відзив сторони відповідача.

Головне управління ДПС у Київській області та ДПС України зазначають, що не визнають позовні вимоги у повному обсязі, не погоджуються з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, та вважають її такою, що не підлягає задоволенню.

Позиція сторони відповідача зводиться до того, що реєстрацію податкової накладної було зупинено автоматизованою системою моніторингу у зв`язку з тим, що податкову накладну подано платником податків, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Після подання позивачем повідомлення та документів Комісією регіонального рівня проведено їх розгляд і прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. За твердженням відповідача, підставою для відмови стало надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації до рішення зазначено, що порушення стосуються первинних документів, а також вказано на відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач наголошує, що законодавством передбачено обов`язок платника податків підтвердити відомості, зазначені у податковій накладній, належними первинними документами. Для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної платник повинен подати документи, перелік яких визначений пунктом 5 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520. За результатами розгляду наданих документів Комісія дійшла висновку, що ТОВ «РД-СЕРВІС» не надало витяг з державного реєстру на підтвердження права власності на об`єкт нерухомості та що за даними поданої звітності на момент розгляду повідомлення були встановлені обставини, пов`язані з дотриманням гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати. Крім того, відповідач зазначає, що на момент розгляду повідомлення позивач перебував у переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставами для такого висновку були податкова інформація щодо недостатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарських операцій у заявлених обсягах, а також недостатності місць для зберігання товарів відповідно до поданої звітності. Відповідач вважає, що процедура зупинення реєстрації податкової накладної та подальшого розгляду поданих платником пояснень була здійснена відповідно до встановленого законом алгоритму. На його думку, позивач був обізнаний із причинами зупинення реєстрації податкової накладної та порядком подальших дій, що підтверджується поданням пояснень і документів до контролюючого органу. Також відповідач зазначає, що віднесення платника податків до переліку ризикових є формою податкового контролю та саме по собі не порушує права платника. При цьому платник має можливість підтвердити реальність господарських операцій шляхом подання належних документів. На думку відповідача, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є вмотивованим, містить визначені законодавством підстави його прийняття та відповідає вимогам чинного законодавства. У зв`язку з цим відповідач вважає відсутніми підстави для його скасування та для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача.

22.09.2025 на адресу суду скеровано відповідь на відзив, у якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю «РД-СЕРВІС» вказує, що доводи спільного відзиву не містять будь-яких пояснень, які б спростовували доводи позовної заяви, тому позовні вимоги доцільно задовольнити у повному обсязі.

На думку позивача, основними доводами відповідачів є твердження про те, що позивач не вказував на незрозумілість рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, порушив вимоги законодавства та не дотримався алгоритму дій для прийняття рішення про її реєстрацію, а також про те, що вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну нібито втручається у дискреційні повноваження податкового органу. Позивач із такими доводами не погоджується. Позивач зазначає, що під час адміністративного оскарження та при зверненні до суду надав контролюючим органам детальні письмові пояснення щодо спірної податкової накладної разом із документами, які, на його думку, підтверджують реальність господарської операції та правомірність складання податкової накладної. За твердженням позивача, в оскаржуваному рішенні не зазначено конкретних первинних документів, які, на думку контролюючого органу, складені з порушенням законодавства. Також відповідачі не навели таких документів і під час розгляду справи, не конкретизували характер виявлених порушень та не пояснили, які саме недоліки документального оформлення стали підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Позивач вважає безпідставним твердження відповідачів про те, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є належним чином мотивованим, оскільки ним були подані пояснення та документи, які, на його думку, підтверджують наявність господарської операції та виникнення податкових зобов`язань. Позивач не погоджується і з твердженням відповідачів про ненадання витягу з державного реєстру на підтвердження права власності на нерухоме майно та про порушення гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати. За твердженням позивача, відповідні документи були надані контролюючому органу, а порушення трудового законодавства ним не допускалися. Крім того, позивач зазначає, що витяг із державного реєстру є правовстановлювальним, а не первинним документом. Щодо заперечень відповідачів проти вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, позивач вважає, що предметом судового захисту у даних правовідносинах є усунення перешкод, створених контролюючим органом для виконання обов`язку щодо реєстрації податкової накладної. При цьому відповідачами не наведено доказів існування об`єктивних обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірної податкової накладної за рішенням суду. З огляду на викладене позивач вважає, що доводи відзиву не спростовують підстав позову, а тому рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 02.07.2025 №13037045/31712951 підлягає скасуванню, а ДПС України має бути зобов`язана зареєструвати податкову накладну №10 від 31.05.2025 датою її подання на реєстрацію.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

У спільному відзиві сторони відповідача, представники просили суд розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

Водночас, суд враховуючи зазначені обставини, обсяг та характер доказів у справі, для об`єктивного та повного з`ясування обставин справи, дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку загального позовного провадження, не відноситься.

До того ж обсяг доказової бази та кількість учасників у даній справі не є значним.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Так, спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Таким чином, суд вважає, що зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження – відсутні.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

ТОВ «РД-СЕРВІС» здійснює господарську діяльність у власних виробничих приміщеннях за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б, право власності на які набуте на підставі договорів купівлі-продажу часток нерухомого майна від 25.03.2019 та 26.03.2019.

01.06.2022 між ТОВ «РД-СЕРВІС» та ТОВ «ПРОМИСЛОВО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ГАЗПРОМСЕРВІС» укладено договір №5 про технічне забезпечення електропостачання споживача/субспоживача, відповідно до якого останній сплачує вартість технічного обслуговування мереж та трансформаторної підстанції, що використовуються для передачі електричної енергії.

На виконання умов цього договору 31.05.2025 позивачем складено акт надання послуг №86 на суму 8 078,98 грн, у тому числі ПДВ 1 346,50 грн, та відповідно до вимог статті 187.1 Податкового кодексу України оформлено податкову накладну №10 від 31.05.2025, реєстрацію якої в подальшому було зупинено.

У поданих до контролюючого органу поясненнях позивач також повідомив про джерела формування витрат на електроенергію та надав документи щодо отримання послуг з розподілу та постачання електричної енергії від ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ЕНЕРГУМ», а також документи, що підтверджують оплату таких послуг.

02.07.2025 засобами електронного зв`язку отримав рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у Київській області №13037045/31712951 від 02.07.2025, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 31.05.2025 на суму 8 078,98 грн, у тому числі ПДВ 1 346,50 грн.

Підставою для відмови визначено надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.

11.07.2025 позивач оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ДПС України, однак рішенням від 18.07.2025 у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку № 1 до Порядку № 1165, а саме:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 31.05.2025 прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних у Київській області 02.07.2025 за №13037045/31712951.

У зазначеному рішенні підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Також у додатковій інформації зазначено про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до Додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 31.05.2025 прийнято, зокрема, з посиланням на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Водночас судом встановлено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, яка стала підставою для висновку про відповідність позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, у спірних рішеннях не конкретизовано зміст такої податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості, що унеможливлює встановлення підстав її застосування саме до позивача у спірних правовідносинах.

Також судом встановлено, що у рішеннях Комісії не зазначено, які саме первинні документи оформлені із порушенням вимог чинного законодавства, а наведене формулювання має загальний характер та не містить посилань на конкретні недоліки поданих документів, що стосуються податкової накладної №10 від 31.05.2025.

Разом з тим факт встановлення відповідності платника пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, визначених Додатком 1 до Порядку №1165, сам по собі не може бути належною та достатньою правовою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованість застосування до позивача критеріїв ризиковості платника податку як підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.

При розгляді даної справи суд приймає до уваги правову позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2026 року у справі № 160/29956/24.

Колегія суддів Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку №1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

З урахуванням наведено, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України у Київській області за №13037045/31712951 від 02.07.2025 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю “РД-СЕРВІС” №10 від 31.05.2025 року на суму 8 078,98 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% – 1 346,50 грн.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір у сумі 2 422,40 грн сплачено позивачем виходячи з 1 розміру прожиткового мінімуму, та із врахуванням того, що відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у Київській області по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РД-СЕРВІС» (адреса Україна, 07800, Київська обл., Бородянський р-н, селище міського типу Бородянка, провулок Залізничний, будинок 1 літера А, офіс 4, ЄДРПОУ 31712951) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, б.5А, ЄДРПОУ 44096797) та до Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України у Київській області за №13037045/31712951 від 02.07.2025 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю “РД-СЕРВІС” №10 від 31.05.2025 року на суму 8 078,98 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% – 1 346,50 грн.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України провести реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю “РД-СЕРВІС” за №10 від 31.05.2025 року датою її подання до реєстрації 11.06.2025 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РД-СЕРВІС» понесені ним судові витрати у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, б.5А, ЄДРПОУ 44096797).

5. Рішення направити сторонам у справі (їх представникам).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.