Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №160/7322/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокуСправа №160/7322/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28183-0436/66У від 09.06.2025 на суму 53937,76 сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач у період з 11.04.2015 по 14.07.2021 відбував покарання у місцях позбавлення волі на тимчасово окупованій території Луганської області, у зв`язку з чим об`єктивно не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати дохід як фізична особа-підприємець, а тому нарахування йому недоїмки з єдиного внеску за вказаний період є безпідставним, у зв`язку з чим спірна вимога ДПС підлягає скасуванню.

Ухвалою від 30 березня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху, надав позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 1331,20 грн.

Позивачем 06.04.2026 надано докази сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 1331,20 грн.

Ухвалою від 13 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду залишив без розгляду. Прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз`яснив відповідачу право на подання до суду відзиву на позов, а також всіх письмових та електронних доказів - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про поновлення провадження у даній справі.

Витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії всіх матеріалів, що були підставою прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28183-0436/66У від 09.06.2025.

28.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що нарахування єдиного внеску позивачу здійснювалися в автоматичному режимі на підставі даних інформаційної системи податкового органу. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) була сформована відповідно до вимог Закону України №2464-VI та Інструкції №449 і направлена позивачу за його податковою адресою. Враховуючи наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця, перебування його на обліку як платника єдиного внеску та облік в інтегрованій картці платника заборгованості зі сплати ЄСВ, відповідач вважає спірну вимогу правомірною, а підстави для її скасування відсутніми.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська ДП, як фізична особа - підприємець з 01.10.2021 по 11.02.2025. З 11.06.2007 до 01.10.2021 ФОП ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ДПС у Луганській області, Лисичанська ДПІ (Артемівський район м. Луганська). З 01.01.2012 по 11.02.2025 обліковувався на спрощеній системі оподаткування.

11.02.2025 ФОП ОСОБА_1 було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за його рішенням. Платник знаходиться у стані 11 - припинено, але не знято з обліку.

Відповідно даних інформаційної системи податкового органу, в ІКП по КБК 71040000 ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість (недоїмка) по єдиному внеску на загальну суму 53 937,76 грн, яка утворилася у зв`язку з несплатою наступних нарахувань єдиного внеску:

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 3 квартал 2015 року у сумі 906,47 грн, термін сплати 19.10.2015;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 4 квартал 2015 року у сумі 1434,51 грн, термін сплати 19.01.2016;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 1 квартал 2016 року у сумі 909,48 грн, термін сплати 19.04.2016;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 2 квартал 2016 року у сумі 941,16 грн, термін сплати 19.07.2016;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 3 квартал 2016 року у сумі 957,00 грн, термін сплати 19.10.2016;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 4 квартал 2016 року у сумі 990,00 грн, термін сплати 19.01.2017;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 1 квартал 2017 року у сумі 2112,00 грн, термін сплати 19.04.2017;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 2 квартал 2017 року у сумі 2112,00 грн, термін сплати 19.07.2017;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 3 квартал 2017 року у сумі 2112,00 грн, термін сплати 19.10.2017;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 4 квартал 2017 року у сумі 2112,00 грн, термін сплати 19.01.2018;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 1 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн, термін сплати 19.04.2018;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 2 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн, термін сплати 19.07.2018;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 3 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн, термін сплати 19.10.2018;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 4 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн, термін сплати 21.01.2019;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 1 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн, термін сплати 19.04.2019;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 2 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн, термін сплати 19.07.2019;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 3 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн, термін сплати 21.10.2019;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 4 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн, термін сплати 20.01.2020;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 1 квартал (січень-лютий) 2020 року у сумі 2078,12 грн, термін сплати 21.04.2020;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 2 квартал (червень) 2020 року у сумі 1039,06 грн, термін сплати 20.07.2020;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 3 квартал 2020 року у сумі 3178,12 грн, термін сплати 19.10.2020;

автоматично розраховані суми квартальних нарахувань єдиного внеску за 4 квартал 2020 року у сумі 3300,00 грн, термін сплати 19.01.2021;

нарахування на загальну суму 5390,00 грн за 2021 звітний рік на підставі самостійно поданої платником Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 10.01.2022 №262, термін сплати 21.02.2022;

нарахування на загальну суму 3520,00 грн за 2025 звітний рік на підставі самостійно поданої платником Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (ліквідаційна) від 28.04.2025 № 9113914583, термін сплати 20.05.2025.

У зв`язку з несплатою заборгованості Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу від 10.05.2023 № Ф-185/66У на суму 50740,08 грн.

Станом на 31.05.2025 сума заборгованості зросла за рахунок щоквартальних нарахувань, у зв`язку з чим ГУ ДПС сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28183-0436/66 від 09.06.2025 на загальну суму 53937,76 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

За визначеннями, наведеними у п. 2, 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі-єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

У п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI закріплено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ст.7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до п. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами частин 1, 3 та 4 ст. 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI унормовано, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція № 449).

Згідно з п. 1 п. 2 Розділу IV Інструкції № 449 сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону (п. 1, 2 Розділу VII Інструкції № 449).

Вимогами п. 3, 4 розділу VI Інструкції передбачено, що у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

В свою чергу, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За змістом абз. 1 п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 01.01.2017) єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Аналізуючи зазначені вище законодавчі норми, суд зазначає, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного внеску. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому за відсутності бази для нарахування єдиного внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, Закон №2464-VI встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати, оскільки метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для його нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно наданих позивачем до позову доказів, суд встановив, що позивач у період з 11.04.2015 по 14.07.2021 відбував покарання у місцях позбавлення волі на тимчасово окупованій території Луганської області.

Отже, позивач у період з 11.04.2015 по 14.07.2021, який включає період нарахування відповідачем єдиного внеску, перебував у місцях позбавлення волі, тому не мав об`єктивної можливості здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати від неї дохід.

Верховний Суд у своїй практиці (постанови від 03.03.2020 у справі №440/1512/19, від 17.03.2020 у справі №809/710/17, від 03.04.2020 у справі №580/908/19, від 08.05.2020 у справі №560/1391/19) висловлював позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Суд зазначив, що особи, засуджені до позбавлення волі, є найманими працівниками з особливим статусом та обмеженими трудовими правами, а виправна установа в цих трудових відносинах виступає роботодавцем, відтак саме вона зобов`язана нарахувати, утримати та сплатити суми єдиного внеску із заробітної плати таких осіб.

Зважаючи на це, позивач не може розглядатись як платник єдиного внеску в розумінні п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464, незалежно від факту реєстрації фізичною особою-підприємцем.

Разом з тим суд зазначає, що встановлені обставини не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної вимоги у повному обсязі.

Позивач відбував покарання лише до 14.07.2021, тоді як до складу спірної заборгованості також включено нарахування за 2021 звітний рік та за 2025 звітний рік, тобто за періоди, які не повністю охоплюються перебуванням позивача у місцях позбавлення волі.

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що до суми боргу включено нарахування єдиного внеску за 3 квартал 2015 року у сумі 906,47 грн, 4 квартал 2015 року у сумі 1434,51 грн, 2016 рік у загальній сумі 3797,64 грн, 2017 рік у загальній сумі 8448,00 грн, 2018 рік у загальній сумі 9828,72 грн, 2019 рік у загальній сумі 11016,72 грн та 2020 рік у загальній сумі 9595,30 грн.

Загальна сума нарахувань, яка припадає на період перебування позивача у місцях позбавлення волі та підлягає скасуванню, становить 45 027,36 грн.

Водночас нарахування єдиного внеску за 2021 звітний рік у сумі 5390,00 грн та за 2025 звітний рік у сумі 3520,00 грн не підлягають скасуванню з наведених позивачем підстав, оскільки після 14.07.2021 позивач вже не перебував у місцях позбавлення волі, а доказів існування інших передбачених законом підстав для звільнення його від обов`язку сплати єдиного внеску за ці періоди матеріали справи не містять.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28183-0436/66У від 09.06.2025 на загальну суму 53 937,76 грн є протиправною та підлягає скасуванню частково, в частині нарахування позивачу єдиного внеску у розмірі 45 027,36 грн.

У решті суми боргу, яка з урахуванням загального розміру вимоги становить 8910,40 грн, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що наявні підстави для задоволення позовних вимог частково.

З огляду на положення ст.139 КАС України, а також, часткове задоволення позовних вимог, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1111,29 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-28183-0436/66 від 09.06.2025 в частині визначення ОСОБА_1 боргу у сумі 45 027,36 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1111,29 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15.06.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна