Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №160/6869/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 рокуСправа №160/6869/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/6869/26 за позовом Комунального закладу освіти «Спеціальна школа «Мрія» Дніпропетровської обласної ради» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 року Комунальний заклад освіти «Спеціальна школа «Мрія» Дніпропетровської обласної ради» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, враховуючи уточнену позовну заяву в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 18.03.2026 року щодо закупівлі UA-2025-12-17-026486-a.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що є помилковим висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 2 Постанови №975, пункту 17 Особливостей та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, а вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо припинення зобов`язання за договором про надання послуг з охорони з ТОВ ВКЦ «КРОК від 01.01.2026 № 1 є протиправною, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.04.2026 року Східним офісом Держаудитслужби подано відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що за результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2025-12-17-026486-а, предмет закупівлі «Охоронні послуги (цілодобова фізична охорона приміщень, території та майна), 637728 UAH, 79710000-4, ДК021, 1, послуга», було складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який у відповідності до вимог ч.6 ст. 8 Закону №922 оприлюднено в електронній системі закупівель 18.03.2026, за результатами якого встановлено порушення вимог пункту 2 Постанови №975, пункту 17 Особливостей та частину першої статті 203 ЦК України.

16.04.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальний заклад " Спеціальна школа «Мрія» оприлюднило оголошення № UA-2025-12-17-026486-а про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель з предметом закупівлі Охоронні послуги (цілодобова фізична охорона приміщень, території та майна) (Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі ДК 021:2015: 79710000-4 - Охоронні послуги)» та тендерну документацію з додатками, затверджену рішенням уповноваженої особи.

Переможцем торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю ВКЦ «КРОК», з яким в подальшому укладено договір про надання послуг фізичної охорони об`єкту від 01.01.2026 року № 1.

24.02.2026 року відповідачем розпочато моніторинг закупівлі, дата закінчення моніторингу: 16.03.2026 року.

18.03.2026 року відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-12-17-026486-а.

За результатами аналізу питання відповідності умов укладеного договору вимогам чинного законодавства встановлено порушення вимог пункту 2 Постанови № 975, пункту 17 Особливостей та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України. За результатами аналізу питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, дотримання вимог пункту 41 Постанови № 710, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII та Особливостям, розгляду тендерної пропозиції ТОВ ВКЦ "КРОК", відповідності умов договору умовам тендерної документації та пропозиції учасника закупівлі, визначеного переможцем, повноти та своєчасності надання пояснень інформації та документів у випадках, передбачених Законом № 922-VIII - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 2, 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про надання послуг фізичної охорони об`єкту від 01.01.2026 № 1 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-17-026486-а, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Так, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

За приписами статті 8 зазначеного Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до статті 7 цього Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

В силу положень частини 8 статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі" подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, тривав на момент виникнення спірних правовідносин та триває на теперішній час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» відповідно до пункту 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про публічні закупівлі» затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Згідно пункту 1 Особливостей ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом (абзац 1 пункту 1 Особливостей).

Пунктом 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.

Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями.

Щодо встановленого порушення вимог пункту 2 Постанови № 975, пункту 17 Особливостей та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Згідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В свою чергу пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» від 21 листопада 2018 року № 975 зі змінами встановлено, що у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об`єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах.

Водночас, згідно з пунктом 19 Категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою № 975, до них віднесено заклади освіти державної та комунальної форми власності.

Так, моніторингом питання відповідності умов укладеного договору вимогам чинного законодавства установлено, що на порушенням вимог пункту 2 Постанови № 975 за закупівлею ID: UA-2025-12-17-026486-а Замовником укладено Договір про надання послуг фізичної охорони об`єкту від 01.01.2026 № 1 з ТОВ ВЦК «КРОК», чим порушено вимогу частини першої статті 203 Цивільного кодексу України та пункту 17 Особливостей.

Доводи позивача, які викладені у позовній заяві, зводяться до того, що Постанова № 975 не містить прямої вимоги щодо обов`язкового укладення договорів охорони виключно з поліцією охорони, не забороняє укладення таких договорів з іншими суб`єктами охоронної діяльності та не передбачає недійсності договорів у разі їх укладення з іншими охоронними структурами. Водночас зазначені аргументи не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що діяльність позивача, регулюється нормами Закону України «Про освіту», який в свою чергу регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

В свою чергу статтею 22 Закону України «Про освіту» визначено організаційно-правовий статус закладів освіти.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про освіту» передбачено, що права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.

Відповідно до частини 1 пункту 2 статі 63 Закону України «Про освіту» передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики у сфері освіти.

Так, Урядом затверджено категорії об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.

Головною метою постанови Уряду є підвищення рівня безпеки та захищеності об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання від злочинних посягань.

Постанова дозволить забезпечити належну охорону об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, у тому числі особливо важливих, підвищеної небезпеки та стратегічного значення для економіки і безпеки держави, та знизить ризики можливості здійснення протиправних посягань.

Постановою визначено завдання Міністерству внутрішніх справ України затвердити порядок забезпечення охорони об`єктів органами поліції охорони на договірних засадах, а також спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затвердити Методику формування ціни на послуги, які надаються органами поліції охорони.

У відповідності до своїх владних повноважень Кабінетом Міністрів України було затверджено категорії об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах (Постанова № 975).

Відповідно до вищезазначеної постанови у пункті 2 визначено, що у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об`єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах.

В свою чергу пунктом 19 категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою № 975 передбачено, що до них віднесено заклади освіти державної та комунальної форми власності.

Отже, з системного аналізу Закону України «Про освіту» та Постанови № 975 вбачається, що охорона позивача повинна здійснюватися органами поліції охорони на договірних засадах.

Також, у відповідності до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, вищезазначені доводи позивача про те, що у неправильному застосуванні Офісом норм Постанови №975 та відсутності обов`язку укладати договори виключно з поліцією охорони не знайшли свого підтвердження та спростовані вищевикладеним.

Відомча охорона - це спеціалізовані підрозділи (воєнізовані або сторожові), що створюються міністерствами, відомствами, підприємствами чи організаціями для охорони власного майна, об`єктів інфраструктури, вантажів, а також забезпечення пожежної безпеки. Вона функціонує в межах конкретної галузі.

ТОВ ВКЦ «КРОК» не підпадає під таке поняття як відомча охорона та не здійснює свою економічну діяльністю як відомча охорона.

Суд також наголошує на тому, що пунктом 19 чітко визначено Категорії об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою № 975, до них віднесено заклади освіти державної та комунальної форми власності.

Також, посилання позивача про те, що він уклав договір спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, не спростовує те, що у відповідності до Постанови №975, охорона позивача підлягає органами поліції.

Отже, вищезазначені доводи позивача щодо неправильного застосування відповідачем норм Постанови №975 та відсутності обов`язку укладати договори виключно з поліцією охорони не знайшли свого підтвердження та спростовані вищевикладеним.

Отже, висновки, викладені у висновку Східного офісу Держаудитслужби за результатами моніторингу, є обґрунтованими, прийнятими у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, тому доводи позивача не спростовують встановленого факту порушення та не свідчать про неправомірність дій відповідача.

Крім того, як встановлено судом, у зв`язку із виявленням порушень під час моніторингу процедури закупівлі, відповідачем було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про надання охоронних послуг від 01.01.2026 № 1 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи правову оцінку наведеним вище положенням, суд виходить з наступного.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі визначає Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (далі - Порядок №552).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель п.3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Так, оскаржуваний висновок відповідача відповідає вимогам Порядку №522 та чітко зазначає дії, які повинен вчинити замовник. Враховуючи зазначене, висновок відповідача є конкретизованим.

Разом з тим, відповідно до частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому укладення договору із порушенням процедури публічної закупівлі є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягали виконанню.

Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у постановах від 26.10.2022 року по справі №420/693/21, від 10.11.2022 року по справі №200/10092/20, від 24.01.2023 року по справі №280/8475/20, від 31.01.2023 року по справі №260/2993/21 та від 09.02.2023 року по справі №520/6848/21.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування висновку відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-17-026486-а від 18.03.2026 року.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат в адміністративній справі не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального закладу освіти «Спеціальна школа «Мрія» Дніпропетровської обласної ради» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська