Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №140/2572/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2572/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» (далі – ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2026 №0030950703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.02.2026 ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» отримало податкове повідомлення-рішення від 18.02.2026 №0030950703, яким зменшено від`ємне значення ПДВ на 1218612,00 грн. Підставою для його прийняття став Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 21.01.2026 №1216/07-03/37669268 щодо декларування від`ємного значення ПДВ за листопад 2025 року. За висновками контролюючого органу, ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» порушило вимоги пункту 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), оскільки придбало 11 напівпричепів у пов`язаної особи за завищеними цінами, без реального економічного змісту та ділової мети, а первинні документи нібито не відображають фактичних умов операцій.

Позивач вважає висновки контролюючого органу щодо порушення пункту 201.4 статті 201 ПК України надуманими з огляду на таке.

ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» здійснює діяльність у сфері внутрішньодержавних та міжнародних перевезень з 2011 року (основний КВЕД 49.41). Реальність господарської діяльності неодноразово підтверджувалась податковими перевірками, у тому числі Актом перевірки від 21.01.2026, яким встановлено наявність у товариства 62 сідлових тягачів та 57 напівпричепів, частина з яких у власності, а частина - орендується. ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» здійснює діяльність з 2015 року, не має статусу ризикового платника та займається, зокрема, реалізацією напівпричепів. Господарські відносини між сторонами існували протягом тривалого часу (до 2024 року) та неодноразово були предметом податкового контролю без будь-яких зауважень з боку контролюючих органів. Придбання у ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» напівпричепів, які понад рік фактично використовуються товариством у господарській діяльності, повністю відповідало його виробничим потребам, мало економічний зміст та ділову мету. Набуття напівпричепів у власність спрямоване на збільшення обсягів перевезень і отримання доходу, що, у свою чергу, призводить до зростання податкових зобов`язань, у тому числі з податку на прибуток. Купівля-продаж транспортних засобів здійснювалася на підставі Договору від 16.12.2024 №ОЗ-16-12/2024, за яким ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» виступало продавцем, а ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» – покупцем. Перелік транспортних засобів, їх ідентифікаційні дані та вартість визначалися у специфікації до договору. Передача кожного транспортного засобу оформлялася актом приймання-передачі та видатковою накладною, а оплата була здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними документами. За кожною операцією були належним чином зареєстровані податкові накладні, а наявність транспортних засобів у продавця на момент їх реалізації підтверджується митними деклараціями.

Таким чином, посилання контролюючого органу на порушення вимог пункту 201.4 статті 201 ПК України є безпідставним, скільки зміст зазначеної норми регулює обов`язки постачальника щодо складання та реєстрації податкових накладних, натомість ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» у спірних правовідносинах виступало покупцем, не здійснювало реєстрацію податкових накладних та не могло впливати ні на їх зміст, ні на суму податку, зазначену продавцем. Право позивача на податковий кредит виникло виключно на підставі належним чином зареєстрованих податкових накладних та відповідно до вимог статті 198 ПК України. При цьому фактична сплата вартості товару разом із сумою ПДВ контролюючим органом не заперечується. Отже, ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» не могло самостійно сформувати або збільшити податковий кредит та не отримало жодної неправомірної податкової вигоди.

Позивач вказує, що твердження контролюючого органу про придбання ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» 11 транспортних засобів за завищеними цінами та формування неправомірного податкового кредиту суперечить встановленим під час перевірки обставинам. Так, в Акті перевірки наведено дані про фактурну вартість транспортних засобів під час їх митного оформлення ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ», яка щодо кожного транспортного засобу перевищувала 100 000 грн. При цьому фактична собівартість транспортних засобів є значно вищою, оскільки включає витрати на транспортування, митне оформлення, брокерські послуги, сплату ПДВ та митних платежів, технічне обслуговування та інші супутні витрати. За таких обставин реалізація транспортних засобів за ціною 50000,00 – 51000,00 грн, на яку посилається контролюючий орган, є економічно необґрунтованою та не відповідає ринковим умовам. Більше того, ціна реалізації повинна включати суму ПДВ та економічний результат діяльності продавця, що свідчить про наявність ділової мети операції.

Про існування договорів, укладених через ТзОВ «СДР ГРУП», та зазначених у них цін керівнику ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» стало відомо лише під час проведення перевірки. Як з`ясувалося, такі договори були оформлені представником товариства в межах процедури перереєстрації транспортних засобів у сервісному центрі МВС та використовувалися виключно для реєстрації переходу права власності.

Натомість дійсні наміри сторін, фактичні умови придбання транспортних засобів, порядок розрахунків та реальна ціна були визначені Договором купівлі-продажу від 16.12.2024 №ОЗ-16-12/2024, який належним чином виконаний сторонами. Тому саме цей договір відображає реальний зміст господарських операцій, а наявність договорів, укладених для цілей державної реєстрації транспортних засобів, не свідчить про порушення вимог податкового законодавства та не може бути підставою для позбавлення товариства права на податковий кредит.

Позивач також заперечує висновки контролюючого органу щодо пов`язаності ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ». Позивачем не заперечується, що товариства здійснюють діяльність за однією адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 12. Однак сама по собі спільна адреса не є доказом пов`язаності осіб. Зазначена територія є колишньою промисловою зоною, де приміщення орендуються багатьма суб`єктами господарювання. ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» не є власником приміщень чи земельної ділянки, а орендує їх у третіх осіб. За цією ж адресою здійснюють діяльність й інші підприємства, зокрема ТзОВ «СПЕКТР ЦЕНТР», що зазначено в самому акті перевірки. Отже, спільне місцезнаходження товариств не свідчить про їх пов`язаність у розумінні податкового законодавства.

Як ознаку фінансової залежності контролюючий орган зазначає надання товариствами одна одній безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Однак наведені в акті дані свідчать лише про короткострокове та незначне за обсягом фінансування поточної діяльності, характерне для звичайних господарських відносин між контрагентами. Сам факт надання поворотної фінансової допомоги не підтверджує існування контролю чи залежності між суб`єктами господарювання.

Так само безпідставним є посилання на договори оренди транспортних засобів між товариствами. Такі правовідносини обумовлені виключно економічною доцільністю та потребами господарської діяльності. ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» використовувало орендовані напівпричепи для здійснення перевезень, а в подальшому викупляло техніку, технічний стан якої був йому достеменно відомий, що є звичайною та економічно виправданою бізнес-практикою.

Водночас правові критерії визнання осіб пов`язаними чітко визначені підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, проте в акті перевірки не наведено жодного факту, який би свідчив про відповідність ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та ТОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» хоча б одному із критеріїв, передбачених зазначеною нормою. Контролюючий орган навіть не зазначає, який саме критерій нібито має місце у спірних правовідносинах, що свідчить про відсутність належного правового та фактичного обґрунтування висновку щодо пов`язаності товариств.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та необґрунтованими. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.90).

У відзиві на позовну заяву (а.с.94-100) відповідач позовних вимог не визнав та в обґрунтування такої позиції вказав, що ГУ ДПС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено Акт від 21.01.2026 №1216/07-03/37669268, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, підпунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, підпунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України - завищено податковий кредит з ПДВ на суму ПДВ 7774,00 грн за вересень 2025 року, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації та показника рядка 21, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації за листопад 2025 на суму 1218612,00 грн; пункту 48.1 статті 48 ПК України та підпункту 1 пункту 4 розділу V «Поряду заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, не відображено в рядку 10.4 Декларацій сум обсягів по придбаних товарах/послугах та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без ПДВ, за листопад 2025 року.

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2026 №0030950703 форми «В4», яким зменшено від`ємне значення на суму 1218612,00 грн.

Перевіркою показників, відображених в рядку 16.1 Декларації за листопад 2025 року встановлено завищення на суму 1612,00 грн податкового кредиту, що привело до завищення значення рядка 17 Декларації за листопад 2025 року на 1612,00 грн та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за листопад 2025 року на 1612,00 грн. Також, встановлені під час перевірки обставини свідчать, що господарські операції з придбання транспортних засобів між пов`язаними особами не мають реального економічного змісту, здійснені без розумної економічної причини (ділової мети), а первинні документи не відображають фактичні умови таких операцій. У зв`язку з цим суми податку на додану вартість, віднесені платником до складу податкового кредиту, не відповідають вимогам пунктів пункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та підлягають виключенню зі складу податкового кредиту ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» на суму 1217000,00 грн.

З урахуванням вищезазначеного, представник відповідача вважає, що висновки зроблені податковим органом при перевірці позивача є обґрунтованими та підтверджують правомірність вчинених нарахувань.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам позовної заяви (а.с. 159).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.04.2011 та здійснює наступні види діяльності КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 52.10 Складське господарство, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі наказу від 07.01.2026 №39-п (а.с. 123) та направлення на перевірку від 07.01.2026 №54 (а.с. 124) посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення; дата початку перевірки 08.01.2026; тривалість перевірки 5 робочих днів.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 21.01.2026 №1216/07-03/37669268 (а.с. 12-35), яким встановлено порушення позивачем:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, підпунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, підпунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України - завищено податковий кредит з ПДВ на суму ПДВ 7774,00 грн за вересень 2025 року, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації та показника рядка 21, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації за листопад 2025 на суму 1218612,00 грн;

- пункту 48.1 статті 48 ПК України та підпункту 1 пункту 4 розділу V «Поряду заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, не відображено в рядку 10.4 Декларацій сум обсягів по придбаних товарах/послугах та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без ПДВ, за листопад 2025 року.

На підставі висновків акту перевірки від 21.01.2026 №1216/07-03/37669268 ГУ ДПС у Волинській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.02.2026 №0030950703 (форми В4), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1218612,00 грн (а.с. 81а - 85)

Вказане податкове повідомлення-рішення були надіслані позивачу листом ГУ ДПС у Волинській області від 18.02.2026 №3985/6/03-20-07-03-06 (а.с. 81 зворот).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №821/1235/17.

Як вбачається із матеріалів справи документальна позапланова перевірка ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» була проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 07.01.2026 39-п на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ ПК України, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення (а.с. 123).

Позивач не заперечує наявність правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення від 18.02.2026 №0030950703, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано ПК України.

Згідно із підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту198.1. статті 198 ПК Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормами пункту 198.6. статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентує стаття 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як визначено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

Згідно із частинами першою-другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-XIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2023 у справі №200/2903/22 та узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

З матеріалів справи судом встановлено, що 16.12.2024 між ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» (продавець) та ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» (покупець) укладено договір ОЗ №16-12/2024, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність та поставити покупцю, а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити транспортні засоби, які були у користуванні та специфікація яких наведена в розділі 1 Додатка 1 до даного Договору, що є невід`ємною частиною даного Договору і сплатити за них продавцю грошову суму, встановлену Розділом 3 Додатка 1 до даного договору (а.с. 45-46).

Між сторонами підписано Специфікацію до договору купівлі-продажу від 16.12.2024 № 16-12/2024, відповідно до якої продавець зобов`язався передати у власність покупця 11 транспортних засобів загальною вартістю 7 302 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у сумі 1 217 000,00 грн (а.с. 47-48).

На виконання умов договору купівлі-продажу від 16.12.2024 №16-12/2024 та Специфікації до нього продавцем щодо кожного транспортного засобу були оформлені та надані покупцю відповідні видаткові накладні й акти приймання-передачі, які підтверджують передачу транспортних засобів від продавця покупцю (а.с. 36-42).

ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» виконало свої зобов`язання щодо оплати товару в повному обсязі, перерахувавши на рахунок продавця грошові кошти у сумі 7302000,00 грн, що підтверджується наданими платіжними інструкціями (а.с. 61-64).

В свою чергу, ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» були виписані та зареєстровані податкові накладні від 24.01.2025 №1 на суму 610000,00 грн в т.ч. ПДВ – 101666,67 грн, від 29.01.2025 №1 на суму 695000,00 грн в т.ч. ПДВ – 115833,33 грн, від 16.01.2025 №1 на суму 567000,00 грн в т.ч. ПДВ – 94500,00 грн, від 18.01.2025 №1 на суму 1437000,00 грн в т.ч. ПДВ – 239500,00 грн, від 22.01.2025 №1 на суму 3383000,00 грн в т.ч. ПДВ – 563833,33 грн, від 23.01.2025 №1 на суму 610000,00 грн в т.ч. ПДВ – 101666,67 грн (а.с. 8-11, 65-72).

Факт наявності транспортних засобів на момент продажу у ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» підтверджується вантажно митними деклараціями (а.с. 50-60).

Отже, матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення господарських операцій між ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» та ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», оскільки придбання 11 транспортних засобів оформлено належними первинними документами, їх вартість повністю оплачена покупцем, податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, а право власності продавця на транспортні засоби підтверджується митними деклараціями. Наведені обставини свідчать про реальність господарських операцій, їх зв`язок із господарською діяльністю позивача та наявність у нього правових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ.

Досліджуючи акт перевірки, судом встановлено, що підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1218612,00 грн слугував виключно висновок відповідача про те, що господарські операції з придбання транспортних засобів між пов`язаними особами не мають реального економічного змісту, здійсненні без розумної економічної причини (ділової мети), а первинні документи відображають фактичні умови таких операцій.

Оцінюючи доводи контролюючого органу щодо пов`язаності ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ», суд зазначає, що підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено вичерпний перелік критеріїв, за наявності яких юридичні особи можуть визнаватися пов`язаними.

Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації);

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії;

доходи (виручка) юридичної особи - резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі - нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи - резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою - резидентом в іншої окремої юридичної особи - нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що між ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» існують відносини, які відповідають хоча б одному з критеріїв, визначених зазначеною нормою. Зокрема, відповідачем не доведено, що одна юридична особа прямо чи опосередковано володіє корпоративними правами іншої у розмірі 25 і більше відсотків, що обидва товариства мають спільного кінцевого бенефіціарного власника, що їх виконавчі органи призначені однією особою або що повноваження одноособового виконавчого органу в обох товариствах здійснює одна і та сама особа.

Також відсутні докази наявності між товариствами фінансової залежності у розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки відповідачем не встановлено та не підтверджено, що сума кредитів, позик чи поворотної фінансової допомоги перевищувала визначені законом показники власного капіталу. Сам по собі факт надання поворотної фінансової допомоги не є достатньою підставою для висновку про пов`язаність юридичних осіб. При цьому, згідно з наданими під час перевірки виписками банку з розрахункового рахунку ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та договором про надання поворотної фінансової допомоги №01/06-2024 від 01.06.2024 встановлено, що між ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» здійснювалися фінансові операції з надання та повернення поворотної фінансової допомоги. Зокрема, у період з листопада 2024 року по січень 2025 року ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» надало ТОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» поворотну фінансову допомогу на загальну суму 3047000,00 грн. Водночас ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» здійснювало повернення отриманих коштів, загальна сума якого, відповідно до наведених у акті перевірки даних, склала 10611000,00 грн. Наведені обставини свідчать лише про наявність між товариствами фінансово-господарських взаємовідносин, що оформлялися відповідними первинними документами та супроводжувалися рухом грошових коштів між сторонами.

Посилання відповідача на здійснення товариствами діяльності за однією адресою також не свідчить про їх пов`язаність у розумінні податкового законодавства, оскільки спільне місцезнаходження суб`єктів господарювання не віднесене законом до критеріїв пов`язаності осіб.

Отже, висновок контролюючого органу про пов`язаність ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджений належними доказами, а тому не може бути покладений в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд критично оцінює доводи контролюючого органу про те, що ціна реалізації транспортних засобів від ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» на користь ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» не відповідає їх реальній економічній вартості та не має обґрунтованих ринкових причин.

Зазначений висновок відповідача ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджений належними доказами. Матеріали перевірки не містять жодного дослідження ринкових цін на схожі товари, висновків суб`єктів оціночної діяльності, експертних висновків або інших доказів, які б підтверджували невідповідність договірної ціни рівню ринкових цін на аналогічні транспортні засоби з урахуванням їх марки, року випуску, технічного стану, пробігу та інших істотних характеристик. Висновок про завищення вартості транспортних засобів зроблено без проведення будь-якого співставлення із ринковими цінами на аналогічне майно, що позбавляє такий висновок належного фактичного підґрунтя.

Крім того, відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Термін «звичайна ціна» визначений підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України як звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Таким чином, саме на контролюючий орган покладається обов`язок довести невідповідність договірної ціни рівню ринкових цін шляхом проведення відповідного економічного аналізу та співставлення цін на ідентичні або однорідні товари у співставних умовах господарювання. Проте матеріали перевірки не містять жодних доказів проведення такого аналізу, не наведено інформації про ринок аналогічних транспортних засобів, їх технічний стан, рік випуску, пробіг, комплектацію чи інші характеристики, які впливають на формування ціни.

Фактично висновок відповідача про невідповідність договірної вартості транспортних засобів їх реальній економічній вартості зроблений без встановлення ринкової ціни у визначеному законом порядку та без спростування презумпції відповідності договірної ціни рівню ринкових цін, передбаченої підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Крім того, відповідно до статей 10, 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України. Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Відтак сама лише незгода контролюючого органу з визначеною сторонами ціною не може свідчити про її невідповідність ринковому рівню та не є достатньою підставою для висновку про безтоварність чи нереальність господарської операції.

Суд також враховує, що фактурна вартість транспортних засобів під час їх митного оформлення не є тотожною вартості їх подальшої реалізації, оскільки до собівартості активів включаються витрати на транспортування, митне оформлення, брокерські послуги, сплату митних платежів та податку на додану вартість, технічне обслуговування та інші супутні витрати. Тому самі по собі відомості щодо митної вартості транспортних засобів не можуть бути належним доказом невідповідності ціни, погодженої сторонами договору купівлі-продажу.

Крім того, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб`єкта владних повноважень. Відповідач повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків сформував показники податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати такі доводи. Проте у даній справі відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про недостовірність первинних документів, на підставі яких позивач сформував податковий кредит.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків; забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у випадках, передбачених підпунктом 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Під час проведення зустрічної звірки з`ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем зустрічних звірок щодо ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ», ТзОВ «СДР ГРУП» чи інших суб`єктів господарювання, обставини діяльності яких покладені в основу висновків акту перевірки. Відсутні також докази складення довідок про результати таких зустрічних звірок або актів про неможливість їх проведення у порядку, визначеному законодавством.

За таких обставин твердження контролюючого органу про фіктивність документів, поданих до органів МВС, нереальність окремих господарських операцій, відсутність комісійних відносин між ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» та ТзОВ «СДР ГРУП», а також невідповідність вартості транспортних засобів їх економічній сутності фактично ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами, отриманими внаслідок проведення передбачених законом контрольних заходів.

Суд також відхиляє посилання відповідача на обставини діяльності ТзОВ «СДР ГРУП» та особливості податкового обліку ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ». Зокрема, відсутність у ТзОВ «СДР ГРУП» задекларованих операцій як комісіонера, неподання ним відповідної звітності, а також порядок відображення ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» власних податкових зобов`язань з податку на додану вартість не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Податкове законодавство не ставить право покупця на податковий кредит у залежність від належного виконання контрагентом або іншими особами своїх податкових обов`язків. Порушення податкової дисципліни контрагентом або третіми особами тягне негативні наслідки саме для таких осіб і не може автоматично покладатися на добросовісного платника податків, якщо відсутні докази його обізнаності про такі порушення або участі у них.

Матеріалами справи підтверджується, що господарські операції між ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та ТОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ» оформлені належними первинними документами, підтверджені договорами, специфікацією, видатковими накладними, актами приймання-передачі транспортних засобів, платіжними документами про повну оплату їх вартості та зареєстрованими податковими накладними. Факт наявності транспортних засобів у продавця на момент їх відчуження підтверджується митними деклараціями, а подальше використання придбаних транспортних засобів у господарській діяльності позивача відповідачем не спростовано.

Отже, наведені відповідачем обставини не доводять відсутності реального характеру господарських операцій між ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та ТзОВ «ГОЛДЕН ОЙЛ», не спростовують достовірності первинних документів та не є достатньою підставою для виключення сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту позивача та зменшення задекларованого ним від`ємного значення податку на додану вартість.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, у зв`язку із чим з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 18279,18 грн, що був сплачений платіжною інструкцією від 25.02.2026 №7775301972 (а.с. 6).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60000,00 грн суд зазначає, що на підтвердження таких витрат представник позивача надав лише платіжні інструкції, сформовані 01.04.2026 кожна по 30000,00 грн.

Водночас суд зауважує, що відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 18279,18 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 18.02.2026 №0030950703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» судовий збір в розмірі 18279,18 грн (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять грн 18 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 12, код ЄДРПОУ 37669268).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).

Суддя О. О. Андрусенко