Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №140/4070/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4070/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Проява Ірина Василівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач), звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 набув право на отримання грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», оскільки позивач:

прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років;

проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою №153;

брав безпосередню участь у бойових діях сукупно менше шести місяців та отримав під час захисту Вітчизни поранення (травми, контузії, каліцтва);

належить до категорії рядового складу Збройних Сил України;

не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.

Вказує, що у лютому 2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з рапортом здійснити нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. В усному порядку командування військової частини повідомило, що у зв`язку з тим, що він брав безпосередню участь у бойових діях лише три дні у період з 21.05.2023 по 23.05.2023, він не має права на отримання винагороди відповідно до постанови КМУ №153.

Дану відмову у виплаті винагороди відповідно до постанови КМУ №153 позивач вважає протиправною і просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому зазначену винагороду.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову ОСОБА_1 . Зазначив, що позивач у період з 06.04.2022 по 19.05.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Довідка за формою, визначеною рішенням Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд, яка б підтверджувала безпосередню участь позивача у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_2 , до відповідача не надходила. Крім того, у відповідача відсутні відомості щодо неотримання позивачем одноразової грошової винагороди за місцем попереднього проходження служби. Про зазначені обставини позивача було належним чином повідомлено представниками фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, за відсутності належних підтверджуючих документів у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової винагороди.

Звертає увагу суду, що виданню наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про виплату одноразової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 передує попередня перевірка законності нарахування вказаної виплати Військовою частиною НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). У зв`язку із наведеним, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими, а вимога щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 вважає передчасною, оскільки потребує попередньої перевірки законності нарахування вказаної виплати.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними паспорта позивача № НОМЕР_4 (а.с.27).

Згідно із відомостей військового квитка серія НОМЕР_5 , 06.04.2022 на підставі указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України по мобілізації (а.с.8-10).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 за вих. №228 від 25.02.2026, позивач в період з 21.05.2023 по 23.05.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в АДРЕСА_1 (а.с.21).

Довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2023 №222/7/86А про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підтверджено, що солдат ОСОБА_1 23.05.2023 одержав поєднане вогнепальне осколкове поранення грудей, живота, тазу та кінцівок. Сліпе проникаюче поранення грудей справа. Правобічний гемопневмоторакс. Сліпне непроникаюче поранення грудей зліва. Лівобічний післятравматичний гемопневмоторакс. Сліпе непроникаюче поранення живота (а.с.23).

Згідно із витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №42/25/3495/В від 10.12.2025, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності. Як причина інвалідності зазначено: травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержані під час захисту Батьківщини. Виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди (а.с.11-14).

Як вказує позивач, у лютому 2026 році він звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом здійснити нарахування та виплату йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, передбаченої постановою КМУ №153 від 11.02.2025 (у зв`язку із наявністю у нього поранення (травми, контузії, каліцтв), одержаного під час захисту Вітчизни).

Факт подання такого рапорту відповідачем не заперечується.

Не отримавши відповіді на рапорт, позивач звернувся за правовою допомогою адвоката, яким 12.03.2026 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 направлено адвокатський запит №27/26 щодо надання інформації про правові підстави відмови у виплаті солдату ОСОБА_1 одноразової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу 3 пункту 4 постанови КМУ №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (а.с.24).

Відповідь на адвокатський запит позивачем не отримана та до суду не подана.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови здійснити нарахування та виплати грошової винагороди в розмірі 1 мільйону гривень на підставі абзацу 3 пункту 4 постанови КМУ №153 від 11.02.2025 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє на час розгляду справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант";

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Зі змісту положень Постанови №153 можна дійти висновку, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн можлива за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:

вік прийняття або призову на військову службу до 25 років;

бути особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

бути прийнятим або призваним на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №2102-IX, до набрання чинності цією постановою - 13.02.2025 року у віці до 25 років;

проходити військову службу;

брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (надалі по тексту також - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025 р., або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни;

відсутності притягнення до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень строку дії яких не закінчився.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не виповнилося 25 років під час призову його 06.04.2022 на військову службу у ЗСУ за мобілізацією.

Станом на 13.02.2025 (дата набрання чинності Постанови № 153) позивач проходив військову службу, що не заперечується відповідачем.

Період проходження військової служби позивача, у тому числі, припадає на час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за№ 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за№ 2102-IX та до набрання чинності Постанови №153 - 13.02.2025 у віці до 25 років.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 за вих. №228 від 25.02.2026, позивач в період з 21.05.2023 по 23.05.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, під час якої одержав поєднане вогнепальне осколкове поранення грудей, живота, тазу та кінцівок. Сліпе проникаюче поранення грудей справа. Правобічний гемопневмоторакс. Сліпне непроникаюче поранення грудей зліва. Лівобічний післятравматичний гемопневмоторакс. Сліпе непроникаюче поранення живота (а.с.23).

Згідно із витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №42/25/3495/В від 10.12.2025, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності. Як причина інвалідності зазначено: травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержані під час захисту Батьківщини. Виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди.

Як вказує позивач, з метою реалізації права на отримання виплати, передбаченої Постановою №153, у лютому 2026 він звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з відповідним рапортом про нарахування та виплату йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, передбаченої постановою КМУ №153 від 11.02.2025 (у зв`язку із наявністю у нього поранення (травми, контузії, каліцтв), одержаного під час захисту Вітчизни).

Факт подання такого рапорту ОСОБА_1 не заперечується відповідачем.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту, визначає Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 №531 (далі - Порядок №531).

Положеннями пункту 2 розділу І Порядку №531 передбачено, що з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).

Згідно з пунктами 2-6 Розділу ІІІ Порядку №531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку №531 встановлено заборону: 1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно: подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом; недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком; наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту; 2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо; 3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку; 4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Суд зазначає, що розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення та це рішення (відповідь) доведено до військовослужбовця належним чином.

Праву військовослужбовця на звернення до безпосереднього командира для вирішення питання службового чи особистого характеру кореспондує обов`язок військового командира відреагувати на поданий рапорт.

Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

Отже, остаточне рішення (позитивне чи негативне) за рапортом військовослужбовця про виплату одноразової грошової допомоги має бути прийняте посадовою особою, що наділена правом вирішувати питання по суті.

Як встановлено судом, відповідь Військової частини НОМЕР_1 на поданий рапорт ОСОБА_1 відсутня.

Щодо доводів представника відповідача, викладених у відзив на позовну заяву, суд враховує наступне.

На виконання постанови КМУ №153 від 11.02.2025 Міністром оборони України видано Окреме доручення Міністра оборони України №999/уд від 20.02.2025 (далі - Доручення №999/уд).

Дорученням №999/уд командирів військових частин (установ) зобов`язано:

а) провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців у підпорядкованих військових частинах;

б) провести серед цих військовослужбовців роз`яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати винагороди;

в) організувати роботу, в тому числі шляхом здійснення відповідних запитів до інших військових частин (установ), в яких проходили службу військовослужбовці, щодо:

- створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення; документального підтвердження відсутності (наявності) у вказаних військовослужбовців випадків притягнення відповідальності;

- з`ясування (отримання) інформації щодо наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, перебування військовослужбовця у полоні (крім тих, які добровільно здалися в полон);

- в триденний термін здійснити оформлення (надання) довідок за формою, що додається, в тому числі за запитами з інших військових частин, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин;

г) за результатами проведеної роботи здійснити розрахунки потреби в коштах для виплати винагороди та до 03.03.2025 подати узагальнену інформацію (заявки) за підпорядкованістю до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України;

д) виплату винагороди проводити у відповідності до вимог пункту 4 Постанови згідно наказів командирів військових частин (установ), виданих на підставі:

- витягів з послужних списків, копій обліковопослужних карток, довідок про проходження військової служби (трудову діяльність) (додаток 10 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170);

- копії послужної картки; довідок, оформлених за формою, що додається, зокрема з місць попередньої служби, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин.

Підготовку проєктів наказів для здійснення виплат, передбачених Постановою, покласти на відповідні служби персоналу (підрозділи, що відповідають за облік особового складу).

Таким чином, командир військової частини, куди звертається з відповідним рапортом військовослужбовець щодо виплати 1000000 грн винагороди, зобов`язаний організувати роботу, в тому числі шляхом здійснення відповідних запитів до інших військових частин (установ), в яких проходили службу військовослужбовці, щодо: створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати винагороди або допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення; документального підтвердження відсутності (наявності) у вказаних військовослужбовців випадків притягнення відповідальності; з`ясування (отримання) інформації щодо наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, перебування військовослужбовця у полоні (крім тих, які добровільно здалися в полон); в триденний термін здійснити оформлення (надання) довідок за формою, що додається, в тому числі за запитами з інших військових частин, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин.

Разом з тим, відповідач, отримавши рапорт ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн не вчинив всіх належних дій щодо витребування переліченої вище інформації, що стосується позивача.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.

Разом з тим, жодного рішення за результатами розгляду поданого позивачем рапорту про виплату одноразової грошової винагороди Військовою частиною НОМЕР_1 не прийнято.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таким чином, матеріали справи свідчать про допущення Військовою частиною НОМЕР_1 саме протиправної бездіяльності, яка полягає в нерозгляді поданого позивачем рапорту щодо виплати грошової винагороди в розмірі 1 мільйону гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній служб і під час воєнного стану.».

За таких обставин, для поновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил», та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду даного рапорту, з врахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу спірну одноразову грошову винагороду, є передчасними, оскільки відповідач не вжив всіх необхідних дій для з`ясування перелічених вище обставин.

Суд не може підміняти встановлену законодавством процедуру прийняття рішення про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, передбаченої Постановою №153.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», доказів понесення інших судових витрат до суду не надано, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»,

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 16 червня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя Н. В. Стецик