Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №140/2329/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2329/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Світлицька Зоряна Олександрівна, в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 25.02.2022 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 01.09.2025 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, додаткової винагороди, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023, 2025 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2025 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2025 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 25.02.2022 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 01.09.2025 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, додаткової винагороди, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023, 2025 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2025 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2025 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення при обчисленні розміру грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з врахуванням індексації грошового забезпечення, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн пропорційно дням стаціонарного лікування; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн пропорційно дням стаціонарного лікування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 01.09.2025 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та у зв`язку із тим, що позивач дізнався про невірні розрахунки, і як наслідок виплату не в повному обсязі, грошового забезпечення військовослужбовцям за 2020-2023 роки, через свого представника звернувся до відповідача із заявою в порядку досудового врегулювання спору з проханням провести з ним розрахунки з виплати грошового забезпечення, а саме: перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (включаючи суму щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, інших похідних видів грошового забезпечення), суми грошової допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум; перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по вересень 2025 року з урахування індексації грошового забезпечення суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомога на оздоровлення зв 2022-2025 роки; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 суму додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн пропорційно дням стаціонарного лікування.

Листом № 220/фс від 05.02.2026 відповідач повідомив, що додаткову винагороду за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 з розрахунку 1000 00,00 грн на місяць ОСОБА_1 не нараховано у зв`язку з тим, що лікування здійснювалось по захворюванню, а при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період служби з 25.02.2022 по 19.05.2023 тарифні коефіцієнти посадового окладу та окладу за військовим званням множились на розмір прожиткового мінімуму встановленого станом на 01.01.2018. Постановою №481 від 12.05.2023 (набрала чинності 20.05.2023), Кабінетом Міністрів України було внесено зміни до пункту 4 постанови від 30.08.2017 №704, в якій було встановлено, що розміри посадових окладів за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з дод. 1, 12, 13 і 14.

Уважаючи такі дії відповідача протиправними просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-21).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 54-55).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 18.03.2026 №1831 представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом саме станом на 01.01.2018, відтак у в/ч НОМЕР_1 відсутні підставі для здійснення перерахунку виплат, на відпорний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови №704.

Повідомляє, що в/ч НОМЕР_1 діяла відповідно до рішень Міністра оборони України №248/291 від 14.01.2020, № 248/612 від 27.01.2021, №248/1210 від 04.03.2022, №2683/з від 01.02.2023, №183/уд від 16.01.2024, №156/уд від 09.01.2025 щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної служби транспорту України у 2020-2023 роках відповідно, якими встановлено: оклади за військовим званням, посадові оклади, надбавки за вислугу років, інші щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення розраховуються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України га деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, де зазначено, що величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом станом саме на 01.01.2018.

Відтак розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року не може використовуватися як величини для здійснення розрахунків цих окладів.

В той же час повідомляє, що згідно виписки №7237 КП «Волинської обласної психіатричної лікарні м. Луцька» Волинської обласної ради ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 11.07.2025 по 28.07.2025 з основним захворюванням за діагнозом “Помірно виражений невротичний розлад, стан нестійкої компенсації. F-48.8.» та по закінченню даного стаціонарного: лікування ВЛК у заключенні від 28.07.2025 року не зазначила, що вказане захворювання пов`язане із захистом Батьківщини

Таким чином і факт захворювання, і діагноз , вказаний у виписці №7237, не зазначені у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.01.2025 №225/11/516А, тоді як пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260 така довідка є єдиною підставою для вище виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, а висновки комісій не можуть бути підставою виплати такої додаткової винагороди (арк. спр. 64-78).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку – п`ять днів з дня вручення вказаної ухвали (арк. спр. 87-90).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 у задоволенні клопотання представника в/ч НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду відмовлено, заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено, строк звернення до суду із даним позовом поновлено, а розгляд справи продовжено (арк. спр. 106-109).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Як видно із записів військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у період з 25.02.2022 по 01.09.2025 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 (арк. спр. 27-29).

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.02.2025 №225/11/516А позивач 30.01.2025 одержав поєднане вогнепальне осколкове поранення тазу, кінцівок (від 30 січня 2025 року). Сліпі поранення лівої сідничної ділянки з наявністю стороннього тіла паравезикально, дотичні поранення лівого стегна, сліпе поранення правої гомілки. Вогнепальне осколкове поранення лівої стопи з переломом III-V плеснових кісток, переломом клубоподібної кістки та латеральної клубоподібної кістки зі зміщенням (арк. спр. 33).

В період з 11.07.2025 по 28.07.2025 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради. Згідно з випискою №7237 ОСОБА_1 встановлено діагноз: Помірно виражений невротичний розлад, стан нестійкої компенсації. F-48.8 (зворот арк. спр. 35-36).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0728-1139-0234-0 від 28.07.2025 щодо ОСОБА_1 проведено медичний огляд та встановлено діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): F48.8 Опис діагнозу: Помірно виражений невротичний розлад, стан нестійкої компенсації. Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/і) із захистом Батьківщини (зворот арк. спр. 45-46).

Представник позивача 28.01.2026 звернулась до в/ч НОМЕР_1 із заявою, у якій просила перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (включаючи суму щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, інших похідних видів грошового забезпечення), суми грошової допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум; перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по вересень 2025 року з урахування індексації грошового забезпечення суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомога на оздоровлення зв 2022-2025 роки; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 суму додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн пропорційно дням стаціонарного лікування (арк. спр. 23-25).

Відповідач листом від 05.02.2026 №220/фс повідомив, що додаткову винагороду за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 з розрахунку 100 000,00 грн на місяць позивачу не нараховано у зв`язку з тим, що лікування здійснювалось по захворюванню, а при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період служби з 25.05.2022 по 19.05.2023 тарифні коефіцієнти посадового окладу та окладу за військовим званням множились на розмір прожиткового мінімуму встановленого станом на 01.01.2018 року. Постановою №481 від 12.05.2023 (набрала чинності 20.05.2023), Кабінету Міністрів України було внесено зміни до пункту 4 постанови від 30.08.2017 №704, в якій було встановлено, що розміри посадових окладів за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з дод. 1, 12, 13 і 14 (арк. спр. 47).

Позивач, уважаючи таку бездіяльність відповідача, щодо не застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 та не виплати додаткової винагороди за період стаціонарного лікування протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга і третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Кабінету Міністрів України 30.08.2017 затверджено постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704).

Пункт 4 Постанови №704, в редакції, чинній на день її прийняття, визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв Постанову №103 (набрала чинності 24.02.2018), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 Постанови №103).

На момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови №103.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Також пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII встановлена заборона використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Тобто, згідно із внесеними змінами розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення став розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року, який був сталою незмінною величиною. При цьому мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.

Спірність питання у цій справі полягає у правомірності дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу у період з 25.02.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 01.09.2025 грошового забезпечення (основних та щомісячних додаткових видів, одноразових додаткових видів) з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, обчислених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (тобто 1762,00 грн), а не з розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року виплати (станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2025), що стороною відповідача не заперечується.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до статті 6 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Частиною другою статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Звідси слідує, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Суд зауважує, що Закон України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не містить застережень, щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, у 2022-2023 та 2025 роках році не містять, на відміну від пункту 8 розділу Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік», яким передбачено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018.

Згідно з приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом враховано правові висновки Верховного Суду у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 в частині застосування норм права щодо розрахункової величини для визначення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням згідно з Постановою №704.

Так Верховний Суд сформулював висновок, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Верховний Суд у постанові від 19.10.2022 у справі №400/6214/21 (за позовом військовослужбовця до військової частини у спорі щодо незастосування відповідачем при визначенні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 Постанови №704 розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 2020, 2021 рік)) дійшов таких же висновків.

Також у постанові від 15.09.2023 у справі № 420/6572/22 Верховний Суд зазначив, що з 01.01.2020 розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

Натомість суд враховує, що пунктом 2 Постанови № 481 від 12.05.2023 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» внесена зміна до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), викладено абзац 1 в такій редакції:

«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, був застосовним до 19.05.2023.

Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Тобто, з 29.01.2020 (з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18) по 19.05.2023 (дата застосування пункту 4 Постанови № 704 в первісній редакції) та з 18.06.2025 (з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/29450/24) діє пункт 4 Постанова №704 щодо розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням в редакції, яка була чинна до набрання чинності Постановою №103.

При цьому встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

У цій справі судом встановлено, що у спірному періоді (у 2022-2023 та 2025 роки) ОСОБА_1 грошове забезпечення виплачувалося з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані згідно з Постановою №704, виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 (1762,00 грн.), про що відповідачами не заперечується та підтверджується картками особового рахунку військовослужбовця (арк. спр. 48-50).

Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1762 гривні.

Натомість Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня - 2481 гривні; Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня - 2684 гривні та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня - 3028 гривні.

Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.

За змістом пункту 1 розділу VІ Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XVI Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Згідно з пунктами 1, 6 розділу XXIII Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (пункт 1 розділу XXIV Порядку № 260).

Судом встановлено, що відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця позивачу здійснювалось нарахування та виплата матеріальної допомоги у грудні 2022 року та серпні 2025 року, тоді як грошова допомоги на оздоровлення нарахована та виплачена позивачу у листопаді 2022 року, травні 2023 року та серпні 2025 року (арк. спр. 48-50).

Відтак суд зазначає, що як основні, так і щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням.

Суд зазначає, що грошове забезпечення позивача у період з 25.02.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 01.09.2025 обчислене без урахування зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня відповідного календарного року, що призвело до його виплати в меншому розмірі, ніж встановлений законодавством, чим порушені права позивача на належне грошове забезпечення.

Таким чином, посадовий оклад позивача та його оклад за військовим званням за вказаний період мав визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 (виходячи з прожиткового мінімуму 1 762,00 грн), що своєю чергою призвело до неправильного обчислення складових грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог в частині, що стосується перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з врахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Частинами першою-другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Таким чином, спеціальним законом прямо передбачено правило безумовної індексації грошового забезпечення військовослужбовця, котре не поставлено у залежність від дії будь-яких факторів.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.

Суд зазначає, що факт отримання позивачем індексації грошового забезпечення підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця за 2022 рік (зворот арк. спр. 48).

У відзиві на позовну заяву представник в/ч НОМЕР_1 підтверджує, що нарахування та виплата грошової допомоги для оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік здійснювалась без врахування індексації.

Верховним Судом у постановах від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17 викладена правова позиція, відповідно до якої індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. До грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Відповідач у даній справі як суб`єкт владних повноважень не довів, що станом на час виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, яка була нарахована позивачу, була включена до складу розрахунку даної допомоги.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без індексації грошового забезпечення.

Щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168) у розмірі 100 000 тис. грн пропорційно дням стаціонарного лікування суд зазначає наступне.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, п.1 якої (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України №400 до Постанови №168 01.04.2022 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Таким чином, положеннями Постанови №168 передбачено дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000,00 грн, а саме:

1) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

2) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно пункту 12 Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 1.2 глави 1 Розділу І Положення № 402, встановлено, що Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

В абзаці 7 пункту 1.3 Положення №402, видно, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Пунктом 2.1 глави 2 Розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Однак, порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений у главі 2 Розділу 2 Положення №402.

Згідно з пунктами 21.1, 21.2 глави 21 Розділу 2 Положення №402 у разі, коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

При цьому, постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення (пункт 20.7 глави 20 Розділу 2 Положення №402).

Пункти 21.7-21.8 глави 21 Розділу 2 Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 Розділу 2 Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

а) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті а цього пункту.

г) Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

З аналізу наведених норм слід зробити висновок, що збільшена до 100 000 грн. додаткова винагорода виплачується у період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України (в тому числі тим, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я) за умови безпосередньої їх участі у бойових діях.

Як вже було встановлено, відповідно до довідки про обставини травми №225/11/516А від 08.02.2025 встановлено, що ОСОБА_1 30.01.2025 одержав: Поєднане вогнепальне осколкове поранення тазу, кінцівок (від 30 січня 2025 року). Сліпі поранення лівої сідничної ділянки з наявністю стороннього тіла паравезикально, дотичні поранення лівого стегна, сліпе поранення правої гомілки. Вогнепальне осколкове поранення лівої стопи з переломом III-V плеснових кісток, переломом клубоподібної кістки та латеральної клубоподібної кістки зі зміщенням.

При обставинах: поблизу населеного пункту Першотравневе Куп`янського району Харківської області, під час забезпечення національної безпеки і оборони, Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.02.2026 17 відсічі і стримування збройної агресії проти України, під час дії воєнного стану, а саме, під час виконання бойового завдання, унаслідок скидання боєприпасів, з безпілотних літальних апаратів, по командно-спостережному пункту «МАЛИЙ» 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та пов`язане із захистом Батьківщини. Поранення не є наслідком вчинення кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю, порушення заходів безпеки або інших протиправних дій. На момент поранення перебував у засобах індивідуального захисту- бронежилеті та кевларовому шоломі. В стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин не перебував (арк. спр. 33).

Наведене визнається сторонами і не потребує доказування.

Також не є спірною та обставина, що після отриманого поранення позивач з 30.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я, а також у відпустках за станом здоров`я внаслідок отриманого 30.01.2025 поранення.

Зокрема, позивач у спірний період з 11.07.2025 по 28.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у КП Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської обласної ради.

Згідно виписки №7237із медичної карти стаціонарного хворого (зворот арк. спр. 35-36) позивачу встановлено діагноз: Помірно виражений невротичний розлад, стан нестійкої компенсації. F-48.8.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 28.07.2025 № 2025-0728-1139-0234-0 Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Т93.4, Т30.5, І88 Опис діагнозу: Після травматична (30.01.2025) невропатія гілок малогомілкового нерва в ділянці лівої стопи, глибокий млявий парез розгиначів 2-5 пальців, чутливі розлади з помірним порушенням функцій. Наслідки ВТ (30.01.2025) ВОП м`яких тканин тазу та кінцівок з переломами кісток лівої стопи, операцій (01.02.2025) ектопічних ХО ран, у вигляді зміцнілих рубців. Лімфаденіт 1 ступеню. Поранення, ТАК, пов`язан(-а/е/і) із захистом Батьківщини, травма тяжка. Z54 Опис діагнозу: Наслідки вибухової травми (30.01.2025) вогнепальних осколкових поранень лівої сідничної ділянки, лівого стегна обох гомілок лівої стопи х вогнепальними уламковими переломами ІІІ-V плеснових кісток лікованих консервативно у вигляді консолідацій переломів зміцнілих шкірних рубців з можливими уламками у м`яких тканинах, без порушень функцій нижніх кінцівок. Травма, ТАК, пов`язан(-а/е/і) із захистом Батьківщини, травма тяжка. Також встановлено F48.8 Опис діагнозу: Помірно виражений невротичний розлад, стан нестійкої компенсації. Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/і) із захистом Батьківщини (зворот арк. спр. 45-46).

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я у спірний період з 11.07.2025 по 28.07.2025 внаслідок отриманого 30.01.2025 поранення.

Суд приймає доводи позивача, що період перебування на стаціонарному лікуванні у КП Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської обласної ради з 11.07.2025 по 28.07.2025 є частиною періоду безперервного лікування, після отриманого 30.01.2025 поранення. Отримане позивачем 30.01.2025 поранення спричинило загострення захворювання з діагнозом (помірно виражений невротичний розлад, стан нестійкої компенсації. F-48.8).

З огляду на викладене, а також у зв`язку з тим, що позивачем доведено право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови №168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 11.07.2025 по 28.07.2025 внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі №140/4654/25.

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновків суду.

З урахуванням встановлених обставин, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 25.02.2022 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 01.09.2025 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, додаткової винагороди, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023, 2025 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2025 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2025 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 25.02.2022 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 01.09.2025 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, додаткової винагороди, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023, 2025 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2025 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2025 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення при обчисленні розміру грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з врахуванням індексації грошового забезпечення, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн пропорційно дням стаціонарного лікування; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн пропорційно дням стаціонарного лікування.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 25.02.2022 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 01.09.2025 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, додаткової винагороди, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023, 2025 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2025 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2025 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 25.02.2022 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 01.09.2025 грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, додаткової винагороди, премії та інших складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023, 2025 роки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2025 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2025 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення при обчисленні розміру грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з врахуванням індексації грошового забезпечення, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тисяч гривень пропорційно дням стаціонарного лікування.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 28.07.2025 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тисяч гривень пропорційно дням стаціонарного лікування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

15 червня 2026 року