Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №317/4091/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 15.06.2026 Справа № 317/4091/25

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №317/4091/25 Головуючий у 1-й інстанції: Каряка Д.О.

Провадження №22-з/807/76/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

15 червня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Кухаря С.В.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , представника, адвоката Слєсарь Олексія Вікторовича про ухвалення додатково рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 січня 2025 року на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 23 лютого 2026 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 23 січня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 2000,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 48,45 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на правову вимогу в розмірі 5000,00 гривень.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Слєсарь О.В. подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення суду.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 23 лютого 2026 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Слєсарь О.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №317/4091/25 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 23 січня 2025 року, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 січня 2025 року скасувати в частині відмови в позовних вимогах та ухвалити нове судове рішення, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача. Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 23 лютого 2026 рокускасувати. Заяву ОСОБА_1 задовольнити, стягнувши з відповідачів понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу – скасовано.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №215761888 у розмірі 8 631,25 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 4 310 гривень.

В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн – відмовлено.

В іншій частині рішення не оскаржується та не переглядається.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 23 лютого 2026 року – скасовано.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3465, 60 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 2 534,40 гривень.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1211,62 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 605,17 гривень.

22 травня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Слєсарь Олексія Вікторовича через підсистему «Електронний суд» звернувся до Запорізького апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 , Товариства з додатковою «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 4 000 грн. Розгляд заяви здійснити без участі позивача або його представника.

Заява мотивована тим, що у апеляційній скарзі позивач зазначив про орієнтовні витрати на правничу допомогу, які понесені та будуть понесені стороною позивача під час перегляду справи в апеляційній інстанції у розмірі 4000 грн. Витрати понесені позивачем ОСОБА_1 на правову допомогу в апеляційній інстанції підтверджуються наданими до апеляційної скарги: ордером на надання правничої допомоги серії АР №1293153 від 20 лютого 2026 року, до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат: копією договору про надання правової допомоги від 24 квітня 2025 року; копією додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги укладеної 28 січня 2026 року; копією актом виконаних робіт від 19 травня 2026 року з переліком послуг наданих адвокатом Слєсарь О.В. замовнику ОСОБА_1 ; копією квитанції від 19 травня 2026 року на суму 4000 грн; доказами направлення даної заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачам у справі ОСОБА_2 та ТзДВ «СК «Оберіг». Під час апеляційного перегляду справи, постановою Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а тому останній має право на відшкодування йому витрат на правничу допомогу понесених ним у суді апеляційної інстанції з відповідачів у заявленому ним розмірі.

Вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати

на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиціє є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, у апеляційній скарзі, подану представником ОСОБА_1 – адвокатом Слєсарь О.В., останній просив стягнути витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, за результатами розгляду справи, а також зазначив орієнтовний розмір таких витрат у сумі 4000 грн.

Встановлено, що справа розглянута Запорізьким апеляційним судом 19 травня 2026 року.

22 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 – адвоката Слєсарь О.В. до Запорізького апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, сформована 22 травня 2026 року у системі «Електронний суд» у якій заявник просить стягнути з ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 4000 грн. Розгляд справи здійснювати без участі позивача.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 в апеляційному суді представляв адвокат Слєсарь О.В. на підставі ордеру на надання правничої допомоги Серії АР № 1293153 від 20 лютого 2026 року (т.2 а.с.174).

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_1 – адвокатом Слєсарь О.В. також надано Договір про надання правової допомоги №б/н від 24 квітня 2025 року, укладений між адвокатом Слєсарь О.В. та замовником ОСОБА_1 ; Додаткову угоду №3 до договору про надання правової допомоги від 24 квітня 2025 року укладену 28 січня 2026 року між тими ж самими сторонами, що і в договорі; Акт виконаних робіт від 19 травня 2026 року; квитанція на суму 4000 грн (т.2 а.с.80-84).

Відповідно до п.1.1 Договору, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а

Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Відповідно до п.3.1 Договору, за правничу допомогу, передбачену в п.п.1.2 Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору, розмір оплати праці Адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору, за домовленістю Сторін, оплата правничої допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу.

Договір вступає в силу його підписання сторонами і діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.2.1 Договору).

Перелік послуг, вартість та строки оплати послуг щодо надання правничої допомоги зазначено в Додатковій угоді №3 до договору про надання правової допомоги від 24 квітня 2025 року складеної 28 січня 2026 року, де зазначено вартість та строки оплати послуг щодо надання правничої допомоги, а саме: за підготовку (складання) апеляційної скарги, інших процесуальних документів, участь у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 січня 2026 року по справі №317/4091/25, Замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) – 4000 гривень (фіксована вартість) (т.2 а.с.82).

19 травня 2026 року адвокат Слєсарь О.В. та ОСОБА_1 підписали Акт виконаних робіт, згідно з яким вартість наданої адвокатом Слєсарь О.В., Замовнику – ОСОБА_1 професійної правничої допомоги у супроводженні справи №317/4091/25 в Запорізькому апеляційному суді станом на дату підписання цього акту склала 4000 грн. Опис робіт (наданих послуг) та понесених витрат: підготовку (складання) апеляційної скарги, інших процесуальних документів, участь у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 січня 2026 року по справі №317/4091/25. Замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) – 4000 гривень (фіксована вартість). Замовник сплатив Адвокату винагороду (гонорар) – 4000 гривень (фіксована вартість). Замовник приймає від Адвоката роботу та оплачує її в повному розмірі. Адвокат своїм підписом свідчить про оплату Замовником наданих послуг, а Замовник підтверджує факт оплати зазначеної грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданих Адвокатом послуг (т.2 а.с.83).

Відповідно до квитанції № б/н від 19 травня 2025 року адвокатом Слєсарь О.В. від ОСОБА_1 прийнято 4000 грн в рахунок оплати правової допомоги адвоката за додатковою угодою № 3 від 29 січня 2026 року до договору про надання правової допомоги від 24 квітня 2025 року (т.2 а.с.84).

Таким чином факт надання правової допомоги підтверджується долученими до заяви про ухвалення додаткового рішення письмовими доказами, з яких вбачається, що загальна вартість наданих послуг адвокатом замовнику під час перегляду справи в апеляційному порядку, складає 4000,00 грн.

Встановлено, що копію заяви про ухвалення додаткового рішення у справі було надіслано заявником поштовою ОСОБА_2 22 травня 2025 року, що підтверджується відповідною копією фіскального чеку Укрпошта та ТзДВ «СГ «Оберіг» доставлено до їх електронного кабінету 22 травня 2026 (о 12:53) (т.2 а.с.85-86).

Заперечень від ОСОБА_2 до Запорізького апеляційного суду на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових втрат, для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а також доведення їх неспівмірності, у справі не надходило,тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Натомість ТзДВ «СГ «Оберіг» надало суду апеляційної інстанції заперечення на заяву сторони позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на недоведеність стороною позивача понесення ОСОБА_1 таких витрат, оскільки не надано належних доказів оплати останнім адвокату наданих юридичних послуг та зазначена сума таких витрат у розмірі 4000 грн не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ст. 137 ЦПК України, а їх стягнення становитиме тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат. Даний спір для кваліфікаційного юриста є спором незначної складності, спірні правовідносини не передбачають дослідженню і застосуванню адвокатом великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів.

Ураховуючи, що апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задоволено, оскаржуване судове рішення від 23 січня 2025 року в частині відмови у задоволені позову про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу – скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, а також скасовано ухвалу суду першої інстанції від 23 лютого 2026 року, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесених ним на стадії апеляційного перегляду справи, у розмірі 4000,00 гривень, з кожного по 2000.00 гривень, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Доводи ТзДВ «СГ «Оберіг» про те, що витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн не підтверджуються наданими доказами та не відповідають складності справи, не заслуговують на увагу, оскільки відповідний розмір витрат підтверджується наявними у справі письмовими доказами – копією додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги укладеної 28 січня 2026 року, копією актом виконаних робіт від 19 травня 2026 року їх описом та рахунком на їх сплату наданих адвокатом Слєсарь О.В. замовнику ОСОБА_1 , копією квитанції від 19 травня 2026 року на суму 4000 грн. Отже, заявлена стороною позивача сума підтверджена належними та допустимими доказами та є співмірною з наданими учаснику справи послугами, що відповідає принципу розподілу судових витрат.

При цьому обсяг наданих адвокатом відповідача послуг у сфері правничої допомоги та складність даної справи виправдовують вказаний вище розмір оплати роботи адвоката, а досвід адвоката не може бути підставою для зменшення витрат. ВП ВС у справі №910/12155/22 зазначив: твердження «чим більш досвідчений адвокат, тим менше він має отримувати відшкодування адвокатських витрат» не відповідає принципу розумності (постанова від 13.02.2024).

Покликання в запереченнях щодо безпідставності стягнення на користь ОСОБА_1 суми витрат на професійну правничу допомогу в заявленому ним розмірі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки заперечуючи вказаний розмір витрат ТзДВ «СГ «Оберіг» не надано належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження не співмірності таких витрат.

Керуючись статтями 141, 270, 382, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представника, адвоката Слєсарь Олексія Вікторовича про ухвалення додатково рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу -задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених при апеляційному перегляді справи у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, з кожного по 2000 (дві тисячі) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткова повна постанова складена 15 червня 2026 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддя

Подліянова Г.С.Кочеткова І.В. Кухар С.В.