Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №725/10489/25 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 725/10489/25

Провадження №2/726/442/26

Категорія 69

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г. Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду, в інтересах позивачки ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 .

В позові посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області по справі №0807/1573/2012 від 15.05.2012 року.

Від шлюбу у сторін народилась дочка – ОСОБА_4 , якій ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилось 18 років.

З 01 вересня 2025 року ОСОБА_4 є студенткою 1 курсу Чернівецького медичного фахового коледжу за спеціальністю Медсестринство ОПП «Сестринська справа». Термін навчання з 01.09.2025 року до 01.07.2028 року.

У зв`язку з тим, що дочка сторін навчається у медичному коледжі, вона потребує матеріальної підтримки з боку батьків.

Позивачка несе значні додаткові витрати, необхідні для забезпечення належного навчального процесу дочки. Зокрема, такі витрати пов`язані з придбанням навчальної літератури, зошитів, медичних матеріалів, медичного одягу (халатів, костюмів, взуття), медичних інструментів та приладдя, необхідних для проходження практичних занять, проїздом до місця навчання та практики, витратами на проживання, харчування, лікарські засоби та інші необхідні витрати.

Оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеними особам, то відповідно позивачка змушена також орендувати квартиру у м.Чернівці.

Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_4 не має самостійного джерела доходу, оскільки навчається на денній формі навчання, вона потребує матеріального утримання від своїх батьків.

Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу ОСОБА_4 , оскільки він на даний момент проходить військову службу у Збройних силах України та також отримує заробітну плату із філії ВП « Запорізька АЕС» АТ «НАЕК» «Енергоатом» та наскільки відомо позивачці інших осіб, які б перебували на його утриманні не має.

До досягнення ОСОБА_4 повноліття відповідач сплачував на користь позивачки аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів свого заробітку та не заперечував встановлений розмір аліментів.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , яка продовжує навчання у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку ( доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання або до досягнення двадцяти трьох років.

Відповідач ОСОБА_2 спрямував до суду відзив на позов у якому зазначив, що пред`явлений позов визнає у розмірі 1/14 частки від усіх видів його заробітку ( доходу).

Зазначає, що відповідно до довідки №209/01.3 від 25.09.2025 року, ОСОБА_4 навчається на 1 курсі за спеціальністю 223 «Медсестринство», освітньо – професійна програма «Сестринська справа», за денно формою навчання та за кошти регіонального замовлення.

Таким чином, оплата за навчання не здійснюється, а отже жодних витрат за навчання позивачка не несе. Термін навчання встановлений з 01.09.2025 року по 01.07.2028 року.

З інформації наданої навчальним закладом підтверджується, що ОСОБА_5 повністю звільнена від оплати за проживання у гуртожитку на 2025-2026 навчальний рік, як дитина учасника бойових дій.

Цей факт спростовує заявлені позивачкою витрати на проживання, оскільки такі витрати об`єктивно відсутні.

Звертає увагу суду на те, що відповідач завжди надавав допомогу дитині добровільно та готовий продовжувати таку допомогу й надалі, безпосередньо за зверненням самої доньки, як це відбулося й раніше.

У 2024 році, на особисте прохання доньки, яка проходила курси майстра манікюру, відповідач самостійно придбав для неї необхідні інструменти на загальну суму 17000,00 гривень, що підтверджує той факт що він має бажання та можливість матеріально підтримувати дочку та забезпечувати її потреби відповідно до її звернень.

Зазначає, що сумарний щомісячний дохід відповідача становить орієнтовно 88825 гривень, а позивачка заявила стягнення у розмірі ? частки доходу відповідача, що складає близько 22 206 гривень щомісячно.

З урахуванням того, що донька досягла 18 років, навчається на бюджетній формі, проживає у гуртожитку безоплатно, витрати на навчання відсутні, потреби повнолітньої дитини визначаються передусім прожитковим мінімумом і реальними потребами студента. ОСОБА_2 вважає справедливим та обґрунтованим визначення розміру аліментів у 1/14 доходу відповідача, що становить орієнтовно 6 344,00 гривень щомісячно.

При визначені розміру стягнення аліментів просить суд врахувати, що він у м.Запоріжжі орендує квартиру, щомісячна вартість оренди становить 8000,00 гривень, що підтверджується Договором оренди житла від 24.12.2024 року.

Стан здоров`я ОСОБА_2 є обтяженим значною кількістю хронічних захворювань, а саме: розповсюджений остеохондроз хребта з протузіями, клиновидні деформації тіл хребців, двобічний кокс артроз І ступеня, пошкодження медіальних менісків обох колінних суглобів, субакроміальний імпіджмент та тендиніт над остьового м`язу правого плеча, ерозивний езофагіт, хронічний холецистит, хронічний простатит, нетоксичний багато вузловий зоб тощо. Захворювання пов`язані з проходженням військової служби, що підтверджують тяжкість їх перебігу та необхідність постійного лікування.

Зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває ВП №76627889 щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_6 .

Станом на 25.11.2025 року заборгованість становить 114 269,31 гривень, оскільки відповідачка у 2024 році відповідачка пред`явила до виконання виконавчий лист про стягнення аліментів за минулий період з 17.11.2011 року.

За період з грудня 2024 року по листопад 2025 року сума боргу зменшилась до 114 226,31 гривень, тобто позивачка фактично отримала близько 169 000,00 гривень, як часткове погашення минулої заборгованості, а тому вважає, що залишок боргу у сумі 114 226,31 гривень, що продовжує стягуватися з відповідача, може бути використаний позивачкою на забезпечення потреб доньки, у тому числі на її навчання.

Просить суд позовні вимоги задовольнити частково та зазначив, що визнає позовні вимоги у розмірі 1/14 частки від усіх видів його заробітку ( доходу).

Представник позивача ОСОБА_3 спрямувала до суду письмові пояснення, зазначивши, що ОСОБА_4 числиться серед студентів, які проживають у гуртожитку та які звільнені від оплати за проживання, однак з листопада 2025 року дочка сторін проживає з матір`ю ОСОБА_7 в орендованій квартирі, оскільки була вимушена переїхати у зв`язку з початком активних масованих обстрілів країною – агресором, через що були застосовані систематичні відключення електропостачання та не забезпечувалось належне опалення приміщень, що призвело до погіршення її стану здоров`я.

Звертає увагу суду на те, що відповідач до відзиві надав квитанції на підтвердження систематичного перебування на стаціонарному лікуванні у медичних закладах, однак всі квитанції за 2022 та 2023 роки, а тому вони не можуть вважатися належними доказами на підтвердження потреби у систематичному стаціонарному лікуванні відповідача та має право на компенсацію цих витрат як військовослужбовець.

Щодо твердження відповідача про те, що він надав кошти на придбання необхідних інструментів для дочки, то позивачка також надавала кошти, разом з тим ці витрати є додатковими, які кожен з батьків надавав за власним бажанням та не є пов`язаними з навчанням.

Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 спрямував до суду відповідь на пояснення, в якому зазначив, що оскільки оплата за навчання не здійснюється, а отже жодних витрат за навчання позивачка не несе.

З інформації наданої навчальним закладом підтверджено, що ОСОБА_8 повністю звільнена від оплати за проживання у гуртожитку на 2025-2026 навчальний рік, як дитина учасника бойових дій.

Звертає увагу суду на те, що відповідач завжди допомагав дитині добровільно та готовий продовжувати таку допомогу й надалі, безпосередньо за звернення самої доньки.

З урахуванням того, що донька досягла 18 років, навчається на бюджетній формі, проживає у гуртожитку безоплатно, витрати на навчання відсутні, потреби повнолітньої дитини визначаються передусім прожитковим мінімумом і реальними потребами студента, вважає справедливим та обґрунтованим визначення розміру аліментів у розмірі 1/20 частини доходу відповідача, що становить 4555 гривень щомісячно.

Крім того, просить суд врахувати, що відповідач орендує квартиру та гараж, несе систематичні витрати на лікування, а також серед військовослужбовців систематично здійснюються збори коштів на забезпечення критично важливих потреб підрозділу.

Просить суд врахувати те, що він визнає позовні вимоги частково, а саме у розмірі 1/20 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення строку навчання, тобто до 01.07.2028 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак її представник ОСОБА_3 спрямувала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі та повідомила, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. Представник позивача заявила клопотання про долучення доказів до матеріалів справи вигляді платіжних інструкцій на підтвердження понесення нею витрат на утримання доньки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позов просив розгляд справи провести без його участі та без участі його представника, та зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме у частині розміру стягнення з нього аліментів у розмірі 1/20 частки його заробітку ( доходу).

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе оголосити рішення суду без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 та її батьками є: батько - ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 15.11.2007 року (а.с.8).

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 травня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області від 17 червня 2006 року, актовий запис №178 - розірвано (а.с.7).

Довідками від 30.08.2022 року підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 взято на облік внутрішнього переміщеної особи та фактичне місце проживання значиться адреса АДРЕСА_4 (а.с.5,8).

ОСОБА_4 навчається у Чернівецькому медичному фаховому коледжі, за спеціальністю 223 Медсестринство ОПП «Сестринська справа» на денній формі навчання за кошти регіонального замовлення. Термін навчання з 01.09.2025 по 01.07.2028 року, що підтверджується довідкою №209/01.3 від 25.09.2025 року видана директором Чернівецького медичного фахового коледжу (а.с.9).

Наказом №42 від 29.08.2025 року Чернівецького медичного фахового коледжу підтверджується, що ОСОБА_4 звільнено від сплати за проживання в гуртожитку у 2025-2026 навчальному році на 100% як дитину учасника бойових дій (а.с.32).

14 жовтня 2024 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя видано виконавчий лист №2-1189/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_9 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 17.11.2011 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.12).

З інформації про стан виконавчого провадження №76627889 встановлено, що відповідач до досягнення ОСОБА_4 повноліття сплачував аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (а.с.10).

Постановою ВП №76627889 від 26.11.2024 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-1189/2011 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 та постановою ВП №76627889 від 02.12.2024 року звернено стягнення на дохід ОСОБА_2 , що отримує у Військовій частині НОМЕР_5 (а.с.38).

Відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 , згідно наказу №63 від 15.03.2024 року, що підтверджується довідкою командира військової частини (а.с.31).

Із довідки про доходи №836 від 20.11.2025 року установлено, що ОСОБА_2 займає посаду водія у філії «Відокремлений підрозділ « Запорізька АЕС «НАЕК «Енергоатом» та за період його з роботи з листопада 2024 року по жовтень 2025 року сплачено аліментів на загальну суму 88 203,59 гривень (а.с.33).

Довідкою про доходи за період 01.10.2024 року по 31.10.2025 року підтверджується, що ОСОБА_2 всього нараховано коштів у розмірі 660163,11 гривень, до зарахування – 387451,87 гривень з урахуванням утриманих аліментів (а.с.33).

Відповідач на підтвердження понесення своїх витрат надав суду Договір оренди квартири від 24.12.2024 року з якого вбачається, що він щомісячно зобов`язався проводити оплату за оренду квартири у розмірі 8000, 00 гривень та Договір оренди гаража №26, відповідно до умов якого він зобов`язався щомісячно проводити оплату у розмірі 1500,00 гривень, що в подальшому збільшилась до 2010,00 гривень (а.с.39).

Із наданих відповідачем довідок про стан здоров`я підтверджується, що відповідач потребує систематичного лікування.

Як вбачається із листа директора Чернівецького медичного фахового коледжу №228/01.1, ОСОБА_4 , станом на 06.05.2026 року навчається на І курсі за спеціальністю «Медсестринство» та студентці призначена соціальна стипендія у розмірі 890 гривень щомісячно, яка виплачується протягом останніх 6 місяців, що підтверджується також довідкою про доходи. А також їй надано місце у гуртожитку, яким вона користується (звільнена від оплати за проживання у гуртожитку у розмірі 100%) (а.с.12, 13).

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що для належного забезпечення позивачки під час навчання та задоволення її основних потреб участь батька у матеріальному забезпеченні є обов`язковою та виправданою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199,200,201СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу та при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно доп. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р.№ 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання відповідача на те, що донька ОСОБА_4 навчається на безоплатній формі навчання та забезпечена місцем у гуртожитку, користаючись пільгами як дитина учасника бойових дій, не спростовує його обов`язку як батька брати участь у її фінансовому забезпеченні та не позбавляє її права на підставі ст. 199 СК України.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач ОСОБА_2 має на утриманні інших осіб, крім ОСОБА_4 . Суд враховує цю обставину при визначенні розміру аліментів, оскільки вона впливає на можливості відповідача щодо виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували його непрацездатність або відсутність можливості матеріально забезпечувати повнолітню дочку, оскільки він являється працездатною особою, хоча і потребує систематичного лікування однак йому передбачена законом безоплатне лікування як військовослужбовцю, та має стабільний дохід, який зможе забезпечити належне матеріальне забезпечення його повнолітній доньці, яка продовжує навчаться, не ставлячи його у скрутне становище, а тому позовні вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З цього випливає, що з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивачки у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу). Стягнення аліментів здійснюється до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років, за умови, що вона продовжує навчання, що підтверджується документами з навчального закладу. Суд враховує, що зазначений розмір аліментів забезпечує належне матеріальне утримання дитини, покриваючи її потреби, пов`язані з навчанням, проживанням, харчуванням та іншими життєво необхідними витратами.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою про стягнення аліментів, судовий збір у розмірі 1331,20 гривень слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 157, 199 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 7, 8, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , яка продовжує навчання у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку ( доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання або до досягнення двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1331,20 грн. на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя І. Г. Проскурняк