Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №725/3291/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/3291/26

Номер провадження 3/725/1055/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 року. Суддя Чернівецького районного суду м.Чернівці Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №623184, ОСОБА_1 24.03.2026 о 16:25, керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi», по вул.Кармелюка,116 м.Чернівці не обрав безпечної швидкості руху, інтервалу, дистанції, у результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Мерседес». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілих немає, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ДТП не визнав. Пояснив, що Правила дорожнього руху він не порушував. У вказаний у протоколі час та місці він рухався своїм транспортним засобом по правій смузі руху із дотриманням безпечної швидкості (до 30км/год.). Перед ним жодних автомобілів не було. По лівій смузі руху, у тому ж напрямку, рухався транспортний засіб марки «Мерседес». Водій вказаного автомобіля, без увімкнення покажчика правого повороту, раптово змінив напрямок руху направо (поворот на провулок Красноїльський), внаслідок чого допустив зіткнення з його автомобілем. Вважає, що саме водій ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху, що призвело до ДТП.

Постановою суду від 05.05.2026 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. При цьому судом було встановлено, що саме водій ОСОБА_2 перед здійсненням повороту праворуч, не врахував дорожньої обстановки, у зв`язку із чим, допустив зіткнення з його автомобілем. У зв`язку із наведеним, просив провадження у справі закрити.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Мельник З.В. підтримав пояснення свого підзахисного та просив провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю у його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Попович В.М. (07.05.2026) пояснив, що дорожньо-транспортна пригода трапилась саме з вини ОСОБА_1 , а не його довірителя ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 для розгляду справи не з`явився.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із чим, провадження у справі відносно нього підлягає закриттю, виходячи з наступного:

Так, відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Диспозиція ст.124 КпАП України передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом «Mitsubishi» по вул.Кармелюка,116 м.Чернівці, не обрав безпечної швидкості руху, інтервалу, дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Мерседес», під керування водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При цьому суд виходить з наступного:

Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із матеріалів справи, зокрема схеми місця ДТП, фото наданих ОСОБА_1 , вбачається, що його автомобіль марки «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 рухався у своїй смузі руху. Вказану обставину не заперечував й представник потерпілого.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Натомість судом встановлено, що водій ОСОБА_2 , виконуючи поворот праворуч, не переконався у безпеці виконання запланованого маневру для водіїв, що рухались у попутній правій смузі по його напрямку руху, не пропустив водія ОСОБА_1 , чим створив аварійну ситуацію.

Пунктом 10.6 ПДР передбачено, що якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

Виходячи з наведеного, водій великогабаритного транспортного засобу вправі був відступити від вимог ПДР лише у випадку, якщо це не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.

З урахуванням наявних у справі доказів, водій ОСОБА_2 , відступаючи від вимог п.10.4 ПДР, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконався у тому, що його дії не створюють небезпеку чи перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки дорожнього руху, що спричинило зіткнення із транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Чернівецького районного суду м.Чернівців від 05.05.2026, яка залишена без змін Чернівецьким апеляційним судом, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. При цьому судом встановлено, що у діях водія ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.10.4 ПДРУ, що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 24.03.2026.

Таким чином, суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 не порушував Правил дорожнього руху України.

Статтею 252 цього ж Кодексу визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положення ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого «Рішення ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Оскільки обставини викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, суд, керуючись ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тлумачить на його користь, у зв`язку із чим приходить до висновку про відсутність у його діях складу вказаного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до переконливого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із чим справа відносно нього підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.9,33,124,247,283-285,294 КпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Апеляційного суду Чернівецької області через Чернівецький районний суд міста Чернівців.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.