Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №671/2250/23 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/2250/23

Провадження № 3-в/671/4/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 р. м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Никифоров Є.О., розглянувши подання т.в.о. начальника відділу поліції № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про звільнення ОСОБА_1 від відбуття адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2023 року у справі № 671/2250/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 діб.

Т.в.о. начальника відділу поліції № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області звернувся до суду із поданням про звільнення ОСОБА_1 від відбуття зазначеного адміністративного стягнення, посилаючись на неможливість виконання постанови суду через стан здоров`я особи та закінчення строку давності виконання судового рішення.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, повідомлена належним чином про місце, дату та час розгляду подання, у судове засідання не прибув. Його неявка не перешкоджає розгляду подання.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними органами, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до частин 1-2 ст. 300 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.

Частина 1 ст. 327 КУпАП передбачає, що осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи Національної поліції. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові.

Отже, питання фактичного прийняття особи для відбування адміністративного арешту та можливості її тримання в умовах відповідної установи належить до компетенції органів, які забезпечують виконання такого стягнення

Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Вирішуючи питання про звільнення від відбуття адміністративного стягнення суд виходить із того, що КУпАП не передбачає такої підстави для припинення виконання постанови чи звільнення особи від відбуття адміністративного стягнення, як закінчення строку давності виконання постанови, що була своєчасно звернута до виконання.

Суд відхиляє доводи заявника щодо можливості застосування за аналогією положень ст. 80 Кримінального кодексу України про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Кодекс України про адміністративні правопорушення є самостійним законодавчим актом, який визначає підстави, порядок накладення та виконання адміністративних стягнень. При цьому КУпАП не містить норм, які б передбачали можливість звільнення особи від відбуття адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту у зв`язку із закінченням певного строку після звернення постанови до виконання. Застосування за аналогією положень кримінального закону у даному випадку фактично призвело б до створення нової правової підстави для звільнення від виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прямо не передбачена законом, що суперечить принципу законності діяльності суду та виходить за межі його повноважень. Відтак підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 80 КК України за аналогією суд не вбачає.

Посилання заявника на положення ст. 303 КУпАП є безпідставним, оскільки зазначена норма регулює строк звернення постанови до виконання та встановлює наслідки лише у разі незвернення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. Натомість із матеріалів справи вбачається, що постанова суду була звернута до виконання у встановленому законом порядку та прийнята уповноваженим органом до виконання.

Суд також критично оцінює доводи про неможливість виконання постанови у зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_1 оскільки до подання не долучено належних та допустимих доказів того, що уповноважена установа, в якій має відбуватися адміністративний арешт, відмовила у виконанні постанови суду відносно ОСОБА_1 у зв`язку зі станом його здоров`я, зокрема, у матеріалах справи відсутні відомості про направлення особи до відповідної установи для відбування адміністративного арешту, результати її медичного огляду такою установою, рішення уповноважених посадових осіб про відмову у прийнятті особи або інші документи, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконання постанови суду.

Наданий консультативний висновок лікаря-нарколога від 09.09.2025, в якому зазначено про неможливість утримання ОСОБА_1 в ІТТ та КЗД, сам по собі не є достатнім доказом об`єктивної неможливості виконання постанови суду про адміністративний арешт.

Крім того, із подання не вбачається, що органом Національної поліції були вичерпані всі передбачені законом заходи щодо організації виконання постанови суду.

Таким чином, наведені у поданні доводи не підтверджені належними та достатніми доказами, які б свідчили про існування передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбуття адміністративного стягнення або про об`єктивну неможливість виконання постанови суду.

Керуючись статтями 298, 300, 304 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання т.в.о. начальника відділу поліції № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про звільнення ОСОБА_1 від відбуття адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 діб, призначеного постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2023 року у справі № 671/2250/23, – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Є. О. Никифоров