Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №515/1271/25 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1271/25

Провадження № 3/515/316/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ВП №2 Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколів серії ЕПР1 № 420120 та серії ЕПР1 № 420110 від 11 серпня 2025 року ОСОБА_1 11 серпня 2025 року о 21 год 03 хв керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-2102» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Василя Тура, 99 в м. Татарбунари Одеської області, здійснив зіткнення з автомобілем який знаходився на стоянці з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 11 серпня 2025 року о 21 год 03 хв по вул. Василя Тура, 99 в м. Татарбунари Одеської області керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-2102» д.н.з. НОМЕР_1 виконуючи маневр заднім ходом не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, та не реагував на її зміну та здійснив наїзд на автомобіль марки «TOYOTA. LAND CRUISER» д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований на стоянці біля магазину. В результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.9 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

20 листопада 2025 року постановою Татарбунарського районного суду Одеської області, об`єднано в одне провадження матеріали № 515/1257/25 (провадження № 3/515/1608/25) та № 515/1271/25 (провадження № 3/515/1623/25) відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Присвоєно об`єднаній справі про адміністративне правопорушення № 515/1271/25 (провадження № 3/515/1623/25).

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Паюл Т. І. заявила клопотання про закриття провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що в протоколі зазначається, що потерпілою особою за ст. 124 КУпАП є ОСОБА_2 , але він не є власником автомобіля та не мав довіреності на його користування. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію автомобіль марки «Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_3 належить зовсім іншій особі, а саме ОСОБА_3 . З матеріалів не вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 керував автомобілем. Ці всі факти говорять проте, що ОСОБА_2 не є належною потерпілою особою у протоколі ЕПР1 №4201020 це означає, що протокол складений з порушенням ст. 254 КУпАП. Також, на відео та на фото зазначається різні пошкодження автомобіля Ленд Крузер. На відео взагалі, жодних пошкоджень ОСОБА_4 не зафіксовано автомобілі стоять паралельно відносно один одного. Пошкодження автомобіля Ленд Крузер є на фото, але відсутні на відео.

До того ж водій ОСОБА_1 не здійснював рух на автомобілі «BА3 2120» на момент складання протоколу. Рух автомобіля не зафіксовано на відео. Зупинка поліцейськими транспортного засобу не здійснювалася. Поліцейські у протоколі ЕПР1 №420110 вказують, що нібито ОСОБА_5 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння. Але, на відео відсутні пропозиція від поліцейських пройти такий огляд на місці за допомогою алктостеру «Драгер», а також відсутня пропозиція пройти такий огляд у медичному закладі, тобто поліцейські на відео не виявили ознак сп`яніння та не пропонували ОСОБА_1 пройти відповідний огляд. У матеріалах справи також відсутній акт на стан сп`яніння. Якщо відео відсутнє з пропозицією пройти огляд на стан сп`яніння, то складених документах повинні бути підписи 2 свідків, але не в направлені медичний заклад таких свідків немає. Крім того вказує на порушення порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, вказав, що перебував 11.08.2025 року біля магазину «Бумеранг» за адресою: Тура Василя, м. Татарбунари, в якому здійснив покупку та сів до свого автомобіля ВАЗ 2102. Через деякий час, ОСОБА_5 почув як по його автомобіля хтось стукає із великою силою, вийшовши із автомобіля він побачив, що це був ОСОБА_2 , який вказав йому, що він здійснив наїзд на його автомобіль Ленд Крузер. ОСОБА_5 вказує, що жодного наїзду не вчиняв. На його автомобілі ВАЗ 2102 пошкоджень немає. Крім того він зазначає, що не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Допитані у судовому засіданні працівники поліції: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили суду, що під час затримання ОСОБА_5 , який був у розшуку РТЦК та СП, з поверхневого огляду був у стані алкогольного сп`яніння, намагався втекти, поведінка була дещо агресивною. Також пояснили, що на місці події уламки транспортних засобів були відсутні.

Пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд до уваги не бере, так як останні були лише присутні під час евакуювання автомобіля марки «ВАЗ».

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, суд прийшов до наступного висновку.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень до суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420110 від 11.08.2025, в якому, окрім іншого, зазначено відомості про посадову особу, яка склала такий протокол та особу, відносно якої він складені, суть вчиненого адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване, зокрема зазначено, що 11.08.2025 о 21 год 03 хв по вул. В. Тура в м.Татарбунари Одеської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем здійснив зіткнення з автомобілем який перебував на парковці з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою алкотестер драгер на місці події відмовився та в медичному закладі також відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420120 від 11.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст..124 КУпАП, в якому зазначені обставини вчинення ним адміністративного правопорушення;

- схему місця дорожньо-транспортної пригоди з фото матеріалами до нього, яка була складена безпосередньо на місці пригоди в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ;

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5457714, датованою 11 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладення штрафу на користь держави;

- рапорт інспектора СРПП ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області В. Гречальним з викладеними обставинами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушенням передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- рапорт помічника чергового ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Нікітенко Б. О. про отримання 11.08.2026 року о 21:00 годині повідомлення зі служби 102 про те, що 11.08.2026 року о 20:59 год по вул. В. Тура в м.Татарбунари Одеської області біля магазину «Бумеранг» сталося ДТП 2-х авто;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з викладеними обставина подій, які наявні у матеріалах справи;

- направлення на огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду;

- відеозаписи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб`єкт правопорушення загальний.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортним засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, що характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Вимоги цього пункту означають, що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП, фото з місця ДТП, копія постанови про накладення штрафу на водія ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відеофайли, не доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 п. 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Єдиним доказом керування транспортним засобом ОСОБА_1 є відеофайл (WhatsApp Video 2025-08-12 at 09.28.20.mp4) на якому видно, що останній під`їжджає на червоному автомобілі марки «ВАЗ-2102» до центрального входу кафе «Бумеранг», виходить з авто до приміщення кафе і через деякий час повертається, сідає в авто, починає від`їжджати, до нього підбігає особа і виштовхує з авто. Вказане відео не містить фіксації зіткнення транспортних засобів марки «ВАЗ-2102» д.н.з. НОМЕР_1 та марки «TOYOTA». Крім того, на долучених фотографіях автомобіль марки «TOYOTA. LAND CRUISER», д.н.з. НОМЕР_2 , дійсно має технічні пошкодження, однак автомобіль марки «ВАЗ-2102» д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджнень не має.

Разом з цим, слід звернути увагу, що відеофайл (WhatsApp Video 2025-08-12 at 09.28.20.mp4) створений шляхом перезнімання відео з одного носія (телефон) на інший (планшет) і встановити, що цей відеозапис здійснений саме 11 серпня 2025 року о 21 год 03 хв неможливо.

Жодних інших доказів зіткнення автомобілів матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що долучені до справи про адміністративне правопорушення матеріали не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 10.9 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, частиною першою статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до частини другої статті 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями частини третьої статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним провадження у справі закрити, оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину порушення ним п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

На доведення вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420110 від 11.08.2025;

- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420120 від 11.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП;

- рапорт інспектора СРПП ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області В. Гречального з викладеними обставинами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушенням передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;

- направлення на огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду;

- відеозаписи (WhatsApp Video 2025-08-12 at 09.28.20.mp4, VID250811-213640F-8888888-000000-0013.MOV, VID250811-212640F-8888888-000000-0012.MOV, VID250811-211640F-8888888-000000-0011.MOV, VID250811-210639F-8888888-000000-0010.MOV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Водночас відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є зміцнення законності.

Частина 1 статті 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад адміністративного правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення слід встановити, які саме з перелічених у частині 1 статті 130 КУпАП України дій були вчиненні.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції (Адольф проти Австрії (Adolf v. Austria), пункт 30).

Першочергова оцінка Європейським судом з прав людини застосовності кримінального аспекту ст. 6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82 - 83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.

У практиці Європейського суду з прав людини перший критерій має відносну значимість, тобто коли внутрішнє державне законодавство класифікує певне правопорушення як кримінальне, цей критерій буде мати вирішальне значення. В іншому випадку Європейський суд з прав людини не приймає до уваги національну класифікацію та вивчає фактичний зміст розглядуваної процедури.

Другий та третій критерії, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Енгель на інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands), являються альтернативними та необов`язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст. 6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належить в цілому до «кримінальної» сфери (Озтюрк проти Німеччини (Ozturk v. Germany), пункт 54; Лутц проти Німеччини (Lutz v. Germany), пункт 55).

Після проведення аналізу вказаних вище джерел права, враховуючи види та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, суд вважає, що адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з точки зору Конвенції, можна вважати «кримінальним». Тому, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вважаю обґрунтованим застосування в даному випадку положень ст.62 Конституції України, відповідно до ч.3 якої, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

При розгляді справ про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 420110 від 11 серпня 2025 року вказано, що ОСОБА_1 11 серпня 2025 року о 21 год 03 хв керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-2102» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Василя Тура, 99 в м. Татарбунари Одеської області, здійснив зіткнення з автомобілем який знаходився на стоянці з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до розділу 1 п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за №1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, встановленим порядком проходження огляду на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів є порядок відповідно до якого особі пропонується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, за наслідками якого, у разі підтвердження стану сп`яніння, складається та додається до протоколу акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та роздруківка із результатом огляду. В разі відмови особи від проходження огляду на місці зупинки або незгоди з його результатами особа одразу направляється до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння. У разі підтвердження стану сп`яніння за результатами огляду в закладі охорони здоров`я відповідний висновок додається до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 «від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився».

Разом з тим, з долучених до матеріалів справи відеозаписів неможливо встановити чи було запропоновано ОСОБА_1 проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі.

Додані до матеріалів справи відеозаписи взагалі не містять процесу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також, направлення останнього до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак, до матеріалів справи він доданий.

Таким чином, всупереч п. 8 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, неможливо встановити, чи було видано ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого передбачена додатком 1 до Інструкції № 1452/735.

Викладені обставини, досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що в даному випадку не надано доказів відмови водія від проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП та вимогами Інструкції.

Разом з цим, відповідно до п.2 розділу II Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Інструкції під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

З переглянутих відеозаписів відсутні відомості щодо виконання поліцейськими вимог ст. 268 КУпАП, що є підставою вважати порушенням законної процедури оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 не було роз`яснено права та обов`язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, передбачені чинним законодавством. Зазначене є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що працівниками патрульної поліції, якими складено протокол відносно ОСОБА_1 та інші процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення, порушено та обмежено процесуальні права останнього, у тому числі право на захист.

Зважаючи на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є лише первинним правовим висновком працівника поліції про виявлені ним формальні ознаки порушення водієм ПДР та не має вирішального доказового значення й повинен оцінюватись у сукупності та співставленні іншими доказами, приймаючи до уваги рапорти працівників поліції не є доказами, відповідно до ст. 251 КУпАП (висновки Верховного Суду у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а), а також враховуючи, що свідчення працівників поліції, надані у судовому засіданні, не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, позаяк такі особи є представниками суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, та останні спростовуються зібраними доказами по справі, зокрема й наданими відеозаписами, суд вважає недоведеними обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння чи відмови проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до положень ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП ).

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на фактичні обставини справи, зокрема порушення працівниками патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення положень КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 17, 124, 130, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К. І. Олійник

Повний текст судового рішення складено 16 червня 2026 року