Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №607/10317/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Справа №607/10317/26 Провадження №3/607/3301/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Бакальця І.Г., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №654962 від 02.05.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 02.05.2026 о 00 год. 29 хв. в м. Тернопіль по вул. Маркіяна Шашкевича, 19, керував транспортним засобом – електросамокатом марки та моделі «VEVI VV20155» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alkotest 6810 ARAM-2250» та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій ОСОБА_1 відмовився, чим, на думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

20.05.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Бакалець І.Г. подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування таких вимог зазначив про те, що електросамокат марки та моделі «VEVI VV20155» має потужність двигуна менше 4 кВт, у зв`язку з чим не може вважатись транспортним засобом у відповідності до вимог пункту 1.10. Правил дорожнього руху та диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Бакалець І.Г. зазначив про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 02.05.2026 о 00 год. 29 хв. в м. Тернопіль по вул. Маркіяна Шашкевича, 19 керував електросамокатом марки та моделі «VEVI VV20155», оскільки наявна на відеозаписах інформація цього не підтверджує, тоді як інших доказів цих обставин у справі немає. З огляду на викладене, захисник вважає, що ОСОБА_1 у даному випадку не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

Заслухавши доводи захисника та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому визначальним для кваліфікації діяння за статтею 130 КУпАП є встановлення спеціального суб`єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 наведено роз`яснення, що керування транспортним засобом - це виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та чи швидкості транспортного засобу.

Водночас, сама по собі відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за відсутності факту керування нею транспортним засобом, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як видно, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №654962 від 02.05.2026 з доданими до нього DVD-R дисками з відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції; копію свідоцтва №П51QM222410325, яке чинне до 20.11.2026, про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alkotest 6810 ARAM-2250»; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 02.05.2026; рапорт поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Сулими В. від 02.05.2026; довідку УПП в Тернопільській області ДПП від 02.05.2026.

Однак, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи, на переконання судді, не свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, а відтак не підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містять належних, достатніх і переконливих доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в даній справі.

Так, досліджений в судовому засіданні відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції не містить відомостей, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 02.05.2026 о 00 год. 29 хв. у м. Тернополі по вул. Маркіяна Шашкевича, 19 транспортним засобом — електросамокатом марки та моделі «VEVI VV20155», оскільки на вказаному відеозаписі відсутня фіксація руху електросамоката під керуванням ОСОБА_1 чи інших обставин, які б свідчили про здійснення ним керування зазначеним транспортним засобом.

Аналогічно, досліджений судом відеозапис із нагрудних камер працівників поліції не підтверджує факту керування ОСОБА_1 електросамокатом марки та моделі «VEVI VV20155», оскільки на ньому зафіксовано лише переміщення останнім електросамоката в руках. При цьому само по собі перенесення чи перевезення електросамоката без його використання особою за призначенням не свідчить про керування такою особою транспортним засобом у розумінні вимог Правил дорожнього руху та положень ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, долучені до протоколу відеозаписи не підтверджують факту керування ОСОБА_1 02.05.2026 о 00 год. 29 хв. в м. Тернопіль по вул. Маркіяна Шашкевича, 19 транспортним засобом та не спростовують доводи захисника про те, що ОСОБА_1 у зазначені в протоколі дату та час транспортним засобом - електросамокатом марки та моделі «VEVI VV20155» не керував.

Надаючи оцінку іншим долученим до матеріалів справи письмовим документам, доходжу висновку, що такі також не містять достатніх даних на підтвердження факту керування ОСОБА_1 у вищевказані дату та час транспортним засобом – електросамокатом, з огляду на таке.

Так, долучене до матеріалів справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний документ, за відсутності доведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не доводить його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину згідно складеного щодо нього протоколу.

Наявні в матеріалах справи свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та довідка УПП в Тернопільській області ДПП не містять жодних відомостей на підтвердження обставин, викладених у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, а тому не можуть розцінюватись судом як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доданий до матеріалів справи рапорт працівника поліції також не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не є самостійним доказом у розумінні статті 251 КУпАП та відноситься до внутрішніх службових документів правоохоронних органів.

Як видно, будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували факт керування ОСОБА_1 02.05.2026 о 00 год. 29 хв. в м. Тернопіль по вул. Маркіяна Шашкевича, 19 транспортним засобом – електросамокатом марки та моделі «VEVI VV20155», та що б мало значення для правильного вирішення справи, в контексті положень ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи немає.

При вказаних обставинах, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Таким чином, суддя констатує відсутність в матеріалах даної справи належних та достатніх доказів, які б беззаперечно та за принципом «поза розумним сумнівом» підтверджували те, що ОСОБА_1 02.05.2026 о 00 год. 29 хв. в м. Тернопіль по вул. Маркіяна Шашкевича, 19 керував транспортним засобом - електросамокатом марки та моделі «VEVI VV20155», тобто був водієм та відповідно суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, обставини, викладені у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №654962 від 02.05.2026, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи у суді.

Разом з тим, суддя вважає помилковими доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Бакальця І.Г. про неналежність електросамокату марки «VEVI» до категорії транспортних засобів у розумінні пункту 1.10. Правил дорожнього руху та диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до Постанови Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №127/5920/22 використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом (в тому числі електросамокатом), є водієм транспортного засобу згідно з положеннями пункту 1.10 ПДР, а відтак суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Водночас, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 у вказані в протоколі дату та час транспортним засобом, а відтак не доведено усі обставини, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З таких підстав, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

СуддяІ. М. Царук