Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №606/786/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/786/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Клімова А.Ю. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2021 року вона проживала разом із відповідачем однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реєстрацію народження дитини вона із батьком дитини (відповідачем) здійснили спільно та добровільно у Теребовлянському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20.10.2023 року, під час якої відповідач визнав себе батьком дитини. На підставі проведеної державної реєстрації видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , у якому батьком дитини зазначено відповідача ОСОБА_2 . Після отримання свідоцтва про народження сина відповідач зареєстрував сина ОСОБА_3 за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_1 .

З метою додаткового підтвердження відомостей про батьківство представником позивача отримано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 27.03.2026, відповідно до якого батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

Позивач зазначила, що сімейні відносини між нею та відповідачем погіршилися, у зв`язку з чим вони вирішили припинити сімейні відносини та ведення спільного господарства. Після припинення фактичних сімейних відносин вона разом із малолітньою дитиною переїхала до місця проживання своїх батьків в іншу область, де проживає та здійснює фактичне утримання дитини самостійно. 26.09.2025 дитину зареєстровано за місцем її проживання в АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними відомостями з реєстру територіальної громади.

Відповідач перебуває за межами України, у Республіці Польща, де працевлаштований та отримує дохід у розмірі близько 3 893,60 злотих щомісячно. Незважаючи на наявність доходу, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв`язку з чим вона повністю несе самостійно витрати на забезпечення потреб малолітнього сина.

Крім того, вказала, що дитина потребує щоденного матеріального забезпечення, зокрема витрат на харчування, одяг, лікування та інші необхідні потреби, однак добровільної участі відповідача в утриманні дитини немає, а домовленості щодо сплати аліментів між ними не досягнуто.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Клімов А.Ю. в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі із підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем його проживання і через розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 05.05.2026 у справі за вказаним позовом відкрито провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що під час спільного життя у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 216, а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00057386970 від 27.03.2026, відповідно до якого батьком ОСОБА_3 вказано ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позивач проживає із сином окремо від відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади № 2026/003832125, № 2026/003832083 від 10.03.2026.

Дитина перебуває на утриманні позивача.

Зі змісту позовної заяви та долучених до неї письмових додатків вбачається, що відповідач перебуває за межами України, у Республіці Польща, де працевлаштований та отримує дохід у розмірі близько 3 893,60 злотих щомісячно. Вказану інформацію відповідач не спростував.

Відповідач, будучи працездатною особою та маючи дохід від трудової діяльності на території Республіки Польща, належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Витрати на забезпечення дитини харчуванням, одягом, речами першої необхідності, лікуванням та відвідуванням закладу дошкільної освіти несе позивач.

Дані про те, що у ОСОБА_2 наявні інші діти, непрацездатні батьки, дружина, у суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до п. 1,2,3,4 ч. 1, ч.2 ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів повинен враховувати обставини, що мають істотне значення, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення, тощо. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, тобто до 18 років.

Визначаючи розмір аліментів, який на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який працює, не має на утриманні інших осіб, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, жодних доказів на спростування позовних вимог позивача відповідач до суду не подав, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1331,20 грн., слід стягнути відповідача в користь держави, оскільки позивач, на користь якої ухвалено рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Вирішуючи питання стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн., оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання зазначених робіт, категорія справ про стягнення аліментів є малозначною, позовна заява, яка складена представником позивача не потребує багато часу для її підготовки, а судова практика у спорах про стягнення аліментів є сталою. За таких обставин вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 109, 110, 112-114 СК України, ст. 6-16, 81, 137, 141, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1331,20 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: Л.С. Ромазан