Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №603/348/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/348/26

Провадження № 1-кп/603/45/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026216130000060 від 02.06.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Діброва Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

у с т а н о в и в:

Досудовим розслідуванням встановлено та не оспорюється учасниками судового провадження, що 01.06.2026 року приблизно о 18:50 год у військовослужбовця ОСОБА_2 під час перебування на території спортивного майданчику, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесного конфлікту із ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на завдання побоїв та вчинення інших насильницьких дій відносно ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний намір та доводячи його до логічного завершення, усвідомлюючи протиправність своїх дій ОСОБА_2 , 01.06.2026 року приблизно о 18:50 год, перебуваючи на території спортивного майданчику, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин, під час словесного конфлікту із ОСОБА_3 , схопив останню правою рукою за волосся та почав тягнути на себе, внаслідок чого потерпіла втратила рівновагу та впала спиною на поверхню землі.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння потерпілій фізичного болю, перебуваючи поруч із ОСОБА_3 , яка в той час лежала спиною на землі, нахилився над нею та умисно наніс два удари долонею правої руки в ділянку лівої частини обличчя потерпілої.?

Надалі ОСОБА_2 , не зупиняючись на досягнутому, керуючись особистими неприязними відносинами підвівся на ноги й умисно наніс ОСОБА_3 , яка в той момент перебувала в положенні лежачи спиною на землі ще два удари, а саме: один удар стопою лівої ноги в ділянку правої частини голови та один удар стопою правої ноги в ділянку лівої частини тулуба останньої.

Внаслідок завданих побоїв та вчинення інших насильницьких дій ОСОБА_3 відчула різкий фізичний біль, проте тілесних ушкоджень не отримала.

Такими умисними діями, які виразились в умисному завданні побоїв та вчиненні інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю ОСОБА_3 і не спричинили тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у порядку, передбаченому ст. 302 КПК України.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності, та матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують безпосереднє визнання ОСОБА_2 своєї винуватості.

Також долучено заяву потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якої вона погодилася із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку,ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.

Частиною 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

З огляду на позицію учасників судового провадження, враховуючи положення ст. ст. 381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду цього обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

За результатами вивчення обвинувального акту з доданими до нього матеріалами кримінального провадження суд приходить до переконання, що встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення обвинуваченим кримінального проступку знайшли своє підтвердження і дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання побоїв та вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком; обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; відсутність обставин, які обтяжують покарання; відомості про особу обвинуваченого: раніше не судимий, є особою молодого віку, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, проходить військову службу за контрактом, а також те, що обвинувачений згоден із запропонованим прокурором покаранням у виді штрафу.

За наведених обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення.

Витрати на залучення експерта, речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався, цивільний позов не пред`являвся.

Керуючись ст. 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1