Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №944/597/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/597/26

Провадження №3/944/654/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 лютого 2026 року серії ЕПР №580956, 01 лютого 2026, о 21 год 40 хв, на 11 км автодороги М-10 Львів-Краковець, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №000093 від 01 лютого 2026 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 не не прибув, подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю у його діях ознак адміністративного правопорушення.

В обгрунтування клопотання клопотання, зазначив таке. 01 лютого 2026 року близько 19 год він керував автомобілем «Шкода Фабія» та через неналежно посипане дорожнє покриття, автомобіль занесло у сніговий сугроб. Пересвідчившись, що автомобіль нікому не заважає, технічних пошкоджень немає, він викликав евакуатор, та як увечері 1 лютого 2026 року, у проміжку між 20:00 та 23:00, у Львові було дуже холодно, температура повітря становила приблизно -14. - 16°С та акумулятор в машині на морозі розрядився. Поки чекав евакуатор, через постійний холод він випив 100 грам спиртного напою щоб зігрітися. Близько 22 год під`їхали працівники поліції, в ході розмови один з працівників поліції запитав кому належить автомобіль, коли отримав відповідь, останній сказав йому «дихнути» та поїхати на медичне освідчення. Він неодноразово пояснював їм що керував автомобілем напередодні, а працівники поліції його не зупиняли, але на це не зважали. Додатково звертає увагу суду на те, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських розпочинається з 22:06:00 год 01.02.2026, жодних доказів того, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп?яніння о 21:40:00 год 01 лютого 2026 року працівники поліції не надають. Окрім цього, жодного факту порушення ним будь-яких вимог ПДР України немає, а тому і підстав для перевірки документів та наступних вимог щодо огляду його, як водія, на стан сп?яніння у поліцейського не було. Статею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено чіткий перелік підстав зупинення працівниками поліції автомобілів. Отже, як такої зупинки не було взагалі, а від так всі подальші дії працівників поліції є неправомірними і не породжували у водія обов?язку пред?явлення документів та проходження огляду на стан сп?яніння.

Свідок ОСОБА_2 надав суду такі показання. В один із зимових вечорів 01 лютого 2026 року, близько 20 години, до нього зателефонував знайомий йому чоловік на ім`я ОСОБА_3 , житель с.Страдч Яворівського району Львівської області, який пояснив, що він знаходиться на трасі Львів-Краковець, в с.Підрясне, біля торгового гіпермаркету «АТБ», заїхав в сніговий сугроб та йому потрібні послуги евакуатора. Через деякий проміжок часу, він, завершивши інші термінові справи, близько 22 год вечора попрямував в с. Підрясне, однак ОСОБА_4 зателефонував та повідомив, що в нього склалася непедбачувана ситуація, оскільки до нього підійшли працівника поліції та везуть його на медичне освідчення у м.Львів. В подальшому, він за допомогою спеціального транспортного засобу відвантажив автомобіль «Шкода Фабія» та доставив в с. Страдч. Також свідок надав суду копії документів, які підтверджують здійснення ним підприємницької діяльності, пов`язаної з наданням транспортних послуг та наявності у власності автомобіля-евакуатора.

Оцінивши клопотання особи, яка притягаєтся до адміністративної відповідальності, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 "а" Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580956 від 01.02.2026, надано:

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху №000093 від 01 лютого 2026 року;

- рапорт інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Комарської Х;

- оптичний диск, що містить відеоматеріали.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється, серед іншого керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Верховний Суд у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 р. вказав, що доказом порушення ПДР України не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського. якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюванних процесуальних дій (винесення постанови. складання протоколу).

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 01.02.2026 року, о 21 год 40 хв, автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

На долученому до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписі відсутній факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , та факт зупинки працівниками поліції даного автомобіля.

Також в матеріалах справи відсутнє направлення водія до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Однак поліцейські не відеофіксації руху автомобіля ОСОБА_1 , моменту зупинки транспортного засобу, із службових відеокамер, а також не вжили заходів для отримання відповідних відеозаписів з інших джерел, зокрема, із камер зовнішнього спостереження супермаркету, біля якого перебував автомобіль ОСОБА_1 .

На відеозаписі, відображена лише розмова поліцейських з ОСОБА_1 та моменти проходження медичного огляду і оформлення протоколу.

Також суд зазначє, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 283,284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушенн, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушенняУкраїни, у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Д.Б. Поворозник