Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №466/1897/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1897/26

Провадження № 2/466/2115/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

в складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

10 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 16.03.2024 року, Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №54, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що з часу повторної реєстрації шлюбу стосунки в сім`ї між ним та дружиною не склались. Сімейні стосунки між ними розладилися, зникло взаєморозуміння, а також взаємоповага, кожен з подружжя проживає окремим життям та своїми інтересами. Зазначає, що спільних дітей від шлюбу сторони не мають. Спільного господарства не ведуть . В результаті таких обставин їх сім`я фактично припинила своє існування, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Спроби примирення, як і збереження сім`ї були марними та безрезультатними. Шлюб існує тільки формально, тому просить такий розірвати.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін.

25.05.2026 року, на адресу суду надійшло клопотання відповідачки про надання терміну для примирення з позивачкою.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року у задоволенні клопотання про надання терміну на примирення відмовлено.

Представник позивача, адвокат Панюра Н.Ф., в судовому засіданні наполягала на розірванні шлюбу з підстав вказаних в позовній заяві. Крім того пояснила, що з`ясовувала позицію позивача, який категорично проти збереження шлюбних відносин з відповідачкою. Зазначила, що спільного майбутнього з відповідачкою ОСОБА_3 не бачить, сторони вже намагались зберегти сім`ю та шлюб після розлучення, проте це призвело до того, що він остаточно вирішив розірвати шлюб.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти розірвання шлюбу. Зазначила, що любить свого чоловіка, та не бажає розлучатись з ним. Заява до суду – це імпульсивне рішення її чоловіка , що перебуває у лавах ЗСУ. Спілкування між ними збережене, відносини хороші . Відтак, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення для справи.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

За приписами частин третьої, четвертої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом встановлено, що між сторонами укладено шлюб 16.03.2024 року, Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №54, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Дана реєстрація шлюбу є повторною, так як рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 12.01.23 між тим же подружжям було розірвано шлюб, який укладався ними 16.11.22.

В період шлюбу між сторонами були розбіжності у вирішенні сімейних питань, виникали суперечки та непорозуміння, що впливало на їхні взаємовідносини. Сімейні стосунки між ними розладилися, зникло взаєморозуміння, а також взаємоповага, кожен з подружжя проживає окремим життям та своїми інтересами. Спільних дітей від шлюбу сторони не мають.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності з ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Частиною третьою статті 109СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.

Оскільки зі змісту позовної заяви, та наданих сторонами пояснень, вбачається, що шлюб між сторонами має формальний характер, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, що має істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З`ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки шлюб розпався, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, відтак цей шлюб слід розірвати.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,що був зареєстрований 16.03.2024 року, Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №54, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 - 1331,20 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 16 червня 2026 року.

Суддя І. Є. Зима