Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №456/1185/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1185/26

Провадження № 2/456/1179/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн щомісяця, починаючи стягування з моменту подання позову до закінчення навчання дитини або до досягнення ним двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 15 вересня 2005 року між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб. У шлюбі в них народилася дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Шлюб між ними було розірвано 23 грудня 2014 року, після чого син залишився проживати разом позивачкою за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 26.02.2026 р. та довідкою № 46 від 25.02.2026 року виданою Виконавчим комітетом Стрийської міської ради 25 лютого 2026 року.

На даний час син є повнолітнім, однак продовжує навчатися у ДНЗ "Вище професійне училище № 34 м. Стрий", що підтверджується довідкою з місця навчання (копія додається).

Син навчається на денній формі навчання на 3 курсі, що об?єктивно унеможливлює повноцінне працевлаштування та самостійне матеріальне забезпечення. Термін навчання до 30.06.2026 року.

Зазначає, що працює в управлінні соціального захисту населення Стрийської РДА з 2014 року на посаді завідувача сектору по роботі з ВПО. Орієнтовний місячний мій дохід становить 16 000 грн.

Щомісячно витрачає на сім`ю (вона син та мати) кошти на харчування, проживання, проїзд, медикаменти, одяг та взуття, інші побутові та особисті потреби. У червні 2025 року перенесла операцію по видаленню жовчного міхура, оскільки мала хронічний калькульозний холецистит, постійно потребує лікування, на даний час перебуває на обліку у гастроентеролога. Також перебуває на обліку в офтальмолога, оскільки має проблеми із зором, носить спеціальні контактні лінзи із 2002 року, які міняє кожного місяця.

3 2014 року повністю самостійно займається вихованням сина та матеріально забезпечує всі його потреби для проживання, навчання, оздоровлення та відпочинку. Відповідач сплачував аліменти на утримання до повноліття у розмірі 3000 грн.

Навчаючись, син отримує стипендію у розмірі 1250 грн щомісячно, але ці кошти не покривають навіть проїзд до навчального закладу, який становить 60 грн./день (с. Добрівляни - м. Стрий - с. Добрівляни) та харчування. Cин має проблеми із здоров?ям, зокрема захворювання хребта, перебував на обліку у дитячого хірурга, потребував комплексних заходів лікування, а це курс масажів та лікувальної фізкультури, а також консультації профільних спеціалістів та діагностики, що потребує додаткових витрат. Також великі фінансові витрати несуть стоматологічні послуги, якими ми користуємось.

Щомісячні витрати сина включають продукти харчування, оплату мобільного зв?язку та інтернету, медичні послуги, ліки, а також інші товари чи послуги першої необхідності, в тому числі одяг та взуття.

У 2025 році син займався у спортивному залі з метою фізичного розвитку та покращення здоров?я, проте на даний момент припинив через брак коштів. Зазначає, що син готується самостійно до національного мультипредметного тесту з метою вступу у вищий навчальний заклад. На жаль, фінансової можливості для найму репетиторів, викладачів для підготовки не має.

Із значним зростанням цін на продукти харчування, одяг, взуття, оплату мобільного зв?язку та інтернету, медичні послуги, ліки, а також інші товари чи послуги першої необхідності, витрати на утримання дитини суттєво збільшились. Наголошує, що її доходів не достатньо, щоб забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового і соціального розвитку дитини.

Їй відомо, що відповідач працював водієм дальних перевезень (водій фури). Він є працездатним, здоровим. Розмір заробітної плати та наявність інших доходів у відповідача їй невідомі. Добровільної матеріальної допомоги сину після повноліття не надавав, у вихованні участі не бере вже понад 10 років.

З огляду на розмір її доходу та обсяг щомісячних витрат, самостійно забезпечити належний рівень життя сина, який відповідає його віку, освітнім потребам та сучасним соціально-економічним умовам, не має можливості. Враховуючи відсутність достовірної інформації про розмір доходу відповідача та можливу нерегулярність таких доходів, просить визначити аліменти у твердій грошовій сумі відповідно до ст. 184 СК України у розмірі 10 000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 через свого представника подав відзив на позов в якому зазначає наступне.

Стверджує, що захворювання позивача не впливають на розмір аліментів, адже предметом даного спору згідно зі ст. 199 Сімейного кодексу України є обов?язок батьків утримувати повнолітню дитину на період навчання. Стан здоров?я позивача не є правовою підставою для визначення розміру аліментів на дитину в даній категорії справ, оскільки вона не просить утримання на себе як на дружину.

Заззначає, що відповідач офіційно працевлаштований та має стабільний дохід, що становить 38 000 грн. на місяць. З цієї суми щомісячно відраховуються податок на доходи фізичних осіб (18%), військовий збір (1.5%) та єдиний соціальний внесок. Наявність офіційного місця роботи та постійного заробітку (на відміну від мінливого доходу) дозволяє забезпечити регулярність виплат шляхом стягнення частки від доходу, що є найбільш справедливим механізмом у період війни.

Також, покликається на те, що згідно з відповіддю на адвокатський запит від ДНЗ «ВПУ №34 м. Стрий» (№233 від 07.05.2026), син сторін, ОСОБА_4 , завершує навчання вже 30 червня 2026 року Отримання професійної освіти («Електромонтажник силових мереж») дозволить повнолітній дитині вже з липня 2026 року самостійно забезпечувати власні потреби. Стягнення фіксованої суми у 10 000 грн. на такий короткий термін (менше двох місяців) є надмірним.

Відповідач фактично проживає та повністю утримує свою матір — ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), яка є пенсіонеркою та має тяжкі хронічні захворювання (бронхіальна астма сер. тяжкості, емфізема легень, IXC, гіпертонічна хвороба IІ ст.). Мати потребує постійного дороговартісного лікування, що підтверджується випискою з медичної карти №99/5. Ці обов?язкові витрати суттєво обмежують фінансову спроможність відповідача сплачувати аліменти у твердій сумі, як того вимагає позивач. Враховуючи вищевикладене, вважає, що розмір аліментів у 1/6 частини від офіційного доходу відповідача є розумним, співмірним потребам сина та реальним можливостям батька.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні дії, заяви (клопотання) учасників справи.

02.03.2026 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 головуючим суддею визначено суддю Валовін Ю.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.03.2026. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.

Судове засідання 30.03.2026 було відкладено з причин неявки відповідача в справі.

14.04.2026 через підсистему електронний суд представник ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.05.2026 було задоволено клопотання представника відповідача від 15.05.2026 про розгляд справи в режимі відео конференції.

Розгляд справи по суті відбувся 04.06.2026 за участі позивача та представника відповідача. Позивач підтримала позовні вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дитину у розмірі 10 000,00 грн, просила такі задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечила стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, повідомила, що відповідач має стабільний дохід, готовий сплачувати аліменти в розмірі 1/6 від доходу, оскільки має на утриманні непрацездатну маму.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

За наслідком судового засідання 04.06.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та визначив час його проголошення 08.06.2026 о 12:30 годин.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 15.09.2005 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Міським відділом РАЦС Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 2608. ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі подружжя народився син ОСОБА_4 , (свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 05.02.2008)

23.12.2014 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, що підтверджується копією рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 грудня 2014 року по справі №464/11874/14-ц.

Син, ОСОБА_4 проживає разом з мамою за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 26.02.2026 та довідкою № 46 від 25.02.2026 виданою Виконавчим комітетом Стрийської міської ради 25.02.2026.

ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання на 3 курсі в ДНЗ "Вище професійне училище № 34 м. Стрий", що підтверджується довідкою з місця навчання № 227 від 06.05.2026. За час навчання ОСОБА_4 до квітня 2026 року виплачувалась стипендія в розмірі 1 250,00 грн.

Відповідно до виписки з медичної картки амбулаторного хворого № 6028 від 18.06.2025 ОСОБА_4 перебуває на обліку у хірурга з захворюванням М41.14 (сколіоз).

Позивачка згідно виписки ВП ЛІЛ КНПЕ ТМО СМОЛ хворіє на хронічний калькульозний холецистит. Згідно товарного чеку № 11097 від 15.01.2026 позивачка користується послугами приватної клініки «Лінком», зокрема придбає контактні лінзи. Згідно довідки про доходи № 06-815 від 03.06.2026 дохід ОСОБА_1 працює в Управлінні соціального захисту населення Стрйиської районної державної адміністрації на посаді завідувача сектору. За останні три місця (березень, квітень, травень) її дохід становить 61 380,96 грн, і 20 460,32 грн. за один місяць відповідно.

Відповідач, ОСОБА_3 працює водієму ТОВ «Гурзуф Дефенс» з 24.03.2026 з посадовом окладом в розмірі 38 000, 00 грн. Відповідно до Акту про місце проживання № 10 від 14.05.2026 відповідач фактично проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 . За вказаною адресою проживає з матір`ю, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка відповідно до виписки 99/5 хворіє бронхіальною астмою.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою відповідача добровільно виконувати обов`язок щодо утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Встановлені судом сімейні правовідносини щодо способу виконання батьками обов`язку утримувати дітей, зокрема й після досягнення ними повноліття на час навчання, регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (надалі - СК України) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, протоколами до неї, іншими актами законодавства.

Згідно із ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 8 та 9 ст. 7 СК України).

Чинний СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ч. 1 та ч. 2 ст. 141 СК України).

Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про освіту»).

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст. 198 СК України).

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно із ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Верховним Судом України у своїй постанові від 24.02.2016 року за єдиним унікальним номером судової справи 6-1296цс15, від зроблених висновків у котрій не відступив й Верховний Суд, вказано про те, що правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України не застосовуються, а зазначені правовідносини регулюються ст. 199 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

Узагальнюючи оцінку доводів та аргументів, наданих позивачкою на підтвердження обґрунтованості пред`явлених нею позовних вимог, суд наголошує, що стягнення із батьків аліментів на повнолітнього дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства. Зокрема, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Так, чинним СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Отже, виходячи з норм чинного законодавства, відповідач зобов`язаний утримувати дитину до завершення нею навчання, створювати необхідні умови для її розвитку та життя нарівні з позивачем, тобто витрати на утримання дитини мають нести спільно обоє батьків.

Приймаючи рішення у вказаній справі суд враховує подані сторонами докази та встановленні в судовому засіданні обставини, зокрема те, що син сторін у справі справді навчається на денній формі навчання та немає можливості забезпечувати себе самостійно, а відтак витрати на повноцінне харчування, одяг, взуття, засоби гігієни проїзд тощо повинні нести батьки. Суд враховує, що за станом здоров`я ОСОБА_4 , маючи захворювання спини, потребує фізичної реабілітації, а його мати, позивачка, має потребу у постійному використанні спеціальних контактних лінз. Судом взято до уваги той факт, що відповідач отримує значно більший дохід ніж позивачка, а саме 38 000,00 грн на місяць. Попри наявність на утриманні непрацездатної матері, відповідач будучи здоровим та немаючи підтверджених будь яких інших систематичних витрат, в більшій мірі спроможний на утримання повнолітнього сина ніж позивачка. Водночас суд враховує, що відповідач працевлаштувався вже після надходження позову, доказів наявності в нього попереднього місця праці, а відтак стабільного доходу матеріали справи не містять. За таких умов суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума не у частці від заробітку, а в твердій грошовій формі, як того вимагає позивачка.

Визначаючи розмір аліментів, достатній для належного рівня забезпечення дитини суд враховує, що лише та обставина, що на батьків покладено обов`язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог у розмірі, заявленому позивачкою. В будь якому випадку, суд враховує, щоб цей розмір був належним чином обґрунтований та доведений.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги вік та стан здоров`я дитини, яка перебуває на утриманні матері, матеріальне становище платника аліментів, та беручи до уваги щоденну потребу у забезпеченні дитини необхідним харчуванням і предметами вжитку, суд вважає достатнім для забезпечення належного рівня забезпечення повнолітнього сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання, буде стягнення на користь позивачки аліментів у розмірі 7 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 02.03.2026 та до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір.

Керуючись ст. 180-183 СК України, ст. 13, 81, 247, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 7 000,00 (семи тисяч гривень) щомісячно, починаючи з 02.03.2026 і до закінчення навчання але не довше ніж до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст складено 15.06.2026.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН