Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №447/1595/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №447/1595/26

Суддя: Друзюк М. М.

Провадження №2/447/1297/26

Справа №447/1595/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16.06.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Друзюк М.М.

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Позивачка подала до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до закінчення дочкою навчання.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що перебувала у шлюбі з відповідачем до 12.04.2017. Під час перебування в шлюбі в сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час ОСОБА_3 є студенткою першого курсу гуманітарного факультету за спеціальністю «Історія та археологія», форма навчання - денна, тривалість навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Вартість навчання за семестр становить 65 000 грн, а за проживання в колегіумі – 25 000 грн, окрім того, донька потребує коштів на доїзд, купівлю продуктів харчування, одягу, взуття, книг, канцелярських товарів тощо.

Позивачка зазначає, що самостійно утримувати доньку важко, оскільки офіційно вона не працює, має тимчасові заробітки, однак отримує невисоку заробітну плату, крім того допомагає батькам-пенсіонерам.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В позовній заяві позивачка просила розгляд справи проводити за її відсутності.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивачки проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.05.2008, народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з договором про надання платної освітньої послуги фізичній особі (додаток №2 до наказу №409-о від 29.07.2025, заклад вищої освіти «Український католицький університет» (приватної форми власності) в особі ректора Добка Тараса Дмитровича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та фізична особа ,вказана в заяві про приєднання, як замовник освітньої послуги, з іншої сторони, для фізичної особи, вказаної в заяві про приєднання, як здобувач освіти, уклали договір, предметом якого є фінансові зобов\язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу закладом.

Відповідно до заяви про приєднання до договору про навчання фізичної особи та договору про надання платної освітньої послуги фізичній особі №2025500310 від 08.08.2025, вступник ОСОБА_3 , її законний представник ОСОБА_1 , приєднується до договору про навчання фізичної особи та договору про надання платної освітньої послуги фізичній особі. Заклад бере на себе зобов?язання здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Історія» за спеціальністю «Історія та археологія» для здобуття ступеня вищої освіти «Бакалавр». Освітня програма є акредитованою строком до 01.07.2027. Загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання на дату укладання договору становить 588 000 грн. Вартість платної освітньої послуги за перший рік навчання (2025-2026 н.р.) становить 147 000 грн. Вартість платної освітньої послуги за кожний наступний навчальний рік може змінюватися не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.

Згідно з інформаційної карткою, в якій зафіксовано можливі типи фінансової підтримки, вартість навчання за перший курс та розрахунок річного та семестрового внеску студента ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складовими оплати є: річна базова оплата – 147 000 грн, розмір гранту – 17 000 грн, річний внесок студента – 130 000 грн, оплата студента за семестр – 65 000 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №9387-3556-6222-7010 від 08.09.2025, ОСОБА_1 здійснила переказ грошових коштів в сумі 65 000 грн, отримувач: ЗВО «Український Католицький Університет», призначення платежу: оплата за навчання, ОСОБА_3 , 3956007003, 1 семестр, 2025-2026 н.р., 1 курс, ПС25/Б.

Згідно з платіжною інструкцією №9390-3528-2183-9599 від 08.09.2025, ОСОБА_1 здійснила переказ грошових коштів в сумі 25 000 грн, отримувач ЗВО «Український Католицький Університет», призначення платежу: оплата за навчання на формаційній програмі, ОСОБА_3 , 3956007003, 1 семестр, група ФП/25.

Згідно з довідкою №272 від 03.03.2026, ОСОБА_3 є студенткою католицького університету і навчається за першим (бакалаврським) рівнем освіти на \ курсі гуманітарного факультету за спеціальністю Історія та археологія. Форма навчання – денна. Дата початку навчання на освітній програмі – 01.09.2025, термін закінчення навчання на освітній програмі – 30.06.2029.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Отже, стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання дитина не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Так, згідно з вимогами частини 1 статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Також, до спірних правовідносин судом застосовано норми статей 191, частини 2 і 3 статті 199, 201 СК України, які визначають час, з якого присуджуються аліменти на дитину, право на звернення до суду з даним позовом та припинення права на утримання.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд бере до уваги роз`яснення, викладені в пункті 20 постанови Пленум Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Надаючи оцінку аргументам позивачки, суд звертає увагу на те, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу

Суд зазначає, що за загальним правилом право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина. Відтак, з огляду на вибір позивачкою способу стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, суд надає оцінку обґрунтованості визначеного позивачкою розміру цієї частки та визнання відповідачем позову та спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання.

Таким чином, стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Судом встановлено, що донька сторін ОСОБА_3 є студенткою Українського католицького університету, денної форми навчання за кошти здобувача вищої освіти, відтак на період навчання не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Керуючись принципом розумності, справедливості та рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини та беручи до уваги, що обов`язок утримання дитини покладається рівною мірою на матір і батька, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, є підставним та підлягає задоволенню щодо стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - 29.04.2026, до припинення нею навчання, чи до досягнення дитиною 23-річного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно з частинами 1, 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судовий збір за розгляд справи необхідно віднести за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі статей 182, 191, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи стягнення з 29.04.2026, до припинення нею навчання, чи до досягнення нею 23-річного віку – у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя Друзюк М. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua