Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №947/18757/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/18757/26

Провадження № 2-о/947/303/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря Коростій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем - матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому заявник посилається на те, що спільне проживання було зумовлене тим, що мати після смерті її чоловіка (батька заявниці) ОСОБА_4 , проживала одна, при цьому була людиною похилого віку, хворіла та потребувала допомоги. В умовах воєнного стану, постійних ракетних обстрілів і загрози атак БПЛА потребувала постійної присутності дочки, підтримки, допомоги та спільного проживання з міркувань безпеки, оскільки у неї були присутні постійні напади панічних атак, страх та тривожність. Крім того, за попереднім місцем проживання ОСОБА_1 постійно відбувалися ракетні обстріли та атаки безпілотних літальних апаратів житлових будинків, їх руйнування і тому у зв`язку з реальною загрозою життю і здоров`ю, з метою забезпечення особистої безпеки, небезпекою перебування за попереднім місцем проживання, вона фактично переселилась до матері та проживала з нею без реєстрації місця проживання однією сім`єю, вела спільний побут, брала участь у витратах на утримання житла, сплачувала комунальні послуги та забезпечувала взаємну підтримку .

Після смерті матері, будучи впевненою в тому, що вона прийняла спадщину після смерті матері, оскільки на момент смерті останньої заявниця проживала разом з нею, 30.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. У відповідь на вказану заяву приватний нотаріус Петровська Н.В., завела спадкову справу за № 13/2026 після померлої ОСОБА_3 та відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, пославшись на те, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини та отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі діючого законодавства України, та рекомендувала їй звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщин або із заявою про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на час його смерті.

Встановлення факту постійного проживання необхідно заявниці для можливості подальшої реалізації її спадкових прав, а тому вона вимушена звернутись до суду з даною заявою.

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явились, повідомлялись, представник заявника - адвокат Байрачна А.К. надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення визнала і не заперечувала проти задоволення, та просила розглянути справу за її відсутності.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 , яке видано Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) та про що складено відповідний актовий запис за № 1220 від 07.04.2025 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_3 , 1/2 частка якої належала чоловіку померлої – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем після смерті якого була його дружина - ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть №2422 від 24.02.2021 Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою померлої ОСОБА_3 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 , виданого міським бюро РАГС міста Тирасполя МРСР 02.06.1966 року, запис №638 та відповідно спадкоємицею першої черги після смерті матері.

ОСОБА_5 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , 18 жовтня 1985 року уклала шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який було зареєстровано в Палаці одружень м.Одеси 18 жовтня 1985 року, актовий запис № 2052 , та який було розірвано 30.08.2002, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, яке видано відділом РАЦС Київського районного управління юстиції м.Одеси 24 вересня 2002 року, актовий запис №663.

ОСОБА_8 25 червня 2014 року уклала шлюб зі ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції 25 червня 2014 року, актовий запис № 825. Після реєстрації шлюбу відбулась зміна прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_10 ».

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є онукою померлої ОСОБА_3 та дочкою заявниці, і відповідно спадкоємицею наступних черг.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ( до реєстрації шлюбу ОСОБА_6 ), є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видано відділом РАГС Київського РІК м.Одеси 12.11.1986 року.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 31 серпня 2012 року уклала шлюб з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 , виданим ВДРАЦС у Київському районі Одеського МУЮ та зроблено актовий запис № 1081. Після реєстрації шлюбу - відбулася зміна прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_13 ».

З матеріалів справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 заявник звернулася до приватного нотаріуса одеського міського нотаріального округу Петровської Н.В. 30.03.2026.

07.04.2026 приватний нотаріус одеського міського нотаріального округу Петровська Н.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з якої вбачається , що згідно матеріалів спадкової справи заявниця зі спадкодавцем на день смерті спадкодавця разом не проживали (не були зареєстровані) за однією адресою, заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, який починається в часу відкриття спадщини (з дня смерті спадкодавця) до нотаріальної контори не подавала. Заяву про прийняття спадщини було подано 30 березня 2026 року, тобто після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, встановленого Цивільним кодексом України.

Згідно спадкової справи № 13/2026 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , яка була заведена приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу Петровською Н.В., із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 крім заявниці, звернулася її онука - ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_5 від 01.06.1998 року, актом про фактичне спільне проживання від 23.04.2026 року за підписами сусідів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , підписи яких засвідчені начальником дільниці № 3 КП «ЖКС «Фонтанський», поясненнями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , квитанціями про сплату комунальних платежів та утримання придомової території по квартирі АДРЕСА_3 , договором-замовлення від 08.04.2025 року на організацію поховання ОСОБА_3 , довідкою на одержання та під поховання праху від 08.04.2025 року №7/68.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

За положеннями ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ч. 1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ч.1 ст.29, ст.379 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо є обставини встановлені ч.3 ст. 1268 ЦК України.

При таких обставинах, оцінивши досліджені судом докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.10, 12, 13, 18, 81, 211, 247, 258, 259, 268, 273, 293, 294, 295-300,315-319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , НОМЕР_6 ) із спадкодавцем - матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Огренич