Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №494/723/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

16.06.2026

Справа № 494/723/26

Провадження № 2/494/616/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 року, вказана справа передана до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю.

ОСОБА_2 , звернувшись з цим позовом до суду, посилалася на те, що 04 серпня 1984 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Березівським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеської області, про що складено відповідний актовий запис №81.

Від спільного проживання сторони мають двох повнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З січня 2026 року сімейні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені. Вони не проживають разом як чоловік та дружина, не ведуть спільного господарства, сім`я припинила своє існування.

Причиною розпаду сім`ї стало те, що ОСОБА_3 зовсім не бере участі у веденні домашнього господарства, не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, постійно виявляє до ОСОБА_2 неповагу та провокує сварки. Крім того, відповідач не забезпечує сім`ю матеріально, у зв`язку з чим весь фінансовий та побутовий тягар позивачка змушена нести самостійно. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин з вини ОСОБА_3 .

Подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. У подальшому ОСОБА_2 не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і має намір остаточно розірвати шлюб. На примирення та збереження шлюбу позивачка категорично не згодна, надання строку на примирення вважає недоцільним, оскільки це суперечить її інтересам. Спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя між сторонами на даний час немає.

На підставі вищевикладеного, позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 08.04.2026 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 23.04.2026 року о 14 год. 00 хв.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, 22.04.2026 року від представника – адвоката Аблова І.Є. до суду надійшла заява з проханням проводити розгляд справи за їх участі, на позовних вимогах наполягають та просять такі задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 23.04.2026 року подав до суду заяву про надання часу на примирення з позивачкою ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 23.04.2026 року провадження по справі було зупинено у зв`язку з наданням сторонам по справі строку для примирення тривалістю в один місяць.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року провадження по справі було відновлено та розгляд справи призначено на 16.06.2026 року о 16:30 год.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явились, 10.06.2026 року від представника – адвоката Аблова І.Є. до суду надійшла заява з проханням проводити розгляд справи за їх участі, на позовних вимогах наполягають та просять такі задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, у межах наданих доказів, доведеності обставин на які позивачка посилалася, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступного.

Частиною 2 ст. 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

У судовому засіданні встановлено наступне.

04 серпня 1984 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, зареєстрований Березівським відділом реєстрації актів цивільного стану в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис №81. Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище чоловіка – « ОСОБА_7 ».

Від спільного проживання сторони мають двох повнолітніх дітей.

Спільне життя між позивачкою та відповідачем не склалося у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не бере участі у веденні домашнього господарства, не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, постійно виявляє до ОСОБА_2 неповагу та провокує сварки.

Оскільки позивачка не бажає миритися з відповідачем, наполягає на розірванні шлюбу, будь-яких обставин, які б надавали можливість вважати, що примирення між сторонами є можливим, ОСОБА_3 суду не повідомив, а тому суд вважає, що примирення є неможливим.

Протягом наданого судом сторонам часу для примирення, сторони не примирились, позивач наполягає на розірванні шлюбу.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фактично шлюбні стосунки подружжя припинені, що свідчить про те, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому шлюб підлягає розірванню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Станом на теперішній час спір про поділ майна - відсутній.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Приймаючи до уваги відсутність згоди позивачки на примирення, суд вважає причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви ОСОБА_2 сплачено судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, відповідно до задоволення позовних вимог.

Проте, як вбачається з третього пункту прохальної частини позовної заяви, позивачка просить судові витрати покласти на неї.

Керуючись ст.ст. 3, 24, 104-105,109-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-13, 77-79, 81, 89,133, 137, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб міжОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 серпня 1984 року Березівським відділом реєстрації актів цивільного стану в Одеській області актовий запис №81.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач –ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 17.11.1998 року, РНОКПП - НОМЕР_2

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 16.11.1998 року, РНОКПП - НОМЕР_4

Суддя Панчишин А.Ю.