Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №494/1098/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

16.06.2026

Справа № 494/1098/26

Провадження № 2/494/853/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заяваОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 року, вказана справа передана до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю.

ОСОБА_1 , звернувшись з цим позовом до суду, посилалася на те, що з 17 жовтня 2008 року по 16 травня 2013 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Під час спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Рішенням Стаханівського міського суду Луганської області від 16.05.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний.

Після розірвання шлюбу позивачка змінила прізвище на дошлюбне – ОСОБА_4 . Так як в подальшому сторони примирились, то 02 лютого 2022 року Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) між ними вдруге був зареєстрований шлюб, про що 02.02.2022 року складено відповідний актовий запис № 7. Під час спільного проживання у позивачки та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ще один син - ОСОБА_5 .

В грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 та пішов служити до ЗСУ. Після цього стосунки між сторонами поступово ставали все гіршими та гіршими, а з березня 2025 року - вкрай поганими. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спілкуються та спільно не проживають. Зникла взаємна повага, порозуміння та любов. Позивачка з дітьми проживає у будинку батьків ОСОБА_2 . ОСОБА_1 має намір переїхати до іншого місця проживання. Сім`я перестала існувати як така, існує лише формально. Кожен з них живе своїм життям. Подальше перебування у шлюбних відносинах не принесе користі ні позивачці, ні відповідачці, ні дітям. За таких обставин ОСОБА_1 вважає найкращим припинити шлюбні відносини.

Наскільки відомо позивачці, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.

Вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до ст. 111 СК України не виправить стан шлюбних відносин, так як вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між позивачкою та відповідачем в минулому не принесли жодних результатів.

На підставі вищевикладеного, позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 25.05.2026 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 16.06.2026 року о 14 год. 00 хв.

У судове засідання сторони не з`явилися, подали до суду заяви з проханням проводити розгляд справи без їх участі та просили задовольнити позов в повному обсязі.

За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, у межах наданих доказів, доведеності обставин на які позивачка посилалася, врахувавши визнання позову відповідачем, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступного.

Частиною 2 ст. 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

У судовому засіданні встановлено наступне.

З 17.10.2008 року по 16 травня 2013 року позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 16 травня 2013 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка змінила своє шлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на дошлюбне « ОСОБА_4 ». 02 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис №7.

Від спільного проживання сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Спільне життя між позивачкою та відповідачем не склалося, вони не спілкуються та спільно не проживають. Зникла взаємна повага, порозуміння та любов. Сім`я перестала існувати як така, існує лише формально. Кожен із сторін живе своїм життям.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фактично шлюбні стосунки подружжя припинені, що свідчить про те, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому шлюб підлягає розірванню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Станом на теперішній час спір про поділ майна та місце проживання дітей - відсутній.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Приймаючи до уваги відсутність згоди позивачки на примирення, визнання позову відповідачем, суд вважає причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви ОСОБА_1 , відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», сплачено судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, відповідно до задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 24, 104-105,109-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-13, 77-79, 81, 89,133, 137, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований02 лютого 2022 року Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №7.

Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Стахановським МВУМВС України в Луганській області 23.09.1998 року народження, РНОКПП – НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Стахановським МВ УДМС України в Луганській області 29.11.2013 року, РНОКПП – НОМЕР_4 , витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач –ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Панчишин А.Ю.