Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №642/4413/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

16.06.2026

справа № 642/4413/25

провадження № 1-кп/642/64/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_9 ,

потерпілого – ОСОБА_10 ,

представника потерпілого – ОСОБА_11 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12025220000000604 від 03.05.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Таранівка Зміївського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який на час вчинення кримінального правопорушення займав посаду начальника продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 , військове звання капітан, є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

02.05.2025, приблизно о 18:55, капітан ОСОБА_9 керував технічно справним автомобілем «Honda CR-V», р.н. НОМЕР_2 , та рухався по авто дорозі «Київ-Харків-Довжанський» з боку вул. Беркоса в напрямку до вул. Лагерної в м. Харкові зі приблизною швидкістю у 70 км/год.

Під час руху по вказаній автодорозі в районі перехрестя автодороги «Київ- Харків-Довжанський» та вул. Беркоса в м. Харкові, капітан ОСОБА_9 , діючи необережно, порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, згідно з яким:

- п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

обрав таку швидкість руху і такі прийоми керування, при яких втратив контроль над керуванням автомобіля «Honda CR-V», р.н. НОМЕР_2 , та допустив виїзд на зустрічну смугу руху де зіткнувся з автомобілем «Peugeot 301», НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В наслідок зіткнення водій автомобіля «Peugeot 301», НОМЕР_3 - ОСОБА_12 загинув на місці події.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи причиною смерті потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стала травма грудної клітини у вигляді множинних переломів ребер, перелому правої ключиці, перелому 10 грудного хребця, забою легень та крововиливу у плевральні порожнини.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи, дії водія автомобіля «Honda CR-V», р.н. НОМЕР_2 , капітана ОСОБА_9 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України та перебували, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Такі дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся в скоєному, погодився із кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення. Цивільний позов визнав частково, в межах 200 000 грн. Також вказав, що з 2022 року добровільно пішов захищати Україну від агресії рф. На військовій службі показував себе з гарної сторони. На початку 2023 року був призначений на посаду начальника продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 . Його начальника у 2024 році було переведено до іншого батальйону. Він працював із помічником, який був після операції. Було дуже багато роботи. Працювали і вдень і вночі. Також повідомив, що до початку військової агресії у нього були часті головні болі, втрачав свідомість. Під час військової служби стан здоров`я погіршився. Він звертався до лікаря, але не було можливості та часу на стаціонарне лікування. Приймав ліки за призначенням, та ці ліки не забороняли керувати транспортним засобом. В той день коли сталася ДТП, він працював на ОСОБА_13 у м. Харкові. Зранку боліла голова. Він їхав десь після 18 год. в район Нової Водолаги. Рухаючись по окружній, у нього знов заболіла голова та він мав намір доїхати до заправки МАРШАЛ та випити води. Дорога була вільна, позаду їхав старий авто. Він майже доїхав до заправки, але в очах почало все розпливатися, та сталося ДТП. Далі не пам`ятає. На місці була швидка, задавали питання. Його дістали з авто та поклали до швидкої. Було в подальшому зроблена важка операція, та він довго проходив лікування та реабілітацію. Після проходження ВЛК був визнаний непридатним до військової служби та списаний за станом здоров`я. Планує в подальшому піти на військову службу за контрактом. Обвинувачений ОСОБА_9 неодноразово вказував, що він щиро кається, та не хотів щоб так трапилось. На місці ДТП йому повідомили що водій внаслідок аварії загинув. З батьком загиблого – потерпілим ОСОБА_10 він зустрічався та вибачився за те що так сталося, та пропонував матеріальне відшкодування.

Також у судовому засіданні були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю обвинуваченого, в судовому засіданні пояснила, що її син з дитинства був гарним, навчався у всіх гуртках, добре вчився у школі, допомагав батькам. Коли почалась війна, він добровільно пішов на захист України. Він займав посаду начальника продовольчої частини. Було дуже велике навантаження. Інколи він не спав майже цілодобово. Траплялось що він втрачав свідомість. За весь час ніяких порушень не було, ні штрафів, проте здоров`я підвело. Він дуже шкодує за те, що трапилось. Потерпілому відшкодували 50 000 грн. матеріальної шкоди, про що є розписка. Відповідаючи на питання також вказала, що у сина бували кровотечі з носа, та бували випадки втрати свідомості, але не за кермом.

Свідок ОСОБА_15 , яка є нареченою обвинуваченого ОСОБА_9 , у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_16 вона знає зі школи. Він дуже гарна людина, відповідальний, чесний, добрий, відданий. Його всі поважають. Він завжди допоможе. У нього були проблеми із здоров`ям, а саме високий тиск. Він неодноразово на це скаржився. Коли він пішов на військову службу, то він цілком віддавався справі. Скаржився на головний біль, у серці. Вони зверталися до невролога, та ОСОБА_16 виписали ліки. На службі було велике навантаження. Працював до ночі, а потім о шостій ранку знов на службу. Його помічник був на лікарняному, замінити його не було ким, тож навантаження збільшилось. Саме це вважає стало причиною трагедії. Після ДТП вона постійно знаходилась поряд із ОСОБА_9 , та він дуже переживає за те що сталося. Він зустрічався із батьком загиблого.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , доказів по цивільному позову, та вивченням матеріалів що характеризують його особистість, відомостей про процесуальні витрати, речові докази, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_9 скоїв кримінальне правопорушення – злочин та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд у відповідності до ст.65-67 ККУкраїни враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проходив військову службу, є учасником бойових дій, має нагороди, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю ІІІ групи, не одружений, на утриманні нікого не має, має постійне місце проживання, характеризується виключно позитивно.

До обставин, які відповідно до ст. 66 ККУкраїни пом`якшують покарання ОСОБА_9 , суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з даними досудової доповіді складеної провідним інспектором Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, який є низьким, а також низького ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.

Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм праває не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

При призначенні покарання суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, невідворотні наслідки у виді смерті людини, підвищену суспільну небезпеку скоєного, того, що обвинувачений беззаперечно визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, завдана моральна шкода потерпілому ОСОБА_10 була відшкодована під час судового розгляду, та у зв`язку із відшкодуванням моральної шкоди, потерпілим було подано заяву про відмову від позову, та така відмова була прийнята судом, виключно позитивну характеристику особи обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення, потерпілого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

При цьому слід зазначити, що враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення яке ОСОБА_9 хоча і вчинив з необережності, однак відповідно до ст. 12 ККУкраїни воно належить до тяжких, і внаслідок таких протиправних дій настала смерть потерпілого ОСОБА_12 . Тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі або позицією родичів померлого.

Таким чином, наявність встановленої сукупності обставин, принципи співмірності, справедливості, дають підстави для призначення у даному випадку покарання, яке є мінімальним з передбаченого санкцією інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого в частині суворого дотримання ним в подальшому Правил дорожнього руху України, що виключить можливість становити загрозу для оточуючого суспільства.

На переконання суду, таке покарання з огляду на вимоги статей 50, 65 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній його меті як заходу примусу та за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ч.4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави процесуальні витрати на проведення:

- судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6566/8518/8519/8520 від 17.06.2025 у розмірі 12722,40 грн.,

-судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 6558/8521/8522/8523 від 17.06.2025 у розмірі 12722,40 грн.,

-судової транспортно-трасологічної експертизи № 6557 від 24.06.2025 у розмірі 15266, 88 грн.,

-судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-25/15464-ІТ від 23.06.2025 у розмірі 4457 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2025 року на автомобіль «Honda CR-V», р.н. НОМЕР_2 , вінкод НОМЕР_5 , який перебував у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2025 року на автомобіль «Peugeot 301», НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_17 , АДРЕСА_2 .

Речові докази:

-автомобіль «Honda CR-V», р.н. НОМЕР_2 , вінкод НОМЕР_5 , що зберігається на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (м. Харків, вул.. Григорія Сковороди, 107) – повернути володільцю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-автомобіль «Peugeot 301», НОМЕР_3 , що зберігається на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (м. Харків, вул.. Григорія Сковороди, 107) – повернути власнику ОСОБА_17 ( адреса проживання АДРЕСА_2 ).

Запобіжний захід ОСОБА_9 не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1