Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №642/2050/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/2050/26

Провадження № 3/642/510/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 р. м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Балабая С.С.,

за участю секретаря судового засідання Ажиппо О.О.,

особи, стосовно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

До Холодногірського районного суду м. Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 614597 від 14.03.2026, 14.03.2026 о 11:03 год в м. Харкові по вул. Таборовій поблизу буд. 1А, водій керував тз з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ м. Харкова за адресою м. Харків вул. Ахієзерів в буд.18А у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 14.03.2025 він під час керування автомобілем ВАЗ 2101, був зупинений працівниками поліції на вул. Таборовій в м. Харкові. На вимогу поліцейського він надав документи, які підтверджують його особу, водійське посвідчення, співробітник поліції, запитав його, чи вживав він алкоголь та попросив дихнути на нього. Після того, як співробітник поліції переконався, що запах спиртного з порожнини рота відсутній він повернув йому документи та зробив зауваження, що пасажир на передньому пасажирському місці в автомобілі не був пристебнутий ременем безпеки. Після цього працівник поліції відійшов від автомобіля та через півхвилини підійшов до нього з іншим працівником поліції, який сказав, що треба складати протокол за ст. 130 КУпАП, так як він вбачає ознаки наркотичного сп`янінні – поведінка не відповідає обстановці, звуженгі зиниці, які не реагують на світло, блідість обличчя. Він – ОСОБА_1 , обурився, зазначив що хвилину тому при спілкуванні з іншим працівником поліції цих ознак виявлено не було, він не ніколи не вживав наркотичних засобів, блідість свого обличчя пояснив тим, що він хворіє на ниркову недостатність, знаходиться на гемодіалізі, є інвалідом першої групи, надавав для огляду пенсійне посвідчення, де зазначено про інвалідність. При цьому жодних дій, щодо виявлення цих ознак не проводилося. Йому співробітниками поліції було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду запропонували проїхати, на що він відмовився, так як ця вимога була незаконною за відсутності дійсних ознак наркотичного сп`яніння, а самі дії поліцейських обумовлені конфліктом, який виник між ними та пасажиром його автомобіля.

ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.5 ПДР України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).

Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, пункт 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» якої передбачає, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ст. 251, 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), тому вона є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно до усталеної практики ЄСПЛ до адміністративних правопорушень, які підпадають під визначення «кримінального обвинувачення» застосовуються гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції, однією з яких відповідно п. 2 цієї статті (кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку) є презумпція невинуватості.

Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Згідно ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в постанові у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019 року Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Отже, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Суд зазначає, відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення докази спростовуються відеофіксацією подій.

Так, відповідно до записів з бодикамери співробітника поліції та відеореєстратора службового автомобіля, досліджених в судовому засіданні, вбачається, що працівником поліції водія зупинено під час керування легковим автомобілем. Показання ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні відповідають фактичним обставинам, які зафіксовані бодикамерою співробітника поліції. Так, співробітник поліції, який першим спілкувався з ОСОБА_1 одразу після зупинки транспортного засобу, переконався, що запах спиртного з порожнини рота останнього відсутній, не повідомляв його про наявність ознак наркотичного сп`яніння, повернув йому документи та зробив зауваження, що пасажир на передньому пасажирському місці в автомобілі не був пристебнутий ременем безпеки. Після цього цей працівник поліції відійшов від автомобіля та підійшов до іншого співробітника поліції, повідомив його, що все в порядку, ознаки сп`яніння відсутні, на що інший працівник поліції, який не спілкувався з водієм, відповів йому, що потрібно складати протокол за ст. 130 КУпАП за нібито наявності ознак наркотичного сп`яніння, вони разом підійшли до ОСОБА_1 та співробітник поліції, який раніше спілкувався з ОСОБА_1 вже повідомив йому про наявність ознак наркотичного сп`яніння, про які зазначено в протоколі. При цьому жодних дій щодо встановлення такої ознаки, як звужені зіниці очей, які не реагують на світло співробітниками поліції не проводилося, щодо блідості обличчя ОСОБА_1 повідомив, що він знаходиться на гемодіалізі, ним під час зупинки транспортного засобу надавалося пенсійне посвідчення. З відео фіксації обставин адміністративного правопорушення вбачається, що поведінка ОСОБА_1 відповідає обстановці: він розумів зміст подій, які відбуваються, складення протоколу та дії поліцейських викликали його обурення. На вимогу поліцейських проїхати до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 відповів відмовою, зазначивши, що ніколи не вживав наркотичних засобів. Також суд зазначає, що з записів відеофіксації слідує, що один з співробітників поліції висказує претензії щодо поведінки пасажира, який знаходився в автомобілі ОСОБА_1 .

Також в судовому засіданні досліджені надані ОСОБА_1 пенсійне посвідчення, яке надавалося ним працівникам поліції, відповідно до якого він є інвалідом 1 групи на підставі загального захворювання, медична документація, згідно з якою він хворіє на хронічну хворобу нирок V cт., йому проводиться захисна ниркова терапія шляхом гемодіалізу з 23.05.2015

Отже, матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

Відповідно до приписів Закону України "Про дорожній рух" до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14).Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий і четвертий частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух"). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння лише у випадку встановлення поліцейським наявності ознак наркотичного сп`яніння.

Приймаючи до уваги, що дослідженні в судовому засіданні докази не доводять наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння, суд приходить до висновку, що вимога співробітників поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, висловлена ними за обставин зазначених вище, не ґрунтувалася на вимогах законодавства, у зв`язку з чим в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП України через відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності складу правопорушення.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 130, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду.

Суддя С.С. Балабай