Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №953/774/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/774/26

н/п 3/953/1385/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)

УСТАНОВИВ:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи

До суду надійшов указаний адміністративний матеріал.

Суд встановив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 571026 від 20.01.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 20.01.2026 о 13:50 год. в м. Харків, вул. Академіка Павлова 271, керував транспортним засобом Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1 і став учасником ДТП і перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився із застосування м приладу Drager Alcotest 6820 ARHK-0129. Відповідно до тесту 3079, проведеному 20.01.2026 15:00 газоаналізатором Drager Alcotest 6820 водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 0,81 проміле). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9. ПДР – керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння очей, тремтіння пальців рук, за допомогою Drager Alcotest 6820. Результати огляду на стан сп`яніння: позитивна, 0,81 проміле. З результатами ОСОБА_1 згоден, що підтверджено його власноручним підписом.

Згідно з тестуванням № 3079 від 20.01.2026 результат 0,81 проміле.

На відеозаписі "export-vl2ut.mp4" зафіксовано спілкування водія з працівниками патрульної поліції. Патрульний роз`яснює водію права та обов`язки, зазначає про наявність ознак алкогольного сп`яніння, пропонує пройти огляд. Водій погоджується пройти огляд на місці і проходить тестування, результат якого показує позитивний результат. Водій вказує, що згодний з результатом. Після чого патрульний переходить до складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху (далі – ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Процесуальні дії у справі

Суд призначав справу до розгляду на 15.06.2026 та повідомив особу на вказаний в протоколі номер телефону. Також було повідомлено представника особи, повістка доставлена до електронного кабінету представника та застосунок Viber особи, що підтверджується довідками суду.

15.06.2026 у судове засідання особа не з`явилась. Про причини неявки суд не повідомив. Суд повідомляв особу на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення номер телефону, а також здійснив повідомив представника. При цьому на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов`язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 , ураховуючи повідомлення особи та його представника про дату судового засідання, відсутність клопотань, що перешкоджають розгляду та обмеженістю строку розгляду справи.

До передання адміністративного матеріалу з одного суду до іншого представник заявив ряд клопотань, а саме: про призначення експертизи з дослідження долученого відеозапису щодо його автентичності та оригінальності; про направлення матеріалів на дооформлення, оскільки відеозапис дроблений і не залучення свідків; про виклик патрульного поліцейського, оскільки свідчення складені ним; визнати протокол та відеозапис недопустимими доказами і закрити провадження у справі через недоведеність вини особи (стосується доводів щодо дроблення відеозапису).

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань з огляду на таке. Такі доводи фактично стосуються заперечень по суті. По-друге, переривання відеозапису є короткочасні з відображенням дати та часу фіксування. При цьому час фіксування відображено послідовно, без тривалих перерв та відображення часу, тобто відсутні докази спотворення чи вирізання запису. Жодних заперечень щодо суті відображених подій заявник не висловлює. Відповідно, посилання заявника на недопустимість визнаються необґрунтованими. Також суд не вбачає підстав для виклику патрульного поліцейського, оскільки передані матеріали є повними і містять дані про обставини події.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9. ПДР).

Пунктом 2.5 ПДР визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 "а" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за змістом - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З наданих суду матеріалів вбачається, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1 підтверджується протоколом ЕПР1 № 571026 від 20.01.2026, вбачається з наданого відеозапису "export-vl2ut.mp4" та рапортом поліцейського. Також на відеозаписі "export-vl2ut.mp4" зафіксовано проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest № 6820". Результати огляду на стан сп`яніння: позитивний, 0,81 ‰. Інспектор під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Drager Alcotest 6820 встановив, що результат позитивний 0,81 проміле, тобто перевищує допустимий показник. З указаним результатом особа погодилась, що підтверджується відеозаписом та результатом огляду. Жодних заперечень під час огляду щодо факту керування, результатів огляду особа не висловлювала.

Указані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", що був досліджений судом.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленими судом.

Отже, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , як порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Посилання представника на відсутність даних про свідків суд відхиляє, оскільки за умови проведення відеофіксації, як було за обставинами цієї справи, залучення свідків згідно з Інструкцією, не є обов`язковим.

Заперечення представника стосуються формальних недоліків, які не спростовують факту вчинення особою правопорушення та спрямовані на уникнення відповідальності, а тому визнаються судом необґрунтованими.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підстави викладеного, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, характер та ступень суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 9, 23, 40-1, 130, 245, 256, 268, 276, 277, 283 – 285, 289, 294 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити представнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Роман ВІТЮК