Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №461/4063/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4063/26

Провадження №3/461/1643/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Чубей К.А., за участю представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 19.05.2022, орган, що видав 4641

за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України -

в с т а н о в и в:

12 травня 2026 року, близько 21 год. 13 хв., ОСОБА_1 на автомобілі марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прямував з Республіки Польща в Україну, з приватної поїздки, в якості водія разом з двома пасажирами, через МАПП «Шегині» Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов?язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо

наявності в ньому товарів, які підлягають обов?язковому декларуванню та оподаткуванню.

Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля із застосуванням технічних засобів митного контролю (фотокамера, ліхтарик, вага) в багажному відділенні, крім особистих речей, було виявлено товар, який відповідно до ст. 378 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України №434 від 21.05.2012 обмежений до переміщення через митний кордон України, а саме: 1. Сир твердий, слайсами GOUDA, торгової марки SWIATOWID, в герметичному упакуванні виробника, вага 250 г, країна виробника Польща, дата кінцевого споживання 29.07.2026р. - 70 упаковок (17,5 кг); 2. Молоко ультрапастеризоване MLEKO UHT, торгової марки MLECZNA DOLINA, в герметичному упакуванні виробника, об?єм 1 л, країна виробника Польща,

дата кінцевого споживання 24.11.2026р. - 46 упаковок (46 л); 3. Масло MASLO EKSTRA LACIATE, торгової марки OSELKA, в упакуванні виробника, вага 500 г, країна виробника Польща, дата кінцевого споживання 19.07.2026р. - 60 упаковок (30 кг); 4. Крем-сир SEREK SMIETANKOWY NATURALNY, торгової марки LACIATY, в герметичному упакуванні виробника, вага 135 г, країна виробника Польща, дата кінцевого споживання 14.07.2026р. - 48 упаковок (6,48 кг). Даний товар переміщувався без приховування в багажному відділенні автомобіля.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії щодо недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України, та які переміщуються громадянами.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 526 МК України суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з`явився на виклик, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Окрім того, слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши пояснення представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Згідно ч. 4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, а саме обравши зону спрощеного митного контролю, останній намагався перемістити через митний кордон України товари, що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України, та які переміщуються громадянами, що підтверджується: протоколом про порушення митних правил №0742/UA209000/2026 від 12.05.2026; доповідною запискою; копією контрольного талону; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.05.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; описом предметів у справі про ПМП №0742/UA209000/2026; довідкою про вартість предметів порушення митних правил; службовою запискою.

З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт та порядок перетину митного кордону даною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його перелік, найменування, вартість та кількість.

Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, доведена повністю.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, обставин справи, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, з конфіскацією товарів,оскільки такі, відповідно до ст. 378 МК України та постанови КМУ №434 від 21.05.2012, обмежені до переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягується до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, ст. 283 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0742/UA209000/2026 товар, а саме: 1. Сир твердий, слайсами GOUDA, торгової марки SWIATOWID, в герметичному упакуванні виробника, вага 250 г, країна виробника Польща, дата кінцевого споживання 29.07.2026р. - 70 упаковок (17,5 кг); 2. Молоко ультрапастеризоване ОСОБА_2 , торгової марки MLECZNA DOLINA, в герметичному упакуванні виробника, об?єм 1 л, країна виробника Польща, дата кінцевого споживання 24.11.2026р. - 46 упаковок (46 л); 3. Масло MASLO EKSTRA LACIATE, торгової марки OSELKA, в упакуванні виробника, вага 500 г, країна виробника Польща, дата кінцевого споживання 19.07.2026р. - 60 упаковок (30 кг); 4. Крем-сир SEREK SMIETANKOWY NATURALNY, торгової марки LACIATY, в герметичному упакуванні виробника, вага 135 г, країна виробника Польща, дата кінцевого споживання 14.07.2026р. - 48 упаковок (6,48 кг) – конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати за зберігання товару на складі митниці в сумі 300 (триста) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Зубачик Н.Б.