Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №461/3696/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3696/26

Провадження №3/461/1498/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Ю.І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП:невідомий,

за ч.3 ст.471 Митного Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

11.05.2026 року близько 19 год. 31 хв. гр. України ОСОБА_1 на автомобілі марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 прямувала з Республіки Польща в Україну в якості пасажира, з приватної поїздки, через митний пост „Угринів” Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю – «зелений коридор», чим своїми діями заявила про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля було виявлено не задекларований товар, який відповідно до ст. 378 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України № 458 від 23.05.2012 року обмежений до переміщення через митний кордон України, а саме: лікарський засіб «МУКОСАТ-Белмед», виробництва Республіки Білорусь в кількості 470 ампул по 2мл. (47 упаковок по 2 блістера по 5 ампул в блістері).

Також було виявлено товар - леза для гоління Gillette platinum (країна виробництва – російська федерація) – 72 упаковки по 100 лез у кожній, який згідно постанови Кабміну від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» заборонений до ввезення в митному режимі імпорт на митну територія України.

Громадянка України ОСОБА_1 визнала, що даний товар належить їй особисто.

Таким чином, у діях гр. ОСОБА_1 , наявні ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, а саме: дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча був належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується підписом про отримання примірника протоколу, в якому вказано дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.526 МК України, суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.3 ст.471 Митного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до п.57 ст.4 МК України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до п. 1 ст. 197 Митного кодексу України, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій відповідних дозвільних документів. Згідно ч. 2 ст. 373 Митного кодексу України, порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України

Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року N 258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 2002 року за N 571/6859 вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. N 984 "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України". Частиною 12 додатку №1 до пункту 1.5 Інструкції, передбачено, що на вивезення (тимчасове вивезення) дозвіл Державної служби контролю не потрібен при вивезенні значків, пам`ятних знаків, настільних медалей, ювілейних та пам`ятних монет, банкнот, які не є засобом платежу (крім вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 р. включно).

Згідно зі ст. 471 МК України, встановлено відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Отже, порушення митних правил за ст. 471 МК України, може бути вчинено як умисно, так з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

За змістом ст.471МК України обов`язок по декларуванню точних та достовірних відомостей товару, покладається на особу незалежно від того, чи являється вона власником чи перевізником товару при переміщенні через митний кордон України.

Відповідно до норм ч.3 ст 471 МКУ - недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами - тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Відповідно до п.1 ч.1ст.266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, декларантом передбачену Митним кодексомУкраїни відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до пункту 2.3.1. «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622, громадяни здійснюють ввезення із-за кордону та вивезення з України вказаних предметів на підставі дозволів, які надаються Департаментом громадської безпеки МВС України, Управліннями (відділами) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі, тобто підлягають обов`язковому декларуванню.

У відповідності до вимог ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 дміністративного правопорушення стверджується також протоколом про адміністративне правопорушення №0723/UA209000/2026 від 11.05.2026 року, копією контрольного талону для проходження по «зеленому коридору» від 11.05.2026 року, описом предметів, вилучених у ОСОБА_1 від 12.05.2026 року, актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.05.2026 року, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти стягнення, в межах встановлених санкцією ч.3 ст.471 МК України, а саме: накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією таких товарів.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути в користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Крім того, на підставі ч.1 ст.519 МК України та розрахунку витрат за зберігання на складі митниці, із ОСОБА_1 слід стягнути суму витрат на зберігання, яка складає 89,92 грн.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 459, 461, 487, 526, 527, 528 МК України, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накласти на неї стягнення – 5 100,00 грн. штрафу в дохід держави.

Товар, вилучений згідно із протоколом про порушення митних правил №0723/UA209000/2026 від 11.05.2026 року – конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Держмитслужби 89,92 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Х.М. Мисько