Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №943/843/26 — Буський районний суд Львівської області

Суд: Буський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №943/843/26

Суддя: Шендрікова Г. О.

Єдиний унікальний номер №943/843/26

Провадження №1-кп/943/147/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року

м. Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142170000027 від 07 квітня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заводське Буського району Львівської області, українки, громадянки України, із середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, раніше судимої (вироком Буського районного суду від 14.07.2021 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, який на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 11.11.2021 року залишено без змін),-

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

06 квітня 2026 року, приблизно о 13:30 год. ОСОБА_3 перебувала у приміщенні однієї із кімнат житлового будинку за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де у неї на побутовому ґрунті виник конфлікт із матір`ю ОСОБА_4 . В подальшому, діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час вказаного конфлікту із ОСОБА_4 , застосувавши до останньої фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству, а також в порушення вимог ст.28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, умисно нанесла потерпілій декілька ударів кулаками обох рук в ділянку голови та шиї. Своїми неправомірними діями ОСОБА_3 спричинила потерпілій ОСОБА_4 два синці по передній поверхні шиї, які, згідно із висновком судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні в порядку вимог ст. 302 КПК України.

Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також її ознайомлено, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини. Захисником підтверджено, що надана ОСОБА_3 згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні є добровільною.

Потерпіла ОСОБА_4 відповідно до поданої заяви повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026142170000027 від 07 квітня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12026142170000027 від 07 квітня 2026 року, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю та об`єктивно доведена, дії обвинуваченої органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання. Обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.

Відтак, суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_3 слід обрати у виді штрафу в межах санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, яке буде необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

Процесуальні витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні, арешт не накладався.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Ураховуючи наведене та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 370, ст. 373, ст. 374, ст. 381, ст. 382 КК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вімсімдесят) гривень 00 копійок.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua