Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №308/8303/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8303/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за заявою представника заявника Михалків Богдана Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Ужгородського міського Нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни та Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника – адвокат Михалків Б.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт родинних зв`язків, а саме, що громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата народження якої у свідоцтві про смерть зазначена, як ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною матір`ю громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 та є рідною донькою громадянки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Свої вимоги заявник мотивує тим, що заявниця є донькою померлої ОСОБА_3 , після смерті якої у 2022 році відкрилася спадщина, зокрема частка у квартирі в Ужгороді. Спадкова справа була заведена нотаріусом.

Мати спадкодавиці — ОСОБА_4 — також була спадкоємицею, але померла у 2026 році, не оформивши спадщину після доньки. У зв`язку з цим заявниця вступає у спадкування за правом представлення відповідно до ст. 1266 ЦК України.

До складу спадщини входить частка у квартирі на АДРЕСА_1 , де також є інші співвласники. Спір або розподіл спадщини пов`язаний із визначенням часток між заявницею та іншим спадкоємцем другої спадкодавиці.

Заявниця вказує що, тільки після судового підтвердження родинних відносин зможе отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом.

У судове засідання заявник та представник заявника не з`явилися будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник заявника подав до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять задовільнити.

Заінтересовані особи: – ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Ужгородського міського Нотаріального округу Хребтань Н.М. та Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не з`явилися будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку окремого позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданного 28.04.1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради Закарпатської області зареєстрований актовий запис за № 344, в графі «мати» зроблений запис: « ОСОБА_3 », копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до свідоцтва про народження №327, яке видано 16.06.1998 року Кам`янець-Подільським міським відділом реєстрації акту громадянського стану, народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої є ОСОБА_5 (батько) та ОСОБА_4 (мати), копія якого долучена до матеріалів справи.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується (повторно) свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , про що 23.04.2026 року складено відповідний актовий запис № 101, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, копія якого долучена до матеріалів справи.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, спадкоємцям на момент смерті заявника була баба заявниці, відповідно мама ОСОБА_3 громадянка ОСОБА_4 . Відповідна спадкова справа була заведена приватним нотаріусом Ужгородського МНО Хребтань Н.М. 29.03.2022 року, № 69221300, № 9/2022, про що свідчить витяг у спадковому реєстрі № 68744773 від 29.03.2022 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла громадянка ОСОБА_4 , факт смерті якої підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4 , що видане ВДРАЦС у місті Ужгород ЗМУМЮ 30.04.2026 року (повторно), актовий запис № 13, копія якого долучена до матеріалів справи

Як встановлено судом, громадянка ОСОБА_4 за свого вжиття не встигла оформити спадщину за померлою донькою ОСОБА_3 , відповідно заявник, донька ОСОБА_3 вступила у спадкові права за правом представлення за своєю матір`ю відповідно до положень ст. 1266 ЦК України. Іншим спадкоємцем ОСОБА_4 є рідний брат ОСОБА_3 громадянин ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_4 та спадкує частку мами, як спадкоємець першої черги. При отриманні паспортів громадян СРСР діти ОСОБА_4 вирішили змінити свої прізвища на дівоче прізвище матері ОСОБА_6 та ОСОБА_6 відповідно.

Спадщина померлої ОСОБА_3 складається із 1/4 частки спадкодавця у житловій квартирі у АДРЕСА_2 , спадкоємцями на яку є заявник в порядку права представлення за своєю мамою. 1/2 частки у квартирі належала покійній ОСОБА_4 , а 1 частки належить на праві власності заявниці, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житлову квартиру у АДРЕСА_2 , що видане Виконком Ужгородської міської ради 10.12.2003 року № 55, копія якого долучена до матеріалів справи

З метою оформлення спадщини заявник звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського, МНО. Хребтань Н.М., яка завела спадкову, справу 29.03.2022 року, № 69221300, № 9/2022, про що свідчить витяг у спадковому реєстрі № 68744773 від 29.03.2022 року за матір`ю заявниці ОСОБА_3 , копія якого долучена до матеріалів справи.

Після смерті ОСОБА_4 було заведено спадкову справу приватним нотаріусом Ужгородського МНО Хребтань Н.М. № 75512041. номер у нотаріуса 16/2026 про що свідчить витяг у спадковому реєстрі № 8467509 від 22.04.2026 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що приватний нотаріус Ужгородського МНО Хребтань Н.М. повідомила заявника про невідповідність даних громадянки ОСОБА_3 , які містяться у свідоцтві про її народження та свідоцтві про смерть, зокрема у таких свідоцтвах зазначена різна дата народження, у свідоцтві про народження зазначено датою народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у свідоцтві про смерть та інших документах ОСОБА_3 , датою народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому, приватний нотаріус ужгородського МНО Хребтань Н.М. повідомила заявника про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за правом представлення за померлою мамою ОСОБА_3 внаслідок розбіжностей у датах її народження у свідоцтві про народження та у свідоцтві про смерть ОСОБА_3 , що не дає змогу встановити, як факт родинних відносин між заявником, як донькою ОСОБА_3 , так і між ОСОБА_4 , як мамою своєї померлої доньки ОСОБА_3 .

Так, відповідно до актового запису про народження № 327 від 05.06.1967 року народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_5 (батько) та ОСОБА_4 (мати), місце народження місто Камянець- Подільський, Хмельницької області.

У розділі «Для відміток» зазначено про внесення відомостей про зміну прізвища з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 » на підставі повідомлення про переміну прізвища, а/з 33 від 10.06.1998 року Ужгородського міського відділу РАЦС».

Відповідно до актового запису про смерть № 101 від 22.01.2022 року громадянки ОСОБА_3 зазначено, що дата її народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження місто Камянець-Подільський, Хмельницької області.

У розділі відомостей про дітей зазначено відомості про доньку ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , яка зареєстрована у АДРЕСА_2 , яка є заявником у даній справі.

У свідоцтві про народження (потворне) ОСОБА_3 серія НОМЕР_5 , що видано 05.06.1967 року Камянець-Подільським міським РАЦС, актовий запис № 327 батьками заявниці зазначено ОСОБА_5 , батько та ОСОБА_4 - мати.

У свідоцтві про народження заявниці, що видано 28.04.1999 року, серія НОМЕР_2 Відділом ДРАЦС Ужгородської міської ради Закарпатської області, актовий запис № 344 матір?ю заявниці зазначено громадянку ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що заявниці не відомо - чому у документі про народження та документі про смерть ОСОБА_3 наявні розбіжності у даті народження, а саме замість правильного 1967 року помилково записано 1968 рік, можливо помилка допущена при видачі паспорту громадянина України де було допущено помилку у написанні року народження.

Як зазначає заявниця, факт родинних відносин між покійною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та громадянкою ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтверджується у першу чергу дублікатом свідоцтва про право власності на житлову квартиру у АДРЕСА_2 , що видане Виконком Ужгородської міської ради 10.12.2003 року № 313, в якому записано, що квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї:

Дружині ОСОБА_4 ; Дочці - ОСОБА_3 ; ОСОБА_8 .

Оцінка Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема, факт родинних відносин, а також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них дані не відповідають записам вихідних документів, а установи, які видали ці документи не можуть виправити допущені в них помилки, то відповідно до п.6 ч.1ст. 256 ЦПК України (стара редакція ЦПК), громадяни мають право на звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.

Встановлення даних фактів має юридичне значення для заявника, напряму впливає на його права, інтереси та обов`язки, зокрема оформлення спадкових прав після смерті своєї матері.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, зважаючи на те, що заявником, згідно матеріалів справи доведено факт того, що померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата народження якої у свідоцтві про смерть зазначена, як ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною матір`ю громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 та є рідною донькою громадянки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується вищенаведеними документами, тому суд приходить до переконання, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 259, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву представника заявника ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Ужгородського міського Нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни та Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про встановлення факту родинних відносин– задоволити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата народження якої у свідоцтві про смерть зазначена, як ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною матір`ю громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 та є рідною донькою громадянки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського

Міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.