Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №212/7335/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/7335/26

2/212/5465/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

при секретарі – Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/7335/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Штефан Д. Ю., звернувся до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_1 на підставі довідки про особовий рахунок № НОМЕР_1 від 19 квітня 2000 року, виданого за рішенням виконкому Жовтневої районної ради м. Кривого Рогу № 80 від 22.03.2000 р., є наймачем квартири, розташованої в АДРЕСА_1 (житлова площа 26,4 кв. м., загальна площа 42,1 кв. м.). Відповідачка також зареєстрована у вказаній квартирі, яка є донькою ОСОБА_1 . Однак ОСОБА_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , за вказаною адресою з 9 січня 2020 року по даний момент не проживає, виїхавши на постійне проживання до іншого помешкання в РФ, де отримала посвідку на право постійно проживання. Будь-які особисті речі, належні ОСОБА_2 , у вказаній квартирі відсутні. Отже, відповідачка добровільно та безповоротно залишила житло, забравши всі особисті речі, переїхавши до іншого помешкання. Таким чином відповідачка не проживає в даній квартирі без поважних причин, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, не ставиться до вказаної квартири як до власного житла, наміру користуватись квартирою як власним житлом не виявляє. На підставі ст. 71, 72 ЖК України вважав, що ОСОБА_2 втратила право користування спірним житловим приміщенням, внаслідок чого просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування кв. АДРЕСА_2 .

Представник позивача, адвокат Штефан Д. Ю., та позивачка, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явились, надавши заяву з проханням провести розгляд справи за їх відсутності, наполягаючи на задоволені даного ними позову.

Відповідачка, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилась повторно за невідомих суду причин, будучи повідомленою про час та місце слухання справи належним чином, не надавши жодних заяв чи клопотань.

Враховуючи положення ст. 223 ЦПК, суд розглянув справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

За ст. 58 Житлового Кодексу України (далі – ЖК) на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Згідно із ч. 1 ст. 64 ЖК (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) члени сім`ї наймача, які проживають разом із ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

На підставі ч. 2 ст. 64 ЖК (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу 24.11.1990 року, вбачається, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1688 від 24.11.1990 року, матір`ю якої вказана ОСОБА_1 .

Суд встановив, що на підставі копії особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

За інформацією від 06.07.2018 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 з 12.08.1996 року зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що за інформацією від 18.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 з 16.03.2007 року зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Натомість, за актами від 23.03.2026 року ТОВ «Житлокомцентр» вбачається, що за свідченнями сусідів по будинку в кв. АДРЕСА_2 відповідачка, ОСОБА_2 , будучи там зареєстрованою, фактично не проживає, починаючи з 9 січня 2020 року.

При цьому за інформацією від 19 травня 2026 року Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 8 січня 2020 року покинула межі України через п. п. «Гоптівка», після чого на територію України не поверталась.

Факт перетину державного кордону України ОСОБА_2 підтверджується міграційною карткою серії НОМЕР_2 , виданою 09.01.2020 року на строк три місяці, на звороті якої міститься відмітка «строк тимчасового проживання продовжено до 29 вересня 2023 року».

Фактичне проживання відповідачки в РФ підтверджується посвідкою на проживання іноземного громадянина, серії 83 № 08694225, виданою 4 грудня 2023 року, за змістом якої ОСОБА_2 була зареєстрована в Тульській області РФ з 29 січня 2024 року по 14 липня 2025 року.

Суд в цьому сенсі вказує, що на підставі ч. 1, 2 ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

За ч. 3 ст. 71 ЖК визначено підстави для збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Згідно із ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Суд зазначає, що з урахуванням положень ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК, ст. 64, 65, 71, 72 ЖК, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема, із позовом про визнання іншої особи (зокрема, й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 вересня 2021 року по справі № 200/17337/17.

Враховуючи вказані обставини, слід дійти висновку, що позивачка, яка правомірно користується квартирою по АДРЕСА_1 , а також наголошувала на порушенні її прав й наявності передбачених законом підстав для визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням, не може бути обмежена у праві на звернення до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому зареєстроване її місце проживання.

Аналіз ст. 71, 72 ЖК дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 24 жовтня 2018 року по справі № 490/12384/16-ц.

При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2021 року по справі № 759/14973/17.

Судом на підставі зібраних доказів було встановлено, що відповідачка, перебуваючи на реєстраційному обліку у жилому приміщенні по АДРЕСА_1 , безперервно не проживає у ньому понад встановлені законом строки без поважних причин, що доводить втрату нею інтересу до спірного житла, оскільки вона тривалий час мешкає за іншою адресою за межами України.

Отже, на підставі встановлених судом обставин справи доведено, що відповідачка після виїзду за межі України 9 січня 2020 року тривалий час не проживає в квартирі по АДРЕСА_1 , якій при цьому не чиняться перешкоди з боку ОСОБА_1 у проживанні в такому житлі.

В свою чергу саме позивачка несе тягар утримання спірного житла, сплачуючи комунальні послуги за таке житло, зокрема, за відповідачку.

Таким чином суд встановив, що фактично ОСОБА_2 , обравши собі інше місце для постійного проживання, на протязі останніх більш ніж шести років у спірній квартирі не проживає, тобто понад встановлений законом строк збереження права користування, квартирою не цікавиться та не несе жодних витрат на її утримання, тому є такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, внаслідок чого заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивачки з відповідачки підлягають стягненню витрати ОСОБА_1 з оплати судового збору в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16 червня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. О. Козлов