Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №201/7958/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді – ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора – ОСОБА_3

потерпілого – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

захисника – адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра матеріали кримінального провадження № 201/7958/26 (пр. № 1-кп/201/856/2026), відомості про яке 27 квітня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000533, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у смт. Дніпровське, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який після цього неодноразово було продовжено, в останнє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 квітня 2026 року № 342/2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

ОСОБА_5 , будучи неофіційно працевлаштованим на посаду механіка ФОП « ОСОБА_4 » з 2024 року, перебуваючи у складському приміщенні вказаного ФОП за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про порядок зберігання грошових коштів, режим роботи підприємства та маючи доступ до складського приміщення (ключі, магнітна мітка та пароль до охоронної системи), дізнався, що на стелажі у вказаному складському приміщенні зберігаються грошові кошти, що належать потерпілому ФОП « ОСОБА_4 », у зв`язку з чим, у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - грошових коштів ФОП « ОСОБА_4 », які він визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 26 квітня 2026 року, в період часу з 19 години 40 хвилин по 19 годину 50 хвилин, перебуваючи на складі ФОП « ОСОБА_4 » за адресою : АДРЕСА_2 , використовуючи наявний у нього доступ до приміщення складу у неробочий день, діючи умисно, в період дії на всій території України воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б зашкодити його злочинним намірам та діям, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою таємного викрадення чужого майна, таємно, шляхом відкриття наявними в нього ключами вхідної двері, зайшов до складського приміщення, де підійшов до стелажу, з полиці якого руками взяв грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн, які зберігались в 2 спеціальних пакетах «Нова Пошта», про що він був обізнаний, усвідомлюючи при цьому, що вказане майно належить конкретному власнику і що він протиправно обертає його на свою користь.

Надалі, ОСОБА_5 покинув вказане складське приміщення, заволодівши таким чином чужим майном, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 1 000 000,00 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Умисні дії ОСОБА_5 виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті та пояснив суду, що, дійсно, 26 квітня 2026 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, він зайшов до складського приміщення його роботодавця, де викрав грошові кошти у сумі 1 000 000,00 гривень, які були в двох спеціальних пакетах «Нова Пошта», після чого залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив суду, що ОСОБА_5 був у нього працевлаштований на посаді механіка. 26 квітня 2026 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, на складі спрацювала сигналізація, у зв`язку з чим, він вирушив на місце події. На складі він виявив відсутність грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 гривень. Подивившись відео з камер відеоспостереження, він побачив, як ОСОБА_5 заходить до складу та забирає 2 пакета, в яких перебували грошові кошти, та виходить зі складу, сідає в авто та виїжджає в невідомому напрямку. Після чого, інший співробітник викликав поліцію.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину та особи обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, його конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, а також обставинам, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутності таких, що його обтяжують, а отже, сукупність зазначених даних свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України, а призначення реального покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.

Також суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 5 ст. 185 КК України у вигляді конфіскації майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 02 травня 2026 року, залишивши до набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 в рахунок призначеного цим вироком суду покарання, строк його попереднього ув`язнення з 02 травня 2026 року по день набрання вироком суду законної сили, включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Речові докази – 4 сліди папілярних ліній на 4 ліпких стрічках, змив на 1 марлевий тампон, дактокарту на ім`я ОСОБА_5 – знищити; грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 – залишити за належністю власнику; DVD-R диски – зберігати в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти у сумі 160 000,00 гривень, 7 000,00 доларів США, 30 600,00 гривень, мобільний пристрій iPhone 12 Pro Max, чорну тканеву сумку в середині котрої знаходиться ноутбук Lenovo чорного кольору, зарядний пристрій від нього та дротову мишку Proove Gaming Petiant – повернути за належністю власнику.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні у розмірі 1 925,44 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн., 44 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1