Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №932/1426/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа №932/1426/26

Провадження №2/932/366/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі: головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Основні процесуальні рішення та дії.

23.01.2026 позивач звернувся до суду із позовом до Мирноградської міської ради (нині Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області) у якому просить визначити їй додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після дідуся ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 17.02.2026 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 07.05.2026 закрито підготовче провадження.

Узагальнені доводи позивача.

Квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності, по 1/3 частині: позивачу, її дідусеві ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача ОСОБА_3 .

На момент його смерті він фактично проживав на мікрорайоні «Світлому» в м. Мирнограді Покровського району Донецької області разом із дружиною ОСОБА_4 (бабуся позивача) та позивачем.

Після його смерті спадкова справа не заводилася.

Після смерті бабусі, в жовтні 2017 року, позивач успадкувала її 1/3 частину квартири на підставі заповіту.

Постановою нотаріуса від 15.01.2026 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину квартири, яка належала дідусю. Постанова мотивована тим, що позивачкою пропущено шестимісячний строк звернення із заявою про прийняття спадщини.

Позивач просить поновити відповідний строк з тих мотивів, що вона вважала, що 1/3 частину вказаної квартири дідуся ОСОБА_3 успадкувала бабуся ОСОБА_4 . Окрім цього покликається на обмеження, спричинені коронавірусною хворобою, воєнним станом, смерть одного сина та медичні проблеми іншого, вчинення щодо неї шахрайства.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали, навели підстави, аналогічні змісту позовної заяви.

Узагальнені доводи відповідача.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Обставини, встановлені судом.

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.04.2012 та витягу про державну реєстрацію прав від 23.04.2012 вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (позивачка) є співвласниками, по 1/3 частині кожен, квартира АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » у зв`язку з укладенням шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 13.03.2021.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подружжям, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 12.02.1972.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Позивач набула у власність після ОСОБА_4 , належну останній 1/3 частину вказаної вище квартири в порядку спадкування за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та інформацією з Державного реєстру речових прав.

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шаулової М.О. від 15.01.2026 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після дідуся ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як заява про прийняття спадщини подана 01.12.2025, тобто із порушення шестимісячного строку.

При цьому позивачем надано довідки координаційного комітету органів самоорганізації населення міста Мирноград, датовані 2017 та 2018 роками, у яких вказано, що станом на день відкриття спадщини після ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) він проживав разом із позивачем у квартирі АДРЕСА_1 .

При цьому, із довідки від 31.05.2018 Виконавчого комітету Виноградської міської ради, вбачається, що за вказаною вище адресою, станом на 12.01.2017, було зареєстровано місце проживання також ОСОБА_4 .

На підтвердження поважності підстав пропуску строку на прийняття спадщини позивачем долучено: свідоцтва про народження сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та про смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.05.2018 із фабулою – заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 13 000 грн та виписки з її рахунку АТ «ПриватБанк»; медичні документи щодо сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , датовані 2025 та 2026; довідку про те, що позивач займалася похованням ОСОБА_3 .

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

У відповідності до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.1 ст.1226 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно приписів ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1). Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ч.2).

У відповідності до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 17 липня 2015 року у справі №760/7114/23, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, тимчасова непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, тимчасові несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі №650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі №754/3327/22).

У відповідності до приписів статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010), постанови КЦС ВС від 07.10.2020 у справі №465/3586/17, від 08.10.2020 у справі №712/22134/12, від 05.10.2020 у справі №347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18.

Висновки суду.

1. Позивач просить визначити їй додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3 , вказуючи що він був її дідусем.

Проте доказів родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_3 вона не надала.

Також не надано позивачем доказів наявності у неї прав на спадкування за правом представлення після дідуся, а саме що її мати чи батько (син чи дочка ОСОБА_3 ) помер до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Окрім цього, позивач вказує, що на день смерті ОСОБА_3 він проживав разом із дружиною останнього ОСОБА_4 , за місцем її реєстрації у мікрорайоні «Світлому» в м. Мирнограді Покровського району Донецької області.

На підтвердження факту проживання ОСОБА_3 за вказаною адресою позивач збирала докази ще у 2017 – 2018 роках.

Також позивач зазначала про те, що ОСОБА_4 переконувала її про прийняття нею спадщини після ОСОБА_3 та склала заповіт на позивачку, яким охопила як свою 1/3 частину квартири так і 1/3 частину квартири, яка належала ОСОБА_3 .

Відтак фактично позов мотивовано тим, що після ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_4 .

Враховуючи таке мотивування позову, вбачається, що позивач не вірно визначила спосіб захисту свого права.

Зокрема, якщо нотаріус відмовляється видати позивачу свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири, яка першочергово належала ОСОБА_3 то її право підлягає захисту у спосіб визнання за нею права власності на таку частку (за умови доведення позову).

3. Позивач визнала про те, що збирала докази для оформлення спадкових прав після ОСОБА_3 ще в кінці 2017 року. Викладене підтверджується наданими нею довідками та актами.

Відтак ще в кінці 2017 року позивач розуміла той факт, що нею попущено строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3 , проте позов до суду нею подано лише у 2026 році.

При цьому у 2017 році не існувало тих обставин, на які покликалася позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини.

З огляду на наведене, очевидним вбачається висновок про безпідставність заявленого позову.

Розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 064,96 грн.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню.

На підставі наведеного суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.І. Цитульський