Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №486/2478/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/2478/25

Провадження № 2/486/636/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого Южноукраїнською філією Товарної біржі «Українська» 04 серпня 1999 року, реєстраційний № 49701, укладеного між нею та відповідачами.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 04 серпня 1999 року, було укладено договір купівлі-продажу нерухомості № 49701, зареєстрований на Українській товарній біржі в м. Южноукраїнську, відповідно до якого вона - ОСОБА_5 придбала у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на той час неповнолітніх: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , квартиру АДРЕСА_1 , без нотаріального посвідчення. Зазначений договір зареєстрований в Южноукраїнському бюро технічної інвентаризації Миколаївської області 12 серпня 1999 року в реєстровій книзі № 9 стор. 188, за реєстровим номером 70.

На момент укладення договору купівлі-продажу, сторони були членами біржі, що вказано в самому договорі. Зазначена біржова операція являла собою угоду купівлі-продажу нерухомого майна, допущену до обороту на товарній біржі.

Під час укладення шлюбу ОСОБА_6 змінила своє прізвище на ОСОБА_7 .

В подальшому, рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 серпня 2014 року шлюб було розірвано, але у позивача залишилося прізвище, яке вона отримала після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомості № 49701 від 04 серпня 1999 року був укладений до реєстрації шлюбу.

Всі істотні умови договору купівлі-продажу були виконані. Фактично сторонами за договором були здійсненні всі дії, спрямовані на виконання своїх зобов`язань, проте, розпорядитися належним їй майном можливості не має у зв`язку з тим, що на даний час біржа ліквідована, а відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення спірного договору. За таких обставин вона позбавлена можливості нотаріального посвідчення угоди.

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивач надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідачі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідачів на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення, про що суд постановив відповідну ухвалу.

Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що 04 серпня 1999 року члени Товарної Біржі «Українська» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 уклали договір купівлі-продажу нерухомості квартири АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 32,9 кв.м, кухні, ванної кімнати, туалету, коридору, кладової, вбудованої шафи, балкону /а.с. 10/.

Право приватної власності на вказану квартиру зареєстровано в Южноукраїнському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_6 і 12 серпня 1999 року зроблено відповідний запис в реєстрову книгу № 9 стор. 188, за реєстровим номером № 70 /а.с. 10/.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00022734506 від 26 квітня 2019 року, ОСОБА_6 19 листопада 1999 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_7 /а.с. 11/.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у справі №486/1260/14-ц від 01 серпня 2014 року, яке набрало законної сили 20 вересня 2014 року, шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 було залишено прізвище - ОСОБА_7 /а.с. 12/.

Постановою Верховної Ради України №4007-ІХ від 09 жовтня 2024 року перейменовано місто Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області на місто Південноукраїнськ.

Також, згідно довідки КП «БТІ» Південноукраїнської міської ради від 03 грудня 2025 року № 549 станом на 31 грудня 2012 року право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_1 , про що зроблено запис № 70 в реєстровій книзі № 9 /а.с. 13/.

Згідно рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82457054 від 17 грудня 2025 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно Лазоренко О.В., Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради, позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій за договором купівлі-продажу нерухомості від 04 серпня 1998 року, який зареєстровано Южноукраїнською філією Товарної Біржі «Українська» за № 49701 /а.с. 14/.

На замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 57-58/.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 16 лютого 2026 року, відомості щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно – відсутні /а.с. 56/.

Пунктом 1 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, передбачено, що він набирає чинності з 1 січня 2004 року.

До цивільних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми ЦК застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосувати норми ЦК України (в редакції 1963 року), оскільки договір купівлі-продажу квартири був укладений до 01 січня 2004 року.

Статтею 227 Цивільного кодексу ЦК України (в редакції 1963 року), що був чинним на час укладення вказаного спірного договору, передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається в письмовій формі та підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.

Недотримання даної вимоги тягне за собою до недійсності договору (ч. 1 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року).

Незважаючи на обов`язковість нотаріальної форми договору купівлі-продажу житла, в якому хоча б однією з сторін є громадянин, законодавство допускає можливість визнання угоди, яка хоча й укладена з порушенням нотаріальної форми, але вважається дійсною. Так, відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. У цьому випадку подальше нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Частиною 2 статті 12 Закону України «Про власність», який діяв станом на 1999 рік, визначено, що громадянин набуває право власності на майно одержане, в тому числі внаслідок укладення угод не заборонених законом.

Відповідно до ст. 149 ЦК України (в редакції 1963 року) власник може вимагати усунення всяких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння.

Судом встановлено, що сторони договору обумовили всі його суттєві умови та повністю виконали взяті на себе зобов`язання, придбане майно під арештом не перебуває, заборон на його відчуження немає, можливість належного посвідчення договору купівлі-продажу на час розгляду справи втрачена, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити повністю позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості - квартири АДРЕСА_1 , укладений 04 серпня 1999 року в Южноукраїнській філії Товарної Біржі «Українська» між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , реєстраційний № 49701 від 04 серпня 1999 року, зареєстрований 12 серпня 1999 року у реєстрову книгу № 9 стор. 188 за реєстровим № 70 у Южноукраїнському бюро технічної інвентаризації.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Г. А. Далматова