Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №487/7966/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/7966/25

Провадження №2-о/487/30/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді – Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання – Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

за участю:

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника адвокат Сорочан Є.В. звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу між собою або в будь-якому іншому шлюбі, не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини – до 12.09.2025.

Обґрунтовуючи вимоги зазначив, що ОСОБА_1 з червня 2016 року по 12 вересня 2025 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 у належній заявнику квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Факт спільного проживання вказаних осіб підтверджується відповідними штампами про реєстрацію місця проживання в їх паспортах. Так, ОСОБА_5 був зареєстрований у зазначеному житловому приміщенні з 10.06.2016 по 06.06.2017. У зв`язку з отриманням у спадщину квартири своєї матері за адресою: АДРЕСА_2 він знявся з реєстрації у кварті співмешканки і прописався у належній йому квартирі. Однак фактично, ОСОБА_5 з 2016 року постійно проживав разом заявником у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується актом ОСББ «Карпенко 202224» від 07.08.2025. ОСОБА_1 з 15.09.1999 у зареєстрованому шлюбі не перебувала. ОСОБА_5 з 13.11.2001 у зареєстрованому шлюбі не перебував. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вели спільне господарство, мали спільних витрати, спільний бюджет, спільне харчування, мало місце купівля майна для спільного користування, спільний відпочинок. Факт подружніх стосунків між ними підтверджуються багатьма фотографіями та відеозаписами. 09.05.2023 ОСОБА_5 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. Службу він проходив у складі військової частини НОМЕР_1 . У період служби ОСОБА_5 постійно і систематично перераховував кошти заявниці, що підтверджується інформацією АТ КБ «Приват Банк» від 25.09.2025. 13.09.2025 ОСОБА_1 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщення сім`ї № 170/2025 від 13.09.2025 про те, що її цивільний чоловік старший стрілець взводу охорони роти охорони батальйону логістики НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в КНП «Міська лікарня №3» м. Миколаєва під час лікування. У подальшому вона отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_5 . Організацію поховання ОСОБА_5 було здійснено заявницею та за її рахунок, що підтверджується свідоцтвом про поховання серії НОМЕР_2 від 16.09.2025. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої входить 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіту померлий не залишив. Його спадкоємцем першої черги по закону є син ОСОБА_2 . 18.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Середи О.О. з заявою про прийняття спадщини свого цивільного чоловіка. У зв`язку із смертю ОСОБА_5 нотаріусом було заведено спадкову справу № 18/2025. Також позивачу було роз`яснено, що для отримання свідоцтва про право на спадщину заявнику необхідно встановити у судовому порядку факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Також ОСОБА_1 є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_5 , установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Однак їй необхідно встановити факт того, що вони з померлим проживали однією сім`єю, з метою належного оформлення та захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 27.10.2025 за заявою ОСОБА_1 відкрито провадження та витребувані докази – спадкова справа після смерті ОСОБА_5 .

30.10.2025 заінтересована особа ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що спір про право відсутній, оскільки ним не вирішено питання про подання або неподання заяви про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_5 , проти заявлених вимог ОСОБА_1 не заперечує. Також просив суд про розгляд справу за його відсутністю.

17.11.2025 до суду від приватного нотаріуса Середи О.О. надійшла копія спадкової справи №18/2025, після смерті ОСОБА_5

27.11.2025 представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду письмові пояснення, просив вирішити справу відповідно до наявних доказів. Також зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не здійснює облік сімейних та цивільних відносин громадян, не підтверджує та не спростовує факт проживання однією сім`єю. Такі питання не входять до компетенції органів військового управління. У військово-облікових документах ІНФОРМАЦІЯ_3 не міститься будь-яких даних про заявницю ОСОБА_1 як дружину, цивільну дружину або члена сім`ї померлого. Даних щодо спільного проживання сторін у нас немає. ІНФОРМАЦІЯ_4 не володіє доказами, які б підтверджували або спростовували факт спільного проживання заявниці з померлим. Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення таких фактів віднесено до компетенції суду. Таким чином, саме рішення суду про встановлення факту спільного проживання є єдиною належною підставою для подальшого вирішення питань соціального захисту.

10.12.2025 представник заявника подав до суду заяву про залучення заінтересованої особи - спадкоємця за заповітом, складеного ОСОБА_5 – ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 19.01.2025 залучено до участі у справі заінтересованою особою - ОСОБА_3

07.05.2026 представник заявника подав до суду клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 з червня 2016 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявлені вимоги підтримала, просила про їх задоволення.

Також зазначила, що знайома з ОСОБА_5 ще зі школи, де разом навчалися, потім у 1991 році у них були близькі стосунки, в 2004 році ОСОБА_5 був засуджений вироком суду за ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі, під час його ув`язнення з 2013 року почали спілкуватися в телефонному режимі, у червні 2016 року ОСОБА_5 був звільнений з місць позбавлення волі, у нього були проблеми з реєстрацією та вона зареєструвала його в своєї квартирі по АДРЕСА_1 , з часом він отримав у спадок частку в квартирі, після смерті його матері, іншим співвласником є його сестра та за своїм бажанням зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2 . З червня 2016 року вони стали проживати однією сім`єю, саме ОСОБА_5 оплачував квартплату та комунальні послуги за його та її квартиру, в серпні 2025 року вони разом відпочивали у Коблево, він як учасник бойових дій та вона як його цивільна дружина. Також вони вирішили зробити капітальний ремонт в квартирі ОСОБА_5 , щоб разом проживати в неї в подальшому. Проте, що ОСОБА_5 заповідав своє майно ОСОБА_3 їй не було відомо та ОСОБА_5 не розповідав. У вересні 2025 року ОСОБА_5 хворів, перебував на стаціонарному лікуванні, у нього було онкологія, вона два тижня доглядала його, похованням ОСОБА_5 займалась вона, хоронили його за кошти Заводського ТЦК, вона організовувала та оплачувала поминальний обід, згодом їй повернули гроші Міністерство оборони України у розмір приблизно 14600 грн. Також вона отримала сповіщення про смерть ОСОБА_5 , де вказана як цивільна дружина, вказані відомості повідомив ОСОБА_6 . Також зазначила, що спадкоємець першої черги є син померлого - ОСОБА_2 , про існування якого вона дізналась вже після смерті ОСОБА_5 , на теперішній час він прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , зокрема частку в квартирі та вона передала йому ключі 01.05.2026.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Сорочан Є.В. заявлені вимоги с про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_5 з червня 2016 по 12.09.2025, підтримав, просив про їх задоволення, з підстав викладених у заяві. Зазначивши, що вказаний факт підтверджується наданими суду доказами, у тому числі показами свідків, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю, вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, мали спільні витрати.

В судове засідання заінтересована особа – ОСОБА_3 не з`явилась, була повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку з тим, що місце її проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме, в судове засідання не з`явилась.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України передбачено розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так у постанові від 13.10.2022 року у справі №755/1938/22 Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, визначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів,особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Заявниця ОСОБА_1 посилалась на те, що від встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, залежить виникнення у неї права на спадщину, до складу якої увійшли право на отримання виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та права власності на 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 17.09.2025, що міститься в матеріалах справи.

Згідно відомостей з копії паспорта ОСОБА_5 , що міститься в матеріалах справи, останній з 10.06.2016 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , власником вказаної квартирі, відповідно до договору купівлі-продажу від 19.11.2001 є ОСОБА_1 , був знятий з реєстрації за вказаною адресою 06.06.2017.

З 05.06.2018 та по момент смерті ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його матері ОСОБА_10 , належить частка вище вказаної квартири.

Після смерті ОСОБА_5 , заявниця ОСОБА_1 , 18.09.2025 звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Середи О.О. та було заведено спадкову справу №18/2025, що підтверджується копією спадкової справи.

Іншим спадкоємцем першої черги, після смерті ОСОБА_5 , його син – ОСОБА_2 , на день розгляду справи відомостей про звернення його до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини суду не надано.

В матеріалах спадкової справи №18/2025 міститься копія заповіту від 29.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горобченко С.Г. зареєстрованого в реєстрі за №988, яким ОСОБА_5 все належне йому майно, рухоме та нерухоме, де б воно не знаходилось та з чого би не складалося, тобто все, що буде належати йому та на що він матиму право, заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Окремо суд зазначає, що заявницею не надано постанову нотаріуса про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину, як на підтвердження неможливості реалізувати свої права як спадкоємця, після смерті ОСОБА_11 , вказана постанова відсутня і в матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , на підставі заяви ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку твердженням заявниці та наданим та дослідженим доказам, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц та інших численних постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.

Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).

За приписами ч.3 ст.293 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України).

На підтвердження заявленої вимоги ОСОБА_1 було надано наступні письмові докази:

Копії фотознімків;

Копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис №50 від 15.09.1999, виданого Центральним відділом реєстрації актів громадянського стану м. Миколаїв, серії НОМЕР_4 ;

Копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис №679 від 13.11.2001, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Заводського районного управління юстиції м. Миколаїв, серії НОМЕР_5 ;

Копія договору купівлі-продажу від 19.11.2001, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Шиліною Г.М. зареєстрованого в реєстрі за №4533, за яким ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_4 , право власності зареєстроване в ММБТІ за №16689 від 30.11.2001;

Копія свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Олефір М.Ю. зареєстрованого в реєстрі за №34, щодо отримання ОСОБА_5 у спадщину частки квартири АДРЕСА_5 , після смерті його матері ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про ресторацію права власності ОСОБА_5 на спадщину частку квартири АДРЕСА_5 ;

Копія акта, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_6 та матір`ю заявниці – ОСОБА_8 від 07.08.2025, посвідченого головою ОСББ «Карпенко 202224» , за змістом якого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 постійно проживав по АДРЕСА_1 , з червня 2016 року по теперішній час;

Копія сповіщення сім`ї №170/2025 Заводського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Збройні сили України Міністерства оброни України за № НОМЕР_6 від 13.09.2025 на ім`я ОСОБА_1 , згідно якого її цивільний чоловік ОСОБА_5 старший стрілець взводу охорони роти охорони батальйону логістики А7382 старший сержант, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в КНП «Міська лікарня №3» м. Миколаєва під час лікування;

Копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_7 ;

Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання 00053655241 від 17.09.2025, відносно ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Копія Свідоцтва про поховання серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 16.09.2025, виданого КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» на ім`я ОСОБА_1 ;

Копія виписки по рахунку власника ОСОБА_1 , виданої АТ КБ «Приват Банк» щодо перерахування коштів з банківської картки ОСОБА_5 : 12.12.2024 у розмірі 2600 грн., 20.12.2024 у розмірі 1000 грн., 18.02.2025 у розмірі 1000 грн., 05.03.2025 у розмірі 5000 грн., 21.03.2025 у розмірі 3000 грн., 17.04.2025 у розмірі 5000 грн., 14.07.2025 у розмірі 22000 грн., 22.07.2025 у розмірі 3000 грн., 12.08.2025 у розмірі 8500 грн., 25.08.2025 у розмірі 5600 грн.;

Копія квитанції ТОВ «Сав-дістрибьюшен» магазин «Фокстрот» на покупку водонагрівача Gorenje та сервіс “Стар-Мастер» від 13.12.2020 на загальну суму 5153,90 грн., копія чека АТ КБ «Приват Банк» від 13.12.2020 на суму 5153,90 грн., копія акта приймання-передачі виконаних робіт між сервіс “Стар-Мастер» та ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_7 від 13.12.2020, копія рахунку-фактури №ВФ - 0000009 від 20.12.2024 між ФОП ОСОБА_14 та ОСОБА_1 по заміні труб водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 на суму 2750 грн., копія платіжної інструкції від 23.12.2024 про перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 2750 грн. - ФОП ОСОБА_14 .

Крім того, судом було заслухано покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтвердили факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 2016 року по день його смерті.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 зазначив, що ОСОБА_5 знає з 90-х років, останній був засуджений, вийшов з в`язниці у 2016 році, тоді вони продовжили спілкуватися, дружили, часто спілкувались, разом проводили час, ОСОБА_15 був зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_16 , з якою вони проживали разом з 2016 року, вона йому писала у в`язниця, вони робили спільні покупки, разом купували холодильник, який відвезли до квартири ОСОБА_15 та ще мабуть болер. ОСОБА_1 працювала та фактично утримувала ОСОБА_5 . З початку ОСОБА_17 та ОСОБА_15 десь 4-5 років проживали в квартирі ОСОБА_15 , яка розташована в районі 2 КП, та залишилась ОСОБА_15 , після смерті його матері, чи є він власником цієї квартири не знає, потім вони стали проживати в квартирі ОСОБА_18 в районі 1 КП, до початку війни почали в квартирі ОСОБА_5 робити ремонт, в подальшому ОСОБА_5 був призваний до лав ЗСУ в 2023-2024 р.р. Де був зареєстрований ОСОБА_5 йому невідомо. ОСОБА_1 постійно працювала, ОСОБА_5 після виходу з в`язниці не працював, потім працював в фірмі ОСОБА_19 , а потім потім допомагав ОСОБА_18 в ательє, оскільки вона є ФОП, чи працював ОСОБА_5 в ательє він не знає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 – мати заявниці, вказувала, що після того, як ОСОБА_5 вийшов з в`язниці, у них з дочкою все було спільне. З початку дочка та ОСОБА_20 проживали в квартирі ОСОБА_15 по АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності по частки ОСОБА_5 та його сестрі , після смерті їхньої матері. Приблизно в 2017 році дочка та ОСОБА_20 вирішили в квартирі ОСОБА_15 робити ремонт, після чого переїхали проживати в квартиру дочки та проживали разом до тих пір коли в 2023 році ОСОБА_21 було призвано до лав ЗСУ, після закінчення війни ОСОБА_5 та дочки збиралися одружитися. Під час спільного проживання дочка та ОСОБА_5 вели спільне господарство, разом купували все для ремонту квартири, купили разом холодильник, два болера, у них був спільний бюджет, разом відпочивали в Коблево, в м. Одеса, разом сплачували квартплату та комунальні послуги за їхні дві квартири, сплачував той у кого були гроші. ОСОБА_5 працював в фірмі ОСОБА_19 , потім не працював та допомагав дочки в бізнесі, доходи ОСОБА_5 їй не відомі, дочка завжди працювала, є ФОП. Помер ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , похованням ОСОБА_5 займалась її дочка та вона допомагала. Вона знала мати та всю родину ОСОБА_5 , його сестра проживає в рф, про сина ОСОБА_21 дізналась нещодавно.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив, що у заявниці та ОСОБА_5 були щирі відносини, вважав їх подружжям. ОСОБА_5 є його двоюрідним братом, вони бачились один раз на тиждень, щодня спілкувались по телефону, ходили один до одного в гості, з початку заявниця та ОСОБА_5 проживали в квартирі ОСОБА_15 на 2 КП в м. Миколаєві, потім коли почали робити ремонт, переїхали проживати в квартиру заявниці на АДРЕСА_6 . Заявниця є ФОП працює у швейної майстерні, ОСОБА_5 допомагав їй у бізнесі. В період у 2016-2017 ОСОБА_5 працював у приватній фірмі охоронцем. Заявниця і ОСОБА_5 все робили разом, вели спільне господарство, разом займались ремонтом в квартирах ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , за які гроші робили ремонт йому не відомо, також вони разом відпочивали в Коблево. Про своїх дітей ОСОБА_5 йому не розповідав, у нього є рідна сестра та племінниця, які проживають в рф. В 2022 році ОСОБА_5 був призваний до лав ЗСУ та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , похованням займалась саме заявниця.

Як було зазначено вище, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрацію шлюбу потрібно врахувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, оскільки факт спільного проживання сам по собі без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між чоловіком та жінкою склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, таким чином, питання про належність та допустимість наданих доказів, суд надає при їх безпосередній оцінці, за своїм внутрішнім переконанням.

Так належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання спільного майна, наявності між ними подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між ними відносин, притаманних подружжю.

Для встановлення зазначеного факту до уваги мають бути взяті: показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківських рахунків, депозитні договори, т.п.)

Провівши судовий розгляд справи, та надавши оцінку наданим заявницею та дослідженим доказам, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не доведено факт її спільного проживання з ОСОБА_5 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період з червня 2016 року по 12.09.2025.

Твердження свідків про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом з 20126 року, не є достатніми та належними доказами на підтвердження факту їх спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, як і факт реєстрації ОСОБА_5 у 2016 році за місцем проживання заявниці та в подальшому здійснення заявницею поховання ОСОБА_5 .

Вказані докази можуть лише свідчити про характер близьких особистих взаємовідносин між ними, дбайливе ставлення один до одного, добровільну підтримку, вшанування пам`яті померлого.

Спільні копії фотографії заявниці та ОСОБА_5 , не можуть свідчити про факт спільного проживання однією сім`єю та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання.

Факт спільного відпочинку, пересилання ОСОБА_5 коштів на рахунок заявниці, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за однією адресою, про що зазначено у Акті від 07.08.2025, не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що померлий ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою заявниці 10.06.2016 та знятий з реєстрації за вказаною адресою 06.06.2017, а з 05.06.2018 зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , тобто у той період, коли за твердженням заявниці, вони проживали спільно, саме як чоловік та дружина.

Крім того, з матеріалів спадкової справи №18/2025 вбачається, що 29.09.2018, тобто під час, як стверджує заявниця, спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , останній склав заповіт, яким все належне йому майно він заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та як пояснювала заявниця, про існування вказаного заповіту їй не було відомо та ОСОБА_5 про заповіт їй не розповідав.

Зазначення у сповіщенні сім`ї №170/2025 від 13.09.2025 про смерть ОСОБА_5 , де останнього вказано як цивільного чоловіка ОСОБА_1 , не свідчить про наявність фактичного шлюбу між ними, оскільки з письмових пояснень, наданих до суду представником заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що увійськово-облікових документах ІНФОРМАЦІЯ_3 не міститься будь-яких даних про заявницю ОСОБА_1 як дружину, цивільну дружину або члена сім`ї померлого.

Крім того, заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що вона та ОСОБА_5 за спільні кошти робили ремонт в її та ОСОБА_5 квартирах, здійснювали оплату комунальних послуг як в квартирі заявниці так і ОСОБА_5 .

Надані заявником копії квитанції ТОВ «Сав-дістрибьюшен» магазин «Фокстрот» на покупку водонагрівача Gorenje та сервіс “Стар-Мастер» від 13.12.2020, копії чека АТ КБ «Приват Банк» від 13.12.2020 на суму 5153,90 грн., копії акта приймання-передачі виконаних робіт між сервіс “Стар-Мастер» та ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_7 від 13.12.2020, копія рахунку-фактури №ВФ - 0000009 від 20.12.2024 між ФОП ОСОБА_14 та ОСОБА_1 по заміні труб водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 на суму 2750 грн., копії платіжної інструкції від 23.12.2024 про перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 2750 грн. - ФОП ОСОБА_14 , не підтверджують факт того, що покупка водонагрівача та заміна труб в квартирі ОСОБА_5 було дійсно здійснено за рахунок спільного бюджету на спільні потреби ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Інших доказів на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 не надано.

Таким чином, лише на показах свідків, за відсутності достатньої сукупності інших доказів, не може бути встановлено факт спільного проживання заявниці з померлим ОСОБА_5 , однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.

На підставі вище викладеного, судом встановлено, що письмовими доказами, а також показаннями свідків, не доведено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, з червня 2016 року по 12.09.2025, зокрема, що вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні права і обов`язки, притаманні подружжю, тобто, що їх відносини мали характер сімейних, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259,293 ,315,319, 352, 354 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ;

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 , місце знаходження за АДРЕСА_9 ;

ОСОБА_3 , відоме місце проживання АДРЕСА_10 .

Повний текст рішення складено 16.06.2026.

Суддя С.М. Афоніна